ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"06" вересня 2013 р. Справа № 809/2724/13-a
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді М.І.Кишинського
за участю секретаря судового засідання М.М.Дякун
за участю сторін:
представника заявника М.В.Сендунь
відповідача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за поданням: Державної податкової інспекції у Галицькому районі Головного управління Міндоходів в Івано-Франківської області
до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
щодо підтвердження про накладення умовного адміністративного арешту на майно,-
Державна податкова інспекція у Галицькому районі Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (надалі-заявник) з підстав передбачених пунктом 2 частини 1 статті 183-Кодексу адміністративного судочинства України (надалі-КАС України), 04 вересня 2013 року о 08:55 год. звернулася в суд з поданням до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (надалі-відповідач) щодо підтвердження про накладення умовного адміністративного арешту на майно.
Вимоги подання мотивовані тим, що заявником відносно позивача прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, обґрунтованість якого згідно статті 94 Податкового кодексу України має бути перевірена судом. За таких обставин, заявник просить суд підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна відповідача, оскільки останній не допустив контролюючий орган до проведення перевірки.
Судом 04 вересня 2013 року о 10:15 год. винесено ухвалу про відкриття провадження за даним поданням та призначено його до розгляду.
Представник заявника в судовому засіданні вимоги подання підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти подання заперечила та пояснила суду, що відповідача жодним чином не повідомлялось про проведення такої перевірки. Крім того, пояснила, що в момент проведення податковим органом перевірки відповідач перебував на стаціонарному лікуванні. Також зазначила, що адреса за якою проводилась перевірка відповідача за ним не значиться, а зареєстрований останній за іншою адресою.
Розглянувши подання заявника, заслухавши представника заявника та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступне.
Ухвалами Галицького районного суду Івано-Франківської області від 19 та 21 серпня 2013 року надано заявнику дозвіл на проведення позапланової виїзної перевірки податкової діяльності відповідача за період з 01 січня 2011 року по 01 серпня 2013 року.
Заявником, 02 вересня 2013 року прийнято відповідний наказ №127 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки відповідача за період 01 січня 2011 року по 30 червня 2013 року та видано уповноваженій особі на проведення перевірки відповідне направлення №0000058.
З метою проведення вказаної перевірки, уповноваженою особою заявника 02 вересня 2013 року здійснено вихід за адресою відповідача та складено відповідні акти від 02 вересня 2013 року №10/1700/НОМЕР_1 та №11/1700/НОМЕР_1. Як зазначено в даних актах, що відповідач від підпису у направленні на перевірку та допуску до перевірки відмовився.
В зв'язку з не допуском до проведення документальної позапланової виїзної перевірки за період 01 січня 2011 року по 30 червня 2013 року, посадовою особою заявника 03 вересня 2013 року відносно відповідача прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків.
За змістом підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.
Відповідно до приписів пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Підпунктом 94.2.3 пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України визначено, що арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.
Пунктом 94.5 статті 94 Податкового кодексу України передбачено, що арешт майна може бути повним або умовним.
Згідно пункту 94.10 статті 94 Податкового кодексу України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
З аналізу вище зазначених норм Податкового кодексу України випливає, що арешт майна може бути застосовано керівником органу державної податкової служби або його заступником, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення (рішення суду) або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби, про що складається відповідний акт, який засвідчує факт відмови від допуску до перевірки та є підставою для проведення такої перевірки.
Як вбачається із актів №10 "Про відмову від підпису у направленні на перевірку та допуску до перевірки" та №11 "Про відмову в допуску до перевірки" в даних актах місце їх складання вказано тільки м.Бурштин без зазначення точної адреси відповідача по якій ДПІ в Гальцькому районі мала проводити перевірку. В той же час, в судовому засіданні встановлено, що місце юридичної адреси відповідача, не відповідає місцю його проживання. Крім того, в судовому засіданні, представник заявника не змогла спростувати будь-якими доказами твердження відповідача про те, що 02 вересня 2013 року з ним начальник відділу доходів і зборів з фізичних осіб ОСОБА_4 не зустрічався, ні по місцю юридичної адреси "вул.Івасюка", ні по місцю його проживання "вул.Січових Стрільців", а тому йому не було відомо про проведення перевірки, а отже він не міг відмовити в допуску до її проведення, а наявні в матеріалах справи зазначені вище акти №10 та №11 від 02 вересня 2013 року йому на підпис ніхто не давав.
За таких обставин та приймаючи до уваги, що акти про відмову в допуску до перевірки та відмови від підпису в направленні на перевірку складені одноособово начальником відділу доходів і зборів з фізичних осіб ОСОБА_4 без вказання точної адреси їх складання, суд не може визнати їх належними та допустимими доказами, які дають підстави ДПІ вживати заходи щодо застосування умовного адміністративного арешту майна фізичної особи-підприємця.
В зв'язку з вище наведеним, суд приходить до висновку про відсутність підстав задоволення подання та підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту відповідача.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволенні подання Державної податкової інспекції у Галицькому районі Головного управління Міндоходів в Івано-Франківської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 щодо підтвердження про накладення умовного адміністративного арешту на майно відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: М.І.Кишинський
Постанова буде складена в повному обсязі 11 вересня 2013 року.