16.09.2013 р. Справа № 914/2548/13
За позовом: Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія-Новий Розділ», м. Новий Розділ
про: стягнення заборгованості за спожитий природний газ в сумі 547 361,24 грн.,
Суддя О. Долінська
При секретарі Вашкевич Н.
За участю представників:
позивача: Данилевського О.М. - дов. від 22.03.2013 р.,
відповідача: Луців О.М. - дов. №01-02/13 від 01.02.2013 року,
Нагірняк І.В. - дов. №б/н від 03.06.2013 року.
Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.
На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія-Новий Розділ» про стягнення заборгованості за спожитий природний газ в сумі 547 361,24 грн. Ухвалою від 01.07.2013 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 15.07.2013р.
Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем обов'язку по оплаті поставленого природного газу згідно договору №29/09-11-БО на купівлю-продаж природного газу від 29.09.2011 року, внаслідок чого позивач просить стягнути з відповідача 23 098,55 грн. - інфляційних, 30 763,02 грн. - 3% річних, 153 815,09 грн. - пені, 339 684,58 грн. - 7 % штрафу.
Ухвалою від 29.07.2013 р. за клопотанням представника позивача продовжено строк розгляду даної справи з 02.09.2013 року на 15 календарних днів і розгляд даної справи призначено на 03.09.2013 р.
Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду, які містяться в матеріалах справи.
В судове засідання 16.09.2013 р. представник позивача з'явився, позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві та в запереченні від 10.09.2013 р., просить позов задоволити, і у відстрочці виконання рішення у даній справі відмовити зважаючи на викладене у запереченні на відзив.
В судове засідання 16.09.2013 р. відповідач явку повноважених представників забезпечив, просить відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві від 29.07.2013 р. (вх.№29-07/13) разом з яким подав клопотання за вих. №29-07/13-02 від29.07.2013 р. (вх.№30150/13 від 29.07.2013 р.) про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), якщо вона підлягатиме стягненню з відповідача.
03.09.2013 р. відповідачем подано також клопотання за вих.. №3/09-13 від 03.09.2013 р. про розстрочку виконання рішення, яким просить розстрочити виконання рішення на 6 місяців.
В судовому засіданні 16.09.2013 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін дослідивши матеріали справи в їх сукупності, оглянувши оригінали документів, суд встановив.
29.09.2011р. між ДК "газ України" НАК "Нафтогаз України" (надалі-постачальник) товариством з обмеженою відповідальністю «Енергія -Новий Розділ» (надалі-покупець), укладено договір № 29/09-11-БО на постачання природного газу (надалі-договір), відповідно до умов яких, позивач зобов'язався передати у власність Покупцю у IVкварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ (за кордон згідно УКТ ЗЕД 2711210000, ввезеного на митну територію України ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», далі-газ), , для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах цього договору.
Ціна за 1000 куб .м. природного газу становить 3023,50 грн. без урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 3 023,50 грн., крім того цільова надбавка - 2% та ПДВ -20%, всього з ПДВ- 3 700,76 грн.
До ціни газу додається тариф на послуги з транспортування природного газу, який становить 285,00 грн., крім того ПДВ -20%, всього з ПДВ -342,00 грн.
Всього до оплати за природний газ та послуги з його транспортування - 3 368,97 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 4 042,76 грн.
Додатковою угодою №1 від 30.09.2011р. до Договору з 30 вересня 2011року п.5.2. "Ціна газу" Договору викладений у новій редакції, а саме ціна за 1000 куб. м. природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням становить 3 382,00грн. без урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 3 382,00грн, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 4 139,57 грн.
До ціни газу додається загальний тариф на послуги з транспортування природного газу, який становить 302,30 грн., крім того ПДВ - 20%-60,46 грн., всього з ПДВ - 362,76 грн.
Додатковою угодою №2 від 11.10.2011 р. до Договору з 30 вересня 2011 року п.5.2. "Ціна газу" Договору викладений у новій редакції, а саме ціна за 1000 куб. м. природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням становить 3 382,00грн. без урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 3 382,00 грн, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 3 449,64 грн.
До ціни газу додається загальний тариф на послуги з транспортування природного газу, який становить 302,30 грн., крім того ПДВ - 20% - 60,46 грн., всього з ПДВ - 362,76 грн.
У разі поставки газу на газоспоживачі об'єкти Покупця, які безпосередньо підключені до магістральних або промислових трубопроводів нафто-газовидобувних підприємств, тариф на послуги з транспортування 1000 куб.м газу цими трубопроводами встановлюється в розмірі 262,25 грн., крім того ПДВ - 20% - 52,45 грн., разом з ПДВ - 314,70 грн.»
