Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"03" вересня 2013 р.Справа № 922/3298/13
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аюпової Р.М.
при секретарі судового засідання
розглянувши справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "АКБ "Базис" м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмашпост", с. Липці
про стягнення коштів в розмірі 274044,93 грн.
за участю представників сторін:
позивача - Бондаренко О.І., дов. №01/1408 від 01.07.2013р.
відповідач - не з"явився.
Публічне акціонерне товариство "АКБ "Базис", м. Харків (позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмашпост", с. Липці (відповідач) про стягнення з відповідача суми заборгованості по кредитному договору на відкриття кредитної лінії №07/12 від 26.01.2012р. в розмірі 274044,93 грн. Також позивач просить покласти на відповідача судові втрати.
Ухвалою господарського суду від 07 cерпня 2013р. прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 19.08.2013р. о 10:30 год.
Ухвалою господарського суду від 19.08.2013р. розгляд справи відкладався, в зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та невиконанням вимог ухвали суду від 07.08.2013р. щодо надання необхідних для розгляду справи письмових доказів.
Представник позивача у судовому засіданні 03.09.2013 року, позов підтримував, наполягав на його задоволенні. Через канцелярію суду надав додаткові докази по справі (вх. №32067), які судом долучені до матеріалів справи.
Представник відповідача у судове засідання 03.09.2013р. не з'явився, відзиву на позов не наддав, про причину неявки у судове засідання суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином за адресою зазначеною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 23.08.2013 року, про що свідчить відмітки про направлення ухвали про відкладення розгляду справи від 19.08.2013 року, яка направлялась на адресу відповідача, при цьому враховані приписи пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами). Як свідчать матеріали справи, ухвала суду від 19.08.2013р. повернулась на адресу суду з відміткою пошти "организация закрыта".
У постанові пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначає, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Таким чином, суд вважає, що відповідач -ТОВ «Будмашпост», належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання.
Присутній в судовому засіданні 03.09.2013р. позивач вважає за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представника відповідача, пояснив, що ним надані всі документи, які необхідні для розгляду справи по суті.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 07 серпня 2013р. сторони попереджені про розгляд справи за наявними в ній матеріалами у разі неявки представників сторін у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів. Враховуючи це, враховуючи також достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.
26.01.2012р. між Публічним акціонерним товариством „Акціонерний комерційний банк "Базис", (позивач, кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будмашпост" (відповідач, позичальник), був укладений кредитний договір на відкриття кредитної лінії № 07/12, (далі - кредитний договір), згідно з яким відповідачу була відкрита кредитна лінія на суму 260000,00 грн. (далі - Кредит) строком до 23.01.2013р., із сплатою 24 % річних.
Додатковою угодою №1 від 02.04.2012р. до кредитного договору встановлено графік повернення кредиту.
Свої зобов'язання за кредитним договором позивач виконав у повному обсязі, на рахунок відповідача було перераховано кредитні кошти у розмірі 260000,00 грн., що підтверджується архівною випискою з особового рахунку № 206293011973 за період з 26.01.2012р. по 02.08.2013р., та меморіальними ордерами № 3 від 26.01.2012р., № 2 від 27.01.2012р., та відповідним розрахунком заборгованості.
Відповідно до п. 1.2. кредитного договору , кредит надається у вигляді відновлювальної відкличної кредитної лінії на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та на умовах цільового характеру використання.
Пунктом 1.3. договору визначено цільовий характер кредиту, тобто кредит надається для придбання нафтопродуктів, газового конденсату.
Згідно з п.п. 1.1., 2.3. кредитного договору, повернення кредиту проводиться відповідачем в строк до 23.01.2013р., шляхом перерахування грошових коштів на рахунок №206293011973 в Першій Харківській філії ПАТ "АКБ "Базис".
Відповідно до п. 6.1. кредитного договору, нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється банком з першого по останній календарний день звітного місяця, виходячи з фактичних залишків заборгованості за кредитом, фактичної кількості днів у місяці, відсоткової ставки, передбаченої п.1.1. кредитного договору.
Згідно з п.п. 2.4., 6.2. кредитного договору, сплата відсотків здійснюється відповідачем в останній робочій день кожного місяця, в строк до 23.01.2013р., шляхом перерахування суми плати за кредит на рахунок №206853011973 в Першій Харківській філії ПАТ "АКБ "Базис".
Відповідно до п. 11.1 кредитного договору, договір набуває чинності з дня його підписання сторонами та діє до повного виконання ними прийнятих на себе зобов'язань.
Як вбачається з матеріалів справи, за період з 26.01.2012р. по 02.08.2013р. відповідач здійснив часткову споту грошових коштів за кредитним договором в загальній сумі 23207,00, що підтверджується архівною випискою з особового рахунку № 206293011973 та відповідним розрахунком заборгованості.
За період з 31.01.2012р. по 05.06.2012р., відповідач здійснив часткове погашення процентів за користування кредитними коштами у загальній сумі 21645,90 грн., що підтверджується архівними виписками з особових рахунків відповідача №206853011973 та відповідним розрахунком суми заборгованості по процентах за користування кредитом.
Як встановлено судом, в порушення п.п. 1.1. та 2.3. кредитного договору, відповідно до якого встановлено строк повернення кредиту до 23.01.2013р., відповідач не виконав свої зобов'язання за кредитним договором та не сплатив суму заборгованості, у зв'язку з чим, заборгованість відповідача перед позивачем по кредиту становить 236793,00 грн.
В порушення п.п. 1.1., 2.4., 6.2. кредитного договору, за умовами яких відповідач прийняв на себе зобов'язання сплачувати проценти за користування кредитною лінією в розмірі 24% річних , відповідач взятих на себе зобов'язань не виконав, у зв'язку з чим, заборгованість відповідача перед позивачем по відсотках за користування кредитною лінією за період з 26.01.2012р. по 31.07.2013р. становить 37251,93 грн.
Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором №07/12 від 26.01.2012р. становить 274044,93 грн., що і стало підставою звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду.
На дату звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду, матеріали справи не містять доказів погашення відповідачем заборгованості у добровільному порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності із ст.173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі)
Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 345 Господарського кодексу України кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Згідно ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
У відповідності до п. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Пунктом 1 ч.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення домовленості сторін не повернув отримані кредитні кошти, не сплатив відсотки за користування кредитними коштами, та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.
Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання за договором на відкриття кредитної лінії № 07/12 від 126.01.2012 року.
Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не скористався своїм процесуальним правом надати суду документи, які б підтверджували сплату заборгованості по кредиту комісії та відсоткам за користування ним та не надав документів, що спростовували викладене у позові, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 236793,00 грн. та суми заборгованості по процентах за користування кредитом в розмірі 37251,93 грн. - правомірні та обґрунтовані, як такі, що не спростовані відповідачем та підтверджені належними доказами, тому підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати по даній справі покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 15, 16, 525, 526, 598, 612, 625, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 173, 174, 179, 193, 345 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмашпост» (62414, Харківська область, Харківський район, с. Липці, вул. Пушкінська, 102, код ЄДРПОУ 35604078) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Базис» (61002, м. Харків, вул. Сумська, 88, код ЄДРПОУ 19358916, рахунок №32075176500 в Управлінні НБУ в Харківській області, МФО 351447) заборгованість за кредитним договором на відкриття кредитної лінії №07/12 від 26.01.2012р. у розмірі 274044,93 грн., з яких: 236793,00 грн. - сума заборгованості за кредитом; 37251,93 грн. - сума заборгованості по процентах за користування кредитом, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 6080,38 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 09.09.2013 р.
Суддя Аюпова Р.М.
справа №922/3298/13