Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
06 вересня 2013 року Справа № 811/2290/13-а
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П., за участю секретаря Білоус І.В.,
за участі:
- позивача: ОСОБА_1;
- відповідача: Левенця Д.О.;
розглянув адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доНачальника управління Укртрансінспекції в Кіровоградській області Опрі Вадима Ігнатовича
проскасування постанови, - ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Начальника управління Укртрансінспекції у Кіровоградській області Опрі Вадима Ігнатовича про скасування постанови про застосування фінансових санкцій №019343 від 03.07.2013 року.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що начальником Управління Укртрансінспекції у Кіровоградській області 03 липня 2013 року винесено постанову про застосування фінансових санкцій, якою за надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» в результаті чого застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 1700,00 грн. Позивач не погодився з вказаною постановою з тих підстав, що під час перевірки інспектором, позивач надав всі необхідні документи, які передбачені вище вказаною нормою Закону України «Про автомобільний транспорт».
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача проти вимог позову заперечував у повному обсязі, та просив суд відмовити в задоволені позову, оскільки оскаржуване рішення винесено законно, а сума штрафу підлягає сплаті.
В судовому засіданні 06.09.2013 року на підставі ст. 160 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Складення постанови в повному обсязі відкладено до 11.09.2013р.
Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Статтею 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 5 квітня 2001 року № 2344-III передбачено, що загальне державне регулювання діяльності автомобільного транспорту здійснює Кабінет Міністрів України, який відповідно до ст.1 Указу Президента України «Про систему центральних органів виконавчої влади» № 1572 від 15.12.1999 р. є вищим органом у системі органів виконавчої влади. В його складі діє центральний орган виконавчої влади у галузі автомобільного транспорту Міністерство транспорту та зв'язку України.
Згідно постанови КМУ від 28.03.2011 року №346 "Про ліквідацію урядових органів" було ліквідовано Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті (Головавтотрансінпеція).
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України №153 від 29.02.2012 року було створено територіальні органи юридичні особи публічного права в сфері автомобільного транспорту по областям України, в Кіровоградській області - це Управління Укртрансінспекції в Кіровоградській області.
Відповідно до п.1 Положення «Про державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті» затверджене Указом Президента України від 06.04.2011 року №387/2011 (Укртрансінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра інфраструктури України. Укртрансінспекція України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, на перевезення яким видано ліцензію, міському електричному, залізничному транспорті, експлуатації автомобільних доріг загального користування.
Відповідно до п.2 вищевказаного положення Укртрансінспекція України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства інфраструктури України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Віце-прем'єр-міністра України - Міністра інфраструктури України.
Укртрансінспекція здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Управління Укртрансінспекції в Кіровоградській області в розумінні ст.3 КАС України, є суб'єктом владних повноважень.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами відповідача 29.06.2013 р. проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Перевірку проведено відповідно до затвердженого тижневого графіку рейдових перевірок транспортних засобів автомобільних перевізників в Кіровоградській області щодо вимог чинного законодавства України на 24-30 червня 2013 року (а.с.32) та завдання на перевірку №003837 від 27.06.2013 року (а.с.33).
За результатами перевірки позивача складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №059265 (а.с.34), яким виявлено порушення у вигляді відсутності таксометру та порушення вимог ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» зокрема, надання послуг перевезення пасажирів без сервісної книжки та полісу (договору) обов'язкового особистого страхування водіїв від нещасних випадків на транспорті, з актом позивача ознайомлено, що підтверджується особистим підписом ОСОБА_1
Відповідно до повідомлення про розгляд справи позивач викликався для розгляду справи на 03.07.2013 року, про вручення повідомлення позивач особисто підписався (а.с.35).
Як вбачається з матеріалів справи за результатами перевірки винесено постанову про застосування фінансових санкцій №019343 від 03.07.2013 року, якою до позивача застосовано штрафну санкцію в розмірі 1700,00 грн. (а.с.39). Копію постанови отримано позивачем 09.07.2013 року, що вбачається з копії повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.40).
Власне вище вказана постанова і стала причиною звернення позивача до суду з адміністративним позовом про її скасування, оскільки на думку ОСОБА_1 постанова винесена безпідставно та має бути скасована.
Представником відповідача до матеріалів справи надано заперечення на позов, з якого вбачається, що відповідач вимоги позову заперечує в повному обсязі та просив відмовити в задоволені позову (а.с.28-31).
Відповідно до ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт» Документи для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі:
- для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України;
- для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інші документи, передбачені законодавством України.
Згідно положень ст.1 вище вказаного Закону автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про транспорт» умова і порядок страхування працівників, які здійснюють експлуатацію транспортних засобів, пасажирів, багажу і вантажів на транспорті визначаються чинним законодавством України.
Пунктом 6 ст.7 Закону України «Про страхування» передбачено особисте страхування від нещасних випадків на транспорті. Конкретний вид страхування врегульовано Постановою КМУ №959 від 14.08.1996 року «Про затвердження Положення про обов'язкове страхування від нещасних випадків на транспорті».
Цим Положенням визначається порядок здійснення обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті працівників транспортних підприємств незалежно від форм власності та видів діяльності, які безпосередньо зайняті на транспортних перевезеннях, а саме водіїв автомобільного та іншого транспорту.
Пунктом 4 Положення зазначено, що страхувальниками водіїв є юридичні особи або дієздатні громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, які є власниками транспортних засобів чи експлуатують їх уклали із страховиком договори страхування.
Судом встановлено, що позивачем як самозайнятим автомобільним перевізником при наданні послуг з перевезення пасажирів на таксі не було забезпечено оформлення сервісної книжки та полісу страхування водія від нещасних випадків на транспорті. В судовому засіданні позивач зазначив, що в нього наявний договір про надання сервісного обслуговування та ремонту автомобіля від 28.05.2013 року (а.с.6), який на його думку тотожний до сервісної книжки. На момент розгляду справи начальником Управління Укртрансінспекції в Кіровоградській області позивачем надано поліс ОНВ/03 №255895 (а.с.38), який укладено 02.07.2013 року, в той час як перевірка проведена 29.06.2013 року, в матеріалах справи міститься копія полісу №АЕ/0962358 від 01.06.2013 року (а.с.8), проте на момент перевірки у позивача не було в наявності вказаного полісу, так як не було на день розгляду матеріалів справи відповідачем.
Отже, з огляду на вище вказане суд приходить до висновку, що позивачем порушено норми абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», і тягне за собою накладення штрафу у розмірі 1700,00 грн.
В судовому засіданні представником відповідача зазначено, що за своєю природою фінансові санкції за порушення законодавства про автомобільний транспорт є адміністравтино-господарським штрафом - видом господарських санкцій, які застосовуються до суб'єктів господарювання за порушення правил здійснення господарської діяльності, що передбачено ст. 216, 218, 241 Господарського кодексу України.
Згідно ч.2 ст. 216 Господарського кодексу України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.
Відповідно до ч.2 ст.218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
В частині першій ст.241 Господарського кодексу України зазначено, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.
Відповідно до частини 5 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті та порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.
Враховуючи зібрані у справі письмові докази, суд прийшов до висновку, що відповідачем правомірно винесено постанову про застосування фінансових санкцій №019343 від 03.07.2013 р., а тому позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 - 163 КАС України, суд, -
В задоволені позову відмовити повністю.
Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено 11.09.2013р.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Ю.П. Пасічник