Додатковою угодою №3 від 19.01.2012 р. до Договору з 30 вересня 2011 року п.5.2. "Ціна газу" Договору викладений у новій редакції, а саме ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 3 509,00 грн. без урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 3 509,00 грн., крім того цільова надбавка - 2% та ПДВ - 0%, всього з цільовою надбавкою та ПДВ - 3 579,18 грн.
До ціни газу додається загальний тариф на послуги з транспортування природного газу, який становить 305,60 грн., крім того ПДВ - 20% - 61,12 грн., всього з ПДВ - 366,72 грн.
До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 3 884,78 грн., крім того ПДВ до тарифу на транспортування газу - 61,12 грн., всього з ПДВ - 3 945,90 грн.
Відповідно до п.6.3. договору, у платіжних дорученнях покупець повинен обов'язково зазначити номер договору, дату його підписання, призначення платежу, без зазначення періоду за який здійснюється оплата. За наявності заборгованості у Покупця за цим договором Продавець має право зарахувати кошти, що надійшли від Покупця, як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по цьому договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості. Кошти, які надійшли від Покупця, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим Договором.
Позивач свої зобов'язання згідно умов договору виконав, що підтверджується актами-приймання природного газу за жовтень 2011 року грудень 2012 року (копії актів наявні в матеріалах справи).
Таким чином Позивачем передано відповідачу природний газ в обсязі 3 233 649 куб.м. на загальну суму 16 550 268,47 грн.
Пунктом 6.1. Договору, передбачено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточний оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.
Однак, в порушення умов договору відповідач не вчасно здійснив оплату по договору за поставлений природний газ. Станом на 18.05.2013 р. заборгованість за договором №29/09-11-БО за використаний природний газ погашена.
Відповідно до п. 7.1. договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим Договором.
Відповідачем було допущене порушення умов договору щодо оплати коштів за отриманий природний газ, а саме прострочення термінів оплати (п. 6.1. договору).
Відповідно до п. 7.2. договору, у разі невиконання покупцем (відповідачем) умов п. 6.1. цього договору, продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1. умов цього Договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню в розмірі подвійної облікової ставки Нвціонального банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу.
За неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань, відповідно ст. 625 ЦК України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та договору, позивачем нараховано відповідачу до стягнення: 153 815,09 грн.- пені; 23 098,55 грн.- інфляційних втрат; 30 763,02 грн.- 3% річних; 339 684,58 грн. - 7% штрафу, загалом - 547 361,24 грн.
Станом на день розгляду справи у суді, відповідач доказів сплати заборгованості не представив, не погоджується частково із розрахунками, здійсненими позивачем, просить суд зменшити розмір неустойки (штрафу, пені) на 95% та розстрочити виконання рішення суду у даній справі на 6 місяців.
Позивач вказує, що у відповідності до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені) яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Оскільки вказана норма не містить переліку таких випадків, то вважає, це випадки невиконання або неналежного виконання зобов'язання з вини обох сторін, або якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Представник позивача також вказує, що відповідачем в судовому засіданні не було надано жодного доказу, який би вказував на наявність таких виняткових обставин, які б підтверджувались документами, тому просить відмовити в задоволенні клопотання відповідача про зменшення пені і у наданні розстрочки виконання рішення суду.
При прийнятті рішення суд виходив з такого.
Відповідно до статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства зокрема є свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність.
Відповідно до ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних - це не санкції, а спосіб захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора внаслідок знецінення грошових коштів у зв'язку з інфляційними процесами та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання (постанова Верховного Суду України від 15 листопада 2010 року).
Згідно з ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до п.7.1.Договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим Договором. Відповідно до п. 7.2. Договору, у разі невиконання Покупцем (відповідачем) умов п. 6.1. цього Договору, Покупець (відповідач) зобов'язується (крім суми основного боргу) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу.
Судом встановлено, що відповідачем було допущене порушення умови Договору щодо оплати коштів за отриманий природний газ, а саме -прострочення термінів оплати (п.6.1. Договору).
За умовами ч.ч. 1, 2 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.
Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст.. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Враховуючи наведене, суд здійснивши перерахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат (з врахуванням ч. 5 ст.254 ЦК України, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день та п.6.1.Договору), та що позивачем безпідставно не враховано при розрахунках зменшення суми боргу на суму платежу здійсненого відповідачем в день проплати (1 день), суд дійшов висновку, що до стягнення підлягає 147 732,49 грн. - пені, 29 546,49 грн. - 3% річних, 19 828,33 грн. - інфляційних втрат В частині стягнення решта суми нарахованих: 6 082,60 грн. - пені, 1216,53 грн. - 3% річних та 3 270,22 грн. - інфляційних втрат позивачу слід відмовити, як у безпідставно нарахованих.
