83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
16.09.2013 Справа № 905/5479/13
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Демідової П.В.
При секретарі судового засідання Самойловій К.Є.
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ
до відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2, м. Горлівка Донецької області
про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором №С-05-0000-163-68/1 від 19.11.2012р. в сумі 40 284,65 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Дем'яненко Р.О. за довіреністю.
від відповідача: не з'явився.
Суд перебував в нарадчій кімнаті
16.09.2013р. з 11.50 год. по 11.55 год.
Суть справи:
Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2, м.Горлівка Донецької області про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором №С-05-0000-163-68/1 від 19.11.2012р. в сумі 40 284,65 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором №С-05-0000-163-68/1 від 19.11.2012р., у зв'язку з чим нараховує до стягнення штрафні санкції у вигляді пені.
Ухвалою суду від 31.07.2013р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №905/5479/13.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі. Представник відповідача в жодне судове засідання не з'явився.
У позовній заяві місцезнаходженням Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 визначено наступну адресу: АДРЕСА_1 Проте, за відомостями витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцем проживання відповідача є: АДРЕСА_1
З огляду на наведені обставини, в подальшому процесуальні документи по справі №905/5479/13 надсилались на адресу реєстрації відповідача.
За змістом ч.3 п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Враховуючи приписи наведених норм та беручи до уваги надіслання ухвали суду від 03.09.2013р. на адресу реєстрації відповідача, суд робить висновок про його належне повідомлення про час та місце розгляду справи №905/5479/13.
За змістом правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п.3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. При цьому неявка у судове засідання однієї з сторін, належним чином повідомленої про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК України (п.3.12 постанови).
Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та відповідачем не надано доказів в підтвердження поважності причин неявки його повноважного представника в судове засідання, справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.
Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками, передбаченими ст.22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України, складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.42,43 ГПК, ст.33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -
19 листопада 2012р. між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (далі - кредитор) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (далі - позичальник) укладено кредитний договір №С-05-0000-163-68/1, відповідно до умов якого кредитор зобов'язується надати позичальнику кредит у формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 39 875,36 грн., а позичальник зобов'язується отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші обов'язки, визначені цим договором (п.1.1 кредитного договору).
Кінцевим терміном погашення кредиту позичальником є 01.12.2013р. (останній день строку користування кредитом).
Згідно з п.2.1, плата за користування кредитом розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 24% річних.
Пунктом 7.1 кредитного договору встановлений обов'язок позичальника виконати зобов'язання за цим договором (в тому числі здійснити погашення кредиту, сплатити проценти, комісію, пеню, штрафи та інші платежі) в порядку, визначеному цим договором, не пізніше кінцевого терміну погашення кредиту.
За умовами п.7.2, позичальник здійснює погашення нарахованих процентів та частини кредиту щомісячними ануїтетними платежами (однаковими платежами, строк сплати яких визначається графіком - додаток 1 до цього договору), починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено видачу кредитних коштів: до 27 числа кожного місяця періоду грудень 2012р. - жовтень 2013 р. та до 01.12.2013р. в сумі 3 770,60 грн.
Виходячи зі змісту п.17.3 кредитного договору, за кожен календарний день прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за цим договором позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу. Розрахунок пені здійснюється починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов'язання мало бути виконаним, і по день виконання позичальником простроченого зобов'язання включно.
Кредитний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками та діє до повного виконання ними прийнятих відповідно до цього договору зобов'язань.
Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором кредиту, який підпадає під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України та ст. 345-346 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
Як вбачається зі змісту кредитного договору №С-05-0000-163-68/1 від 19.11.2012р., сторонами погоджено всі істотні умови вищевказаного правочину. Оскільки сторонами не надано доказів його припинення або визнання у встановленому порядку недійсним, виходячи зі встановленої ст.204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину, суд вважає вищевказану угоду дійсною та обов'язковою для виконання сторонами.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст.525,526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Як встановлено судом, позивач на виконання умов кредитного договору 20.11.2012р. перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 39 875,36 грн. Відповідач, в свою чергу, взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, грошові кошти та проценти за користування ними в обсязі та строки визначені Графіком погашення заборгованості не сплачував.
За приписами ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
З урахуванням викладеного, позивача звернувся до відповідача з вимогою №114-24-0-4 від 07.06.2013р. про дострокове повернення кредитних коштів, сплату відсотків та пені за кредитним договором №С-05-0000-163-68/1 від 19.11.2012р. Вищевказану вимогу залишено відповідачем без відповіді та задоволення, доказів протилежного під час розгляду справи №905/5479/13 не надано.
Як зазначає позивач, станом на 01.06.2013р. у відповідача наявна заборгованість за кредитним договором №С-05-0000-163-68/1 від 19.11.2012р., яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 35 528,72 грн. та заборгованості за відсотками в сумі 4 283,86 грн. На вимогу суду, позивачем до матеріалів справи №905/5479/13 надані документи первинного бухгалтерського обліку (виписки з відповідних рахунків другого класу Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України), які відповідно до ст.ст.1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підтверджують наявність у відповідача заборгованості у вищевказаних сумах.
Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.
Особливості регулювання відповідальності за порушення грошових зобов'язань у відносинах суб'єктів господарювання визначаються приписами статей 534, 549-552 ЦК України, статей 229-234 ГК України та статей Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
Відповідно до ст.ст.1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
У відповідності до приписів наведених норм та умов п.17.3 кредитного договору, позивачем за період з 28.01.2013р. по 31.05.2013р. нараховано пеню за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 337,40 грн., за період з 01.12.2012р. по 31.05.2013р. нараховано пеню за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 134,67 грн.
Проаналізувавши надані позивачем розрахунок штрафних санкцій, судом встановлено наявність в ньому окремих арифметичних неточностей, у зв'язку з чим правомірними є позовні вимоги про стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 334,08 грн. та пені за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 134,67 грн.
Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що позовні вимоги ґрунтуються на приписах чинного законодавства, доведені належним чином та відповідачем не спростовані, вони підлягають задоволенню в обґрунтованій частині.
З огляду на приписи ст.ст.1, 21, 28 ГПК України, заявлені Донецькою обласною дирекцією ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» позовні вимоги підлягають задоволенню на користь юридичної особи позивача - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».
Відповідно до ст.49 ГПК України, судовий збір підлягає віднесенню на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 534, 549-552, 611, 612, 629, 575, §6 Глави 49, §2 Глави 71 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 229-234, 345-346 Господарського кодексу України, ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст.1, 4, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2, м. Горлівка Донецької області про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором №С-05-0000-163-68/1 від 19.11.2012р. в сумі 40 284,65 грн. - задовольнити частково.
Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, ЄДРПОУ 14305909) за кредитним договором №С-05-0000-163-68/1 від 19.11.2012р. заборгованість за кредитом в сумі 35 528,72 грн., заборгованість за відсотками в сумі 4 283,86 грн., пеню за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 334,08 грн. та пеню за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 134,67 грн.; судовий збір в сумі 1 720,36 грн.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В судовому засіданні 16.09.2013р. оголошено вступну та резолютивну чистини рішення. Повний текст рішення за правилами ст.ст.84-85 ГПК України підписано 23.09.2013р.
Суддя П.В. Демідова