2/754/3940/13
754/10583/13-ц
Іменем України
19.09.2013 року суддя Деснянського районного суду міста Києва Таран Н.Г., розглянувши заяву ОСОБА_1, про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення боргу за договором позики, -
04 липня 2013 року в провадження Деснянського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
17 вересня 2013 року на адресу суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить: вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2.
Відповідно до ст. 151 Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Види забезпечення позову визначені положеннями ч. 1 ст. 152 ЦПК України.
Відповідно до ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 151 ЦПК України до заяви додаються також її копії відповідно до кількості осіб, щодо яких просять вжити заходи забезпечення позову, та документ, що підтверджує сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову.
Разом з тим у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, обґрунтуванням співмірності виду забезпечення позову, інші відомості, необхідні для забезпечення позову.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України, у випадках коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов'язаний витребувати такі докази.
У відповідності до вимог ч. 8 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Вивчивши матеріали цивільної справи суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає поверненню заявнику у зв'язку із наступним.
Так, у поданій до суду заяві позивачем не надано будь-яких документів які підтверджують викладені в заяві обставини щодо належності на праві власності відповідачу майна на яке просить накласти арешт. Клопотань щодо витребування доказів про належність майна відповідачу позивачем також не заявлено. Також в матеріалах заяви про забезпечення позову відсутній документ, що підтверджує сплату судового збору за подання такої заяви, що позбавляє можливості суд вирішити питання про забезпечення позову.
Таким чином, суд дійшов висновку, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 ЦПК України, що, в свою чергу, є підставою для повернення її заявнику згідно з ч. 8 ст. 153 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 151-153, 209, 210, 293, 294 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1, про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала не перешкоджає повторному зверненню з заявою про забезпечення позову після усунення вказаних недоліків.
Суддя Н.Г. Таран