Відповідно до п.3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції"вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 ЦК України і статтею 233 ГК України.
Положеннями ч.1ст.233 ГК України передбачено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Аналогічне положення міститься у ч.3 ст.551 ЦК України.
Причинами неналежного виконання зобов'язання відповідач називає факт невідшкодування з відповідного місцевого бюджету різниці між встановленим розміром тарифів на житлово-комунальні послуги та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг. Відповідачу не відшкодовано збитки за послуги теплопостачання, централізованого постачання холодної та гарячої води, водовідведення, існує значна дебіторська заборгованість контрагентів яка виникла на підставі укладених цивільно-правових і господарських договорів, факт несвоєчасного перерахування основними споживачами (населення м. Новий Розділ) платежів за надані житлово-комунальні послуги. Тому згідно з балансом непокритий збиток відповідача становить 547 361,24 грн.
Відповідач вказує що він опинився і перебуває у критичній фінансово-економічній ситуації з незалежних від нього обставин та вважає, що розмір заявлених до стягнення штрафних санкцій є надмірно великим порівняно із збитками позивача, та таким, що може суттєво зашкодити нормальному функціонуванню підприємства у сфері житлово-комунальних послуг.
За умовами ч. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
За приписами ст. 3 ЦК України Загальними засадами цивільного законодавства, зокрема є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність.
Порушення зобов'язання відповідачем не потягло значних втрат для позивача і виникло через заборгованість населення, враховуючи ступінь виконання зобов'язання боржником (повне погашення суми основного боргу, майновий стан сторін та їх інтереси), відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України, суд вважає за доцільне частково задоволити клопотання відповідача і на п'ятдесят відсотків зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача в сумі 73 866,25 грн.
З огляду на те, що порушення зобов'язання відповідачем не потягло значних втрат для позивача і виникло через заборгованість населення, враховуючи ступінь виконання зобов'язання боржником -повне погашення суми основного боргу, майновий стан сторін та їх інтереси, відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України, суд вважає за доцільне частково задоволити клопотання відповідача про зменшення пені та зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача, на п'ятдесят відсотків. Тому стягненню підлягає 73 866,25грн. пені.
Така правова позиція відображена у постанові Вищого господарського суду України від 29 листопада 2012 року у справі №37/5005/5346/2012, постанові Вищого господарського суду України від 14 серпня 2012 року у справі №15/5025/229/12, постанові Вищого господарського суду України від 29 листопада 2012 року у справі №37/5005/5346/2012, постанові Вищого господарського суду України від 08 серпня 2012 року у справі №5008/5005/137/2012, у постанові ВГСУ від 01.12.2013 р. у справі №5015/3944/12.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України -видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Така позиція зазначена у постанові Верховного Суду України від 27 квітня 2012року №06/5026/1052/2011 та відображено в інформаційному листі Вищого господарського суду №01-06/908/2012 від 13.07.2012р.
Відповідно до статті 627 ЦК України, враховуючи статтю 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до п. 7.2. договору, у разі невиконання покупцем (відповідачем) умов п. 6.1. цього договору, продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1. умов цього Договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу. Таким чином вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 339 684,58 грн. 7% штрафу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно із ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до частини 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Як зазначено у пункті 7.1.2 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення, відповідно до пункту 7.2. Постанови можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Отже, в основу ухвали про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання.
Викладені відповідачем у заяві доводи не мають достовірного характеру та ґрунтуються на його припущеннях, що в майбутньому сума заборгованості, яка існує перед позивачем, буде зменшена за рахунок отриманих боржником доходів. Проте заявником не подано суду письмових доказів, які б підтверджували можливість отримання таких доходів в майбутньому. Таким чином заява відповідача про розстрочку виконання рішення є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.
У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки, тобто сплачується із суми пені - 147 732,49 грн.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Так як у даній справі позов задоволено частково то слід стягнути судовий збір з відповідача на користь позивача в сумі 10 735,84 грн.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 82-85, 121 ГПК України, господарський суд -
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія-Новий Розділ"(81652, Львівська область, м. Новий Розділ, вул. М. Грушевського, буд. 37; ідентифікаційний код 33525073) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"(01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6; ідентифікаційний код 20077720) 73 866,25 грн. - пені, 29 546,49 грн. - 3% річних, 19 828,33 грн. -інфляційних втрат, 339 684,57 грн. - штрафу та 10 735,84 грн. судового збору.
3. В решті позовних вимог відмовити.
4. В задоволенні заяви відповідача про розстрочку виконання рішення у даній справі відмовити.
5. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 19.09.2013 р.
Суддя Долінська О.З.