16 вересня 2013 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі: головуючого судді - Боймиструка С.В., суддів: Ковальчук Н.М., Хилевича С.В.,
секретар судового засідання - Пиляй І.С.
з участю сторін та їх представників: ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2, подану її представником - адвокатом ОСОБА_3, на рішення Острозького районного суду від 10 липня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння,
Рішенням Острозького районного суду від 10 липня 2013 року позов задоволено частково: витребувано у ОСОБА_2 належне позивачу майно: газовий котел марки „FEROLLI" вартістю 5000 грн., пральну машину марки „BOSH" вартістю 3500 грн., холодильник марки „Атлант" вартістю 3500 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 судовий збір в сумі 229 грн. 40 коп. та витрати на правову допомогу в сумі 2232 грн. 82 коп.
У поданій на вказане рішення апеляційній скарзі ОСОБА_2 покликалася на його незаконність та необґрунтованість через невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Стверджує, що доводи позивача про придбання зазначених в позовній заяві речей та їх перебування в її будинку не відповідають дійсності.
Доводить, що неї нема і ніколи не було пральної машинки „BOSH", а газовий котел марки „FEROLLI" і холодильник „Атлант" були придбані нею особисто, що підтверджується письмовими доказами, наданими суду, зокрема гарантійним талоном та товарним чеком на котел та гарантійною карткою на холодильник, в яких вона зазначена як покупець.
Вважає, що суперечливі покази свідків та пояснення позивача не спростовують наданих нею письмових доказів.
Стверджує, що на законних підставах володіє котлом і холодильником, і підстав для їх витребування у неї нема.
Просить рішення Острозького районного суду від 10 липня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову за безпідставністю позовних вимог.
В запереченні на апеляційну скаргу ОСОБА_4 зазначив, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу відхилити.
Представник відповідач ОСОБА_2 - ОСОБА_1 в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримала та просила її задовольнити.
Справа №567/112/13-ц Головуючий в суді 1 інст. - Венгерчук А.О.
Провадження № 22-ц/787/1594/2013 Суддя-доповідач - Боймиструк С.В.
Позивач ОСОБА_4 у встановленому законом порядку, завчасно був повідомлений про час і місце розгляду справи, однак до суду не з'явився і причин неявки суду не повідомив, а тому колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду справи за його відсутності.
За результатами апеляційного розгляду колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що обставини придбання витребуваного майна підтверджуються товарними чеками та показаннями свідків, а документи на спірне майно надані відповідачкою, оцінив, як такі, що не спростовують показання свідків та позивача, хоч останній в якості свідка не допитувався.
Такий висновок місцевого суду не відповідає обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Зі змісту зазначеної статті слідує, що таке право має саме власник.
Однак, згідно ст.392 ЦК України, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, власник може пред'явити позов про визнання його права власності.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачка ОСОБА_2 не визнала право власності ОСОБА_4 на витребуване ним майно, зазначаючи, що це майно перебуває саме в неї в будинку, придбане нею особисто, за власний кошт, що підтверджує гарантійними талонами та товарними чеками, а іншого майна - пральної машинки в неї ніколи не було.(а.с.72,80-84).
ОСОБА_4 позову до ОСОБА_2 про визнання права власності на спірне майно не заявляв та відповідно не доводив перевагу та достовірність наданих ним доказів над доказами, поданими відповідачкою.
Відповідно до ст.10 та ст.60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ст.58 та ст.59 ЦПК України докази повинні бути належними та допустимими.
Обставини справи, які за законом можуть бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Належними та допустимими доказами, що підтверджують право власності на спірне майно, крім товарних чеків, колегія суддів вважає, є технічні паспорти чи гарантійні талони на кожну річ, які вирізняють її за індивідуальною ознакою.
Таких доказів позивач по справі не надав, натомість відповідачка подала документи, які підтверджують придбання саме нею спірного майна.
Так на а.с.72 знаходиться товарний чек, виданий ПП ОСОБА_7 про придбання ОСОБА_2 газового котла Ferolli серійний номер 0738490390 за 4295 грн.
В того ж продавця ОСОБА_2 придбала на 4379,8 грн. фурнітури, необхідної для монтажу газового котла та опалювальної системи (а.с.80).
Необхідність придбання котла та фурнітури відповідачкою обумовлена наявністю дозволу на газифікацію належного ОСОБА_2 житлового будинку та кухні за адресою АДРЕСА_1 (а.с.73-79).
Позивач ОСОБА_4 по справі не назвав суду причину необхідності придбання цього котла в своє користування, а також не довів належними доказами факт відібрання у нього відповідачкою товарного чеку на цей котел, про що він стверджував в позовній заяві.
Підтвердженням права власності відповідачки на холодильник „Атлант" з заводським номером 0009300779 є гарантійна карта (свідоцтво про приймання та продаж) з штампом та печаткою ПП ОСОБА_8 про його продаж ОСОБА_2.(а.с.82).
Поданий ОСОБА_4 товарний чек на холодильник „Атлант" про його продаж ПП ОСОБА_9 не може бути взятий до уваги, оскільки він не містить заводського номеру товару, який ідентифікує товар та й на свідоцтві про продаж, як зазначено вище, стоїть штамп іншого продавця (а.с.5).
Підтвердженням права власності відповідачки на газову плиту „Норд" з заводським номером 512700830028275033 є свідоцтво про приймання та продаж з штампом ПП ОСОБА_10 про його продаж ОСОБА_2.(а.с.84).
Поданий ОСОБА_4 товарний чек на газову плиту про її продаж ПП ОСОБА_9 не може бути взятий до уваги, оскільки він не містить заводського номеру, який ідентифікує товар та й на свідоцтві про продаж, як зазначено вище, стоїть штамп іншого продавця (а.с.5).
Доказів наявності на час спору у відповідачки пральної машини „Bosh", придбаної позивачем 23 травня 2011 року(а.с.5), в її будинку (який він залишив в червні того ж року), він не надав.
Не надано позивачем також доказів незаконного володіння відповідачкою покрівельним шифером в кількості 20 листів, вартістю 600 грн., металом та металевими конструкціями для виготовлення паркану - швелери 10 штук, металевими рамками - 9 штук, загальною вартістю 1200 грн. та іншими особистими речами.
Отже позовні вимоги є недоведеними.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевий суд порушив норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи, його висновки не відповідають обставинам справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 303, п.2 ч.1 ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Острозького районного суду від 10 липня 2013 року скасувати.
В позові ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння - відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
судді: