про залишення позовної заяви без розгляду
11 вересня 2013 року 810/4824/13-а
Суддя Київського окружного адміністративного суду Головенко О.Д. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Вишгородське бюро технічної інвентаризації» Київської області, Державної реєстраційної служби Вишгородського районного управління юстиції у Київській області про визнання протиправними дії щодо відмови у реєстрації права власності та зобов'язання вчинити певні дії -
ОСОБА_1 звернулась до Комунального підприємства «Вишгородське бюро технічної інвентаризації» Київської області (надалі - відповідач 1), Державної реєстраційної служби Вишгородського районного управління юстиції у Київській області (надалі - відповідач 2) та просить суд визнання протиправними дії щодо відмови у реєстрації права власності та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до приписів ст. 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства і чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що даний позов слід залишити без розгляду з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що позивачем оскаржується відмова у реєстрації права власності на сарай «Б», Ѕ «В», «Ж», «Е», гараж «Г», погріб «Д», убиральню «Ж», огорожу № 2 та навіс «З».
Частиною 2 ст. 99 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ч. 1 ст. 103 КАС України).
Як вбачається з норм КАС України строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що 26.09.2012 позивач звернувся щодо реєстрації його права власності, що належить йому на правах спадкоємця, однак отримав відмову, оскільки вищевказане майно вже зареєстровано.
З відповіді від 12.10.2012 вбачається, що відповідач вказав на дану обставину та запропонував позивачу звернутись до суду.
В матеріалах справи міститься копія ухвали від 27.03.2013 з якої вбачається, що позивач звертався до Вишгородського районного суду Київської області щодо зобов'язання відповідача вчинити певні дії. Зазначеною ухвалою позовну заяву було повернуто та роз'яснено про належність предметної підсудності.
09.09.2013 позивач звернувся з позовом до Київського окружного адміністративного суду щодо визнання протиправними дії відповідача 1 щодо відмови у реєстрації за ОСОБА_1 права власності на сарай «Б», Ѕ «В», «Ж», «Е», гараж «Г», погріб «Д», убиральню «Ж», огорожу № 2 та навіс «З» та зобов'язання відповідачів 1 та 2 здійснити реєстрацію права власності на сарай «Б», Ѕ «В», «Ж», «Е», гараж «Г», погріб «Д», убиральню «Ж», огорожу № 2 та навіс «З».
Однак, на думку суду позивач звернувся до суду з порушенням строку звернення до адміністративного суду, оскільки як вбачається з відтиску поштового штемпелю позов направлено лише 01.09.2013.
Статтею 100 КАС України встановлені правові наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду. Так, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала (ч. 1 ст. 100 КАС України).
Також, ч. 2 ст. 100 КАС України визначено, що позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
За приписами частини першої ст. 102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Тобто, строк може бути поновлено лише за клопотанням сторони із зазначенням належних та допустимих доказів поважності причини пропуску такого строку.
Як вбачається з матеріалів справи позивач не звертався із заявою про поновлення пропущеного строку на звернення із адміністративним позовом до суду, а у позовній заяві не наведено будь-яких причин пропуску строку на звернення до суду, які непереборно перешкоджали його зверненню.
Крім того, на думку суду звернення позивача до Вишгородського районного суду Київської області у березні 2013 року не позбавило його права звернутись до належного суду у строк, визначений чинним законодавством.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
На думку суду позивач порушив вимоги ч. 2 ст. 99 КАС України, а саме шестимісячний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, як наслідок, вказана позовна заява залишається без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись ч. 2 ст. 99, ч. 1 ст. 100, 155, 160, 165 КАС України, суд -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Вишгородське бюро технічної інвентаризації» Київської області, Державної реєстраційної служби Вишгородського районного управління юстиції у Київській області про визнання протиправними дії щодо відмови у реєстрації права власності та зобов'язання вчинити певні дії - залити без розгляду.
2. Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України сплачений судовий збір у розмірі 35 (тридцять п'ять) грн. 00 коп.
3. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою з усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Головенко О.Д.