Справа № 562/2582/13-к
11.09.2013 року Здолбунівський районний суд Рівненської області
в складі: головуючого судді Плевако О.П.
секретаря судових засідань Паска В.В.
за участю: прокурора Незнамов В.В.
обвинуваченої ОСОБА_2
провівши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду м. Здолбунів підготовче засідання по обвинувальному акту та угоді про визнання винуватості за кримінальним провадженням № 12013190540000197 від 12.08.2013 р. щодо
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1; уродженки с. Кругле, Білогірського району, Амурської області; українки; громадянки України, із середньою технічною освітою; розлученої; не працюючої; судимості не має; мешканки АДРЕСА_1;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, суд -
В порушення вимог Закону України від 15 лютого 1995 року «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» та згідно Закону України від 22 грудня 2006 року «Про наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори», 12.08.2013 р. ОСОБА_2, неподалік надземного пішохідного переходу, який знаходиться неподалік станції Здолбунів, знайшла та привласнила паперовий згорток з подрібненою речовиною рослинного походження, яка згідно з висновком фізико-хімічної експертизи за № 547 від 13.08.2013 року є наркотичним засобом - каннабісом (маріхуаною) загальною массою 6,716 г ( в перерахунку на суху речовину). В подальшому зберігала для власного вживання.
В той же день о 15 год. 05 хв. з перону вокзалу станції Здолбунів Львівської залізниці, працівниками міліції ОСОБА_2 була доставлена в ЛВ на станції Здолбунів для складання адміністративного протоколу, де в неї під час огляду було виявлено та вилучено з правої кишені штанів паперовий згорток з наркотичним засобом.
Таким чином ОСОБА_2 скоїла злочин, передбачений ч.1 ст.309 КК України.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження № 12013190540000197 від 12.08.2013 р. року в приміщенні Рівненської прокуратур із нагляду за додержанням законів у транспортній сфері, що за адресою м.Рівне, вул. 16 Липня 17, прокурором Давидюком О.С., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, з одного боку, та підозрюваною ОСОБА_2, з іншого боку, керуючись ст.ст. 468, 469, 472 КПК України уклали угоду про визнання винуватості.
Згідно зі змістом угоди про визнання винуватості слідчим СВ ЛВ на станції Здолбунів УМВС України на Львівській залізниці за погодженням з прокурором, 21.08.2013 року ОСОБА_2 було висунуто підозру в тому, що вона в порушення вимог Закону України від 15 лютого 1995 року «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» та Закону України від 22 грудня 2006 року «Про наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори», 12.08.2013 р .біля надземного пішохідного переходу, який знаходиться неподалік станції Здолбунів, знайшла (придбала) та привласнила паперовий згорток з подрібненою речовиною рослинного походження. Знаючи, що це наркотичний засіб, привласнила його та в подальшому зберігала для власного вживання.
Того ж дня близько 15 год.05 хв. її затримали на пероні вокзалу станції Здолбунів Львівської державної залізниці і при огляді в черговій частині ЛВ ст. Здолбунів у неї було виявлено та вилучено наркотичний засіб.
Згідно з висновком фізико-хімічної експертизи за № 547 від 13.08.2013 року вилучена в обвинуваченого речовина рослинного походження є наркотичним засобом - каннабісом (маріхуаною) загальною масою 6,716 г ( в перерахунку на суху речовину).
Таким чином, своїми умисними діями, які виразились в незаконному придбанні та зберіганні наркотичного засобу без мети збуту, ОСОБА_2 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України.
ОСОБА_2 під час досудового розслідування повністю визнала свою винуватість у зазначеному діянні і зобов"язалась беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.
Сторони погодились на призначення покарання підозрюваній за ч.1 ст. 309 КК України у вигляді 3 років обмеження волі. Згідно ст. 75 КК України звільнити її від призначеного покарання з іспитовим строком на 2 роки.
Зобов'язати ОСОБА_2.: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи та навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Суд переконався у тому, що підозрювана правильно розуміє зміст угоди про визнання винуватості і наслідки укладення та затвердження зазначеної угоди відповідно до ст. 473 КПК України. Підозрюваній роз'яснено обмеження права на оскарження обвинувального вироку, яким затверджена ця угода в апеляційному і касаційному порядку та відмову від здійснення права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов"язаний довести кожну обставину інкримінованого їй кримінального правопорушення; на допит свідків обвинувачення у судовому засіданні; заявлення клопотань про виклик свідків і подання доказів , що свідчать на його користь (п.1 ч.4 ст.474 КПК України) та, що, у разі невиконання ним угоди про визнання винуватості, відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право у продовж строків давності притягнути її до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України і звернутись до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду даного кримінального провадження в загальному порядку.
Усвідомивши це, підозрювана настояла на істинності своєї позиції у визнанні винуватості і викладених обставин справи.
Дії підозрюваної кваліфіковано вірно за ч. 1 ст. 309 КК тому, що вона незаконно придбала та зберігала без мети збуту наркотичний засіб.
Нею вчинено кримінальне правопорушення середньої тяжкості.
Визнання вини, щире каяття, відсутність небезпечних наслідків, сприяння розкриттю кримінального правопорушення, обставини, що пом'якшують її відповідальність .
Обтяжуючих вину обставин не виявлено.
Перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність закону, суд переконався, що умови угоди не суперечать вимогам ст.ст. 470, 472 КПК України, правова кваліфікація кримінального правопорушення є правильною, умови угоди відповідають інтересам суспільства; не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; укладання угоди було добровільним; виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов"язань є можливим.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості підсудною та ухвалення вироку з призначенням міри покарання узгодженої сторонами угоди.
Запобіжний захід досудовим слідством не обирався. Суд також не вбачає підстав для його обрання до набрання чинності цим вироком.
Речові докази підлягають знищенню.
Судові витрати, що стягуються з підозрюваної відсутні..
Керуючись ст. ст. 474, 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 30.08.2013 р. у кримінальному провадженні № 12013190540000197 від 12.08.2013 року, укладену в приміщенні Рівненської прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортій сфері, що за адресою м. Рівне, вул. 16 Липня, 17, між прокурором прокуратури Данилюком О.С., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, з одного боку, та підозрюваною ОСОБА_2, з іншого боку.
ОСОБА_2 визнати винною у скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст. 309 КК України та призначити покарання - 3 (три) роки обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засуджену від призначеного покарання з іспитовим строком на 2 роки.
Зобов'язати ОСОБА_2 відповіднодо вимог п.п. 2-4 ст. 76 КК України.: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи та навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Речові докази по справі знищити.
На вирок може бути подана апеляційна скарга в апеляційний суд Рівненської області з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України протягом 30 (тридцяти) днів з моменту його проголошення через Здолбунівський районний суд, а обвинуваченим -в такий же спосіб, але з моменту вручення йому копії вироку.
Обвинуваченим виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгодженого сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом умов, встановлених частинами 4, 6, 7 ст. 474 КПК Ккраїни, в тому числі нероз"яснення йому наслідків укладання угоди.
Прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, мешн суворого, ніж узгоджено сторонами угоди; затвердження судом угоди в провадженні, в якому згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.
Суддя