Справа № 344/1181/13- ц
Провадження № 22ц/779/2021/2013
Категорія 27
Головуючий у І інстанції Бабій О.М.
Суддя-доповідач Ясеновенко Л.В.
19 вересня 2013 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої Ясеновенко Л.В.,
суддів: Матківського Р.Й., Фединяка В.Д.,
секретаря Драганчук У.М.,
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту за апеляційною скаргою ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер» на рішення Івано-Франківського міського суду від 14 травня 2013 року, -
15.01.2013 року ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер» звернулось з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_2 зобов'язань по кредитному договору №416 від 28.12.2007 року, укладеного між сторонами на суму 14000 грн. зі сплатою 0,0001% річних та комісії за послуги, пов'язані з видачею та обслуговуванням кредиту, та кінцевим строком повернення 29.12.2009 року, утворилась заборгованість, яка станом на 28.12.2012 року становить 12215 грн., з яких 5255 грн. заборгованості по кредиту та 6960 грн. - прострочених комісій.
Посилаючись на те, що ОСОБА_2 не виконав взяті на себе зобов'язання по договору кредиту, просили стягнути вищевказану заборгованість.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 14 травня 2013 року в задоволенні позову відмовлено за пропуском позовної давності.
Додатковим рішенням Івано-Франківського міського суду від 11 липня 2013 року стягнуто з ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер» на користь держави 229,40 грн. судового збору.
У апеляційній скарзі ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер» посилається на незаконність рішення та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Судом, на думку апелянта, помилково було застосовано до спірних правовідносин позовну давність та на підставі ст. 257 ЦК відмовлено у задоволенні позову, оскільки строк дії договору визначений сторонами до 29.12.2009 року, а позовна заява подана до суду 26.12.2012 року, тобто в межах позовної давності.
Крім того, апелянт вказує на те, що суд не врахував положень п.3 ст.26 ЦК про те, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, поданою до ухвалення рішення, а така заява в матеріалах справи відсутня.
Посилаючись на вищенаведене, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Сторони в судове засідання не з'явились.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 28.12.2007 року сторони уклали кредитний договір №416 на суму 14000 грн. зі сплатою 0,0001% річних та комісії за послуги, пов'язані з видачею та обслуговуванням кредиту, та кінцевим строком повернення 29.12.2009 року.
У зв'язку з невиконанням ОСОБА_2 зобов'язань за договором кредиту утворилась заборгованість, яка станом на 28.12.2012 року становить12215 грн., з яких 5255 грн. заборгованості по кредиту та 6960 грн. - прострочених комісій.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
З матеріалів справи вбачається, що Банк звернувся з позовом до суду 11.01.2013 року, що підтверджено поштовим штампом на конверті, у якому до суду надійшли позовні матеріали.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Зі змісту договору кредиту вбачається, що останній є договором про надання споживчого кредиту.
Відповідно до п.7 ч.11 ст.11 ЗУ «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.
У п. 31 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», дано роз'яснення про те, що враховуючи положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.
При таких обставинах справи суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про пропуск позивачем позовної давності та відмову у зв'язку з цим у задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення суду немає.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-314 ЦПК України, колегія судів,-
Апеляційну скаргу ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер» відхилити, а рішення Івано-Франківського міського суду від 14 травня 2013 року залишили без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Судді: Л.В. Ясеновенко
Р.Й. Матківський
В.Д. Фединяк