248/5961/13-ц
2/248/2076/2013
18 вересня 2013 року Харцизький міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді ХОМІНЕЦЬ І.В.
при секретарі ХРИСТОФОР Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харцизьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади м. Харцизька в особі Харцизької міської ради про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, -
16 липня 2013 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача Територіальної громади м. Харцизька в особі Харцизької міської ради, в якому просила визнати за нею право власності в порядку спадкування на 1\2 частину земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,0597 га, кадастровий № 1415000000:01:005:0256, цільове призначення - для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку, з межами згідно опису: від А до Б - землі міської ради, від Б до В - будинковолодіння № 45, від В до Г - будинковолодіння № 52, від Г до А - будинковолодіння № 49.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_3 - її рідна сестра, син ОСОБА_3 - ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2, і після його смерті відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами і земельної ділянки площею 0,0597га за адресою: АДРЕСА_1. Спадкоємицями зазначеного майна в рівних частках стали рідна мати померлого ОСОБА_3 та його дружина ОСОБА_5. 31 жовтня 2012 року сестра отримала свідоцтво про право на спадщину на 1\2 частину житлового будинку та земельної ділянки за вищевказаною адресою, і 15 листопада 2012 року зареєструвала право власності на житловий будинок в КП «БТІ» міста Харцизька. У зв'язку з тим, що спадкоємців земельної ділянки було двоє, нотаріус відповідно до діючого на той момент земельного законодавства був позбавлений можливості зробити відмітку про перехід права власності безпосередньо на державного акті на землю, у зв'язку з чим сестра була змушена після отримання свідоцтва про право на спадщину звернутись до управління Держкомзему у місті Харцизьку з метою здійснення державної реєстрації права власності на земельну ділянку. Звернувшись до Держкомзему, сестра досить тривалий час очікувала електронний обмінний файл, що формуються з метою подальшого внесення даних до Поземельної книги та книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 померла, так і не встигши отримати державний акт про право власності на землю. Після її смерті єдиною спадкоємицею другої черги за законом є вона, тобто позивач, як рідна сестра. 11 липня 2013 року вона отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на 1\2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1. Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватний нотаріус Харцизького міського нотаріального округу ОСОБА_6 11 липня 2013 року відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1\2 частку
земельної ділянки через відсутність державної реєстрації права власності на землю на ім'я померлої. Оскільки її право власності не визнається, і оформити свої права в органах нотаріату вона не в змозі, вона змушена звернутись до суду з даним позовом.
На момент отримання її сестрою свідоцтва про право на спадщину у вигляді 1\2 частини земельної ділянки діяв Земельний кодекс України в редакції від 07.11.2012 року, і відповідно до ч.2 ст.126 право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується, зокрема, свідоцтвом про право на спадщину.
За правилами ч.б ст.126 в наведеній редакції при набутті права власності на земельну ділянку на підставі документів, визначених частиною другою цієї статті, державний акт на право власності на земельну ділянку, що відчужується, долучається до документа, на підставі якого відбувся перехід права власності на земельну ділянку, в кожному такому випадку відчуження земельної ділянки. На державному акті про право власності на земельну ділянку нотаріус, який посвідчує (видає) документ, та орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, роблять відмітку про перехід права власності на земельну ділянку із зазначенням документа, на підставі якого відбувся такий перехід. У разі набуття права власності на земельну ділянку кількома набувачами або у разі відсутності на відповідному державному акті місця для проставлення відмітки про перехід права власності на земельну ділянку набувачеві або відчужувачеві земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня подання ним до органу, який здійснює видачу зазначеного акта, документів, передбачених законодавством, видається державний акт на право власності на земельну ділянку.
З 01 січня 2013 року у зв'язку з набуттям чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» стаття 126 Земельного кодексу України була викладена у новій редакції, відповідно до якої право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до наведеного Закону.
Так, згідно з приписами п.1 ч.І ст.2 Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до частини 4 статті 3 Закону права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за умови, якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.
