Апеляційний суд Житомирської області
Справа №282/413/13-ц Головуючий у 1-й інст. Шидловський В.Б.
Категорія 2 Доповідач Забродський М. І.
19 вересня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого судді: Забродського М.І.
суддів: Трояновської Г.С., Миніч Т.І.
з участю секретаря
судового засідання Капустинської Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Любарського районного суду Житомирської області від 27 березня 2013 року
по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Стрижівської сільської ради Любарського району про визнання права власності на майно,-
У березні 2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду із зазначеним позовом та просила визнати за нею в порядку спадкування за законом право власності на садибу АДРЕСА_1 що належала померлому сину ОСОБА_4.
В обґрунтування позову зазначала, що вона є єдиною спадкоємицею майна померлого, та фактично вступила в управління ним, про що свідчить письмове повідомлення приватного нотаріуса ОСОБА_5
Серед спадкового майна є будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1, який за даними книг погосподарського обліку Стрижівської сільської ради рахується за покійним сином та дві земельні ділянки орієнтовними площами відповідно 0,25 га. та 0,26 га.
Проте правовстановлюючі документи на вказану будівлю відсутні відтак позивачка не може оформити спадщину. Крім того належність садиби спадкодавцю ніким не оспорюється.
Рішенням Любарського районного суду Житомирської області від 27 березня 2013 року позов задоволено.
Визнано за ОСОБА_3, в порядку спадкоємства за законом після смерті сина ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року в смт. Любар Житомирської області право власності на садибу АДРЕСА_1
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_2 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить його змінити та визнати за нею право власності на ? частину житлового будинку з господарськими будівлями, що належав померлому ОСОБА_4
Зазначила, що вона є рідною донькою померлого ОСОБА_4, а ОСОБА_3 є її бабусею. Остання приховала від нотаріуса та від Любарського районного суду факт існування ще одного спадкоємця, тобто її. Вважає, що це було зроблено навмисно з метою незаконного заволодіння всім спадковим майном.
Крім того, районний суд під час розгляду справи не з'ясував та не залучив до участі у справі всіх спадкоємців першої черги після смерті спадкодавця, не допитав позивача, якій відомо було, що померлий має доньку. Внаслідок цього було порушено норми проце- суального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах визначених ст. 303 ЦПК України колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції ІНФОРМАЦІЯ_1 року у віці 43 роки помер ОСОБА_4. Після смерті відкрилася спадщина на його майно.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.
Статтею 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини(ст. 1270 ЦК).
ОСОБА_2 є донькою померлого ОСОБА_4 Відтак разом з матір'ю померлого ОСОБА_3 є спадкоємцями першої черги.
З довідки приватного нотаріуса ОСОБА_5 від 07.02.2013 року №15/01-16 вбачається, що згідно відомостей, які знаходяться у спадковій справі, спадкоємцем майна померлого ОСОБА_4 є його мати ОСОБА_3.
Матеріалами справи не підтверджується, що ОСОБА_6 у шестимісячний строк зверталася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
Рішенням Любарського районного суду Житомирської області від 15 травня 2013 року, яке залишено без змін ухвалою колегії суддів апеляційного суду Житомирської області від 04 липня 2013 року, їй відмовлено у позові про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті батька.
Відтак ОСОБА_2 пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини, а тому у районного суду не було підстав для залучення її до участі в справі.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що рішення районного суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Підстави для його скасування або зміні відсутні.
Керуючись ст.ст. 209,303,304,307,308,313,314,315 ЦПК України колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Любарського районного суду Житомирської області від 27 березня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних, і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді: