Іменем України
Справа №2120/13621/12
Пров. №2/668/401/13
16.09.2013р.
Суворовський районний суд м. Херсона в складі:
Головуючого судді - Гонтар Д.О.
при секретарі - Назаренко М.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу,
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, про стягнення боргу за договором позики мотивуючи тим, що 30.03.2010 року ОСОБА_2 позичив у позивача 125000 доларів США, що на той момент складало 1037500 грн., про між сторонами було укладено договір позики від 30.03.2010 р., поручителем за цим договором виступила ОСОБА_3. Заставою за цим договором позичальник зазначив належні йому та поручителю частину квартири, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, квартиру, яка знаходиться за адресою, АДРЕСА_2, автомобіль Камаз, д/н НОМЕР_1, автомобіль Камаз д/н НОМЕР_2, автомобіль Камаз, д/н НОМЕР_3, автомобіль Камаз, д/н НОМЕР_4. Кошти за цим договором ОСОБА_2, зобов'язався повернути 01.09.2011 року, за адресою позивача. По закінченню строку відповідач суми позики не повернув. В зв'язку з чим просив суд стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь позивача за договором позики 1037500 грн., стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь позивача за відсотки договором позики в розмірі 136274 грн., стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь позивача три відсотки річних за прострочення виконання грошових зобов'язань за договором позики в розмірі 37435 грн., та стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати.
Представник позивача в судовому засіданні уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики у розмірі 125000 доларів США , що на момент укладання угоди в еквіваленті становило 1037500 грн. та судові витрати.
Відповідач -1 та його представник в судовому засіданні заперечували, щодо задоволення позовних вимог, пояснивши, що даний договір позики відповідач-1 не підписував.
Представник відповідача-2 проти задоволення позову заперечував, посилаючись на свої письмові заперечення та на порушення позивачем строку пред'явлення вимоги до поручителя.
Суд, заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, прийшов до наступного, як встановлено і підтверджується наявними у справі доказами, 30.03.2010 року ОСОБА_2 позичив у позивача 125000 доларів США, що на той момент складало 1037500 грн., про між сторонами було укладено договір позики від 30.03.2010 р. строком до 01.09.2011 року.
Поручителем за цим договором виступила ОСОБА_3.
Заставою за цим договором позичальник зазначив належні йому та поручителю частину квартири, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, 20/100 якої належить ОСОБА_3 на підставі договору дарування ВКМ 199953 від 06.06.2008 року посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_4, за р. № 44 , квартиру, яка знаходиться за адресою, АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_3 відповідно до договору дарування ВЕ1 734875 від 13.12.2006 року посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_5 за р. № 4215, автомобіль Камаз, д/н НОМЕР_1, автомобіль Камаз д/н НОМЕР_2, автомобіль Камаз, д/н НОМЕР_3, автомобіль Камаз, д/н НОМЕР_4.
По закінченню строку відповідач суми позики не повернув. На сьогоднішній день зобов'язання не виконанні.
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст.625 ЦК України - боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. ст. 1046, 1047 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Договір позики укладається у письмовій формі. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Договір позики укладений між сторонами у письмовій формі містять усі зазначені у ст. 1046 ЦК України умови, зокрема про отримання виробу із зобов'язанням його повернути.
Судом також встановлено, що відповідач у строки, передбачені п.2 ч.1 ст 1049 ЦК України, не повернув борг і таких доказів, щодо виконання зобов'язань, останній не надав суду.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3, суду пояснила, що про договір позики їй було не відомо, та що ні вона ні її чоловік його не підписували.
За письмовим клопотанням відповідача -1 та відповідача-2, яке в судовому засіданні підтримав представник відповідача-1, для встановлення та підтвердження тих обставин, що відповідачі не підписували цей договір, судом по справі була проведена судово-почеркознавча експертиза, за результатами якої було повідомлено про неможливість дати висновок, відповідно до повідомлення експерта № 650 від 20.05.2013 року.
Відповідно ст.526 ЦК України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно ст.527 ЦК України - боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.
Відповідно ст.530 ЦК України - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.610 ЦК України - порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» №5 від 30.03.2012р. пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.
Так, як кінцевий строк виконання зобов'язання визначений договором позики 01.09.2011 року, а позивач звернувся до суду з позовом 14.11.2012 року, тобто з пропуском шестимісячного строку пред'явлення вимог до поручителя, а отже вимоги щодо стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за договором позики задоволенню не підлягають.
Окрім того, судом встановлено, що сума позики складала 125000 доларів США, що станом на 30.03.2010 року було еквівалентно 1037500 грн., разом з тим на день винесення рішення курс долара, відповідно до офіційної інформації НБУ, складає 7,99 грн. за один долар США, а отже сума позики 125000 доларів США, на сьогоднішній день еквівалентна 998750 грн.
За таких обставин на користь позивача з відповідача-1 ОСОБА_2 підлягає стягненню не повернута сума боргу у розмірі 998750 грн.
Судовий збір у розмірі 3219,00 грн. сплачені позивачем відповідно до платіжних доручень № 31208516 від 14.11.2012 року.
Відповідно до ст.88 ЦПК України - стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Враховуючи вищевказане, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 11,15, 60, 88, 212-215 ЦПК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість в розмірі - 998750грн. (дев'ятсот дев'яносто вісім тисяч сімсот п'ятдесят гривень).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 3219грн.
В іншій частині вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Херсонської області через Суворовський районний суд м. Херсона протягом десяти днів з дня проголошення.
СуддяД. О. Гонтар