На момент отримання її сестрою земельної ділянки у спадщину Земельний кодекс в переліку документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, включив свідоцтво право на спадщину, яке, власне, сестрою було отримане. Оскільки в даному разі мова не йшла про первинне виникнення права власності на земельну ділянку, що був раніше належним чином виділений в натурі з присвоєнням йому окремого кадастрового номеру, державна реєстрація права власності в органах Державного земельного кадастру носила більше формальний характер, пов'язаний з множинністю набувачів землі - спадкоємців за законом. В будь-якому разі спадкодавиця вступила у спадщину, отримала правовстановлюючий документ на неї, проте отримати за життя державний акт не встигла.
Відповідно до статті 1216, 1218 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За правилами ч.І, ч.2, ст. 1225 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.
Аналогічні вимоги містяться в ст. 120 ЗК України, зокрема ч. 4 наведеної статті встановлює, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.
Враховуючи, що право власності померлої ОСОБА_3 на земельну ділянку підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, що на момент його отримання входив до переліку правовстановлюючих документів на землю, приймаючи до уваги, що вона набула у встановленому законом порядку право власності на 1\2 частину житлового будинку, що розташований на цій земельній ділянці, вважає, що суд може визнати за нею право власності на 1\2 її частину в порядку спадкування.
Сторони в судове засідання не з'явились, надавши суду заяви про розгляд справи у їх відсутності.
Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін на підставі доказів, що маються в матеріалах справи.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі, вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Суд встановив, що ОСОБА_3 народилась у 1939 році, батьками в свідоцтві про народження записані батько - ОСОБА_8, мати - ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1.
Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 ОСОБА_3 13.07.1959 року уклала шлюб з ОСОБА_9, та змінила прізвище на - ОСОБА_3.
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3, ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1, батьками в свідоцтві про народження записані: батько - ОСОБА_8,, мати ОСОБА_11
З копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 28.03.2013 року № 00011957105 вбачається, що 08.06.1963 року ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_12, та змінила прізвище на - ОСОБА_1.
Згідно з копією свідоцтва про припинення одруження серії НОМЕР_4, шлюб ОСОБА_1 було припинено 01.09.1966 року.
Відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_5, ОСОБА_1 23.05.1970 року уклала шлюб з ОСОБА_13 та змінила прізвище на - ОСОБА_1.
З копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 31.10.2012 року вбачається, що спадкоємцями майна ОСОБА_4, а саме: житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, є його дружина - ОСОБА_5 та мати - ОСОБА_3 по 1\2 частині.
Згідно з копією витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 36261844 від 15.11.2012 року, житловий будинок АДРЕСА_1 належить, на праві приватної власності по 1\2 частині на підставі свідоцтва про право на спадщину, ОСОБА_3 та ОСОБА_5
Відповідно до копії свідоцтва про смерть ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Валер*янівка Волноваського р-ну Донецької області.
З копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 11.07.2013 року вбачається, що спадкоємцями майна ОСОБА_3, а саме: 1\2 частки житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, є її сестра - ОСОБА_1
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватного нотаріуса ОСОБА_6 було відмовлено ОСОБА_1 ц видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_3 на 1\2 частку земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює згідно з законом по своїй волі, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст.328 ЦК України право власності придбається на підставах, не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність придбання права власності не встановлена судом.
Згідно зі ст.392 ЦК України, власник майна може пред*явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншими особами, а також у випадку втрати ним документів, підтверджуючих право власності.
Відповідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною.
Відповідно до ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на наслідувавння за законом мають рідні братии та сестри спадкодавця, його бабка та дід як зі сторонни батька так і зі сторонни матері.
Суд, з урахуванням аналізу наданих доказів, не вбачає підстав для відмови позивачу в задоволенні позову, у зв*язку з чим суд вважає доцільним задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на 1\2 частину земельної ділянки, розташованої в АДРЕСА_1.
На підставі викладеного, керуючись ст.316 ч.1, 328, 392, 1216, 1218, 1225, 1262 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Територіальної громади м. Харцизька в особі Харцизької міської ради про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка народилась в с. Бірки В-Багачанського р-ну Полтавської області право власності в порядку спадкування на 1\2 частину земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,0597 га, кадастровий № 1415000000:01:005:0256, цільове призначення - для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку, з межами згідно опису: від А до Б - землі міської ради, від Б до В - будинковолодіння № 45, від В до Г - будинковолодіння № 52, від Г до А - будинковолодіння № 49.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя: