номер провадження справи 30/77/13
69000, м. Запоріжжя, вул. Тюленіна, 21/ Шаумяна,4.
02.09.2013 Справа № 908/2421/13
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" (69006, м. Запоріжжя, вул.Північне шосе, 69-А)
до відповідача: Комунального підприємства "Підприємство комунальної власності" Енергодарської міської ради (71503, Запорізька обл., м. Енергодар, проспект Будівельників, буд. 17, офіс 5-1)
про стягнення 56921,31 грн.,
Суддя Кагітіна Л.П.
За участю представників сторін:
від позивача: Харцизова Т.В., довіреність № б/н від 26.02.2013 р.;
від відповідача: не з'явився;
Товариство з обмеженою відповідальністю "МІК" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Комунального підприємства "Підприємство комунальної власності" Енергодарської міської ради 56921,31 грн. за договором поставки №130/12/П від 20.12.2012 р. з яких: 53207,50 грн. основного боргу, 3086,17 грн. пені та 627,64 грн. 3% річних.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст.ст. 3, 6, 11, 207, 208, 525, 526, 530, 611, 625, 629, 638, 639, 712 Цивільного кодексу України, ст. 174, 181, 193, 216-218, 220, 224, 229, 232, 265 Господарського кодексу України та на умови укладеного сторонами договору. Вказує, що на виконання укладеного між сторонами договору поставки №130/12/П від 20.12.2012 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "МІК" (далі - ТОВ "МІК") було поставлено Комунальному підприємству "Підприємство комунальної власності" Енергодарської міської ради товар на загальну суму 57953,50 грн. Однак, свої зобов'язання щодо оплати поставленого товару в строк, визначений у договорі, відповідач виконав частково, внаслідок чого, станом на час розгляду справи в суді сума основної заборгованості відповідача перед позивачем складає 53207,50 грн. За порушення строків виконання основного зобов'язання відповідачу нараховано 3086,17 грн. пені та 627,64 грн. 3% річних.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.07.2013 р. порушено провадження у справі № 908/2421/13, присвоєно справі номер провадження № 30/77/13, розгляд якої призначено на 22.08.2013 р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи.
Ухвалою суду від 22.08.2013 р., враховуючи клопотанням відповідача про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладено на 02.09.2013 року.
За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Представник позивача у судовому засіданні 02.09.2013 р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Також, надав суду підписану генеральним директором та головним бухгалтером довідку за вих. № 09-02-01-ю від 02.09.2013 р., згідно якої станом на 02.09.2013 року заборгованість відповідача за поставлений товар складає саме 53207,50 грн.
Представник відповідача в жодне з судових засідань не з'явився, письмового відзиву на позов та інших витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до пунктів 3.9.1., 3.9.2., 3.9.3. постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. У випадку нез'явлення представника відповідача за викликом господарського суду останній має право відкласти розгляд справи, вжити заходів, передбачених п. 5 ст. 83 або ст. 90 ГПК України, чи прийняти рішення за відсутності цього представника.
Суд зазначає, що відповідач був обізнаний про розгляд в господарському суді Запорізької області даного спору, про що свідчить наявне в матеріалах справи клопотання за вих. № 908/2421/13 від 21.08.2013 р., яким відповідач просив суд розгляд справи відкласти у зв'язку з неможливістю явки в судове засідання уповноваженого представника.
Згідно зі ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути керівники та інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.
Згідно зі ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Проте, в судове засідання 02.09.2013 р. відповідач також не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Направлення на адресу відповідача ухвали від 22.08.2013 р. про відкладення розгляду справи підтверджується реєстром на відправлення рекомендованої кореспонденції суду від 23.08.2013 р. та списком № 4041 згрупованих поштових відправлень, належним чином завірені копії яких долучені до матеріалів справи.
Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при неподанні відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом матеріалів справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 02.09.2013 р. справу розглянуто в межах строку, передбачено ст. 69 ГПК України, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
20.12.2012 року між ТОВ "МІК" (постачальником, позивачем у справі) та ПП Комунальним підприємством "Підприємство комунальної власності" Енергодарської міської ради (покупцем, відповідачем у справі) було укладено договір поставки № 130-12/П (надалі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору, постачальник зобов'язався передати в зумовлені цим договором строки іншій стороні - покупцю товар, згідно із специфікацією (додаток № 1), а покупець, в свою чергу, зобов'язався прийняти вказаний товар сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із п. 3.1. договору, ціна товару зазначена у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору.
Пунктом 3.3. договору сторони узгодили, що оплата за поставлений товар проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 30 календарних днів після постачання товару.
Відповідно до п. 4.1. договору, поставка здійснюється протягом 15 календарних днів після підписання договору.
Постачальник зобов'язується здійснити постачання товару в строки та кількості, вказаному в даному договорі (п.4.2. договору).
Поставка товару здійснюється транспортом постачальника або іншим способом за погодженням сторін (п. 4.3. договору).
Відповідно до п. 4.4. договору, товар який поставляється повинен супроводжуватись: рахунком-фактурою на товар, видатковою накладною, податковою накладною, сертифікатом відповідності або іншим документом, що підтверджує якість товару.
В разі порушення покупцем термінів оплати товару він, за вимогою постачальника сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період за який нараховується пеня, від вартості своєчасно не оплаченого товару за кожний день прострочення (п. 6.4. договору).
Договір вважається укладеним з дати його підписання і діє до 31 грудня 2013 року (п. 6.4. договору).
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору поставки, позивач своєчасно поставив відповідачу товар на загальну суму 57953,50 грн., яка була сплачена відповідачем частково, у розмірі 4746,00 грн.
Товар було отримано відповідачем у повному обсязі, будь-яких зауважень та претензій щодо поставленого позивачем товару відповідач не надав.
Станом на час подання позову до суду решта боргу за поставлений товар в сумі 53207,50 грн. залишилась несплаченою.
Позовні вимоги ТОВ "МІК" про стягнення з Комунального підприємства "Підприємство комунальної власності" Енергодарської міської ради 56921,31 грн. за договором поставки №130/12/П від 20.12.2012 р. з яких: 53207,50 грн. основного боргу, 3086,17 грн. пені та 627,64 грн. 3% річних є предметом судового розгляду у даній справі.
Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), згідно з якою господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.
Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін ґрунтуються на Договорі про постачання товару.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 629 ЦК України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Матеріали справи свідчать, що між сторонами склалися господарські відносини на підставі укладеного між сторонами договору, які породили взаємні обов'язки: обов'язком позивача стало передання відповідачу товарно-матеріальних цінностей, а обов'язком відповідача - прийняття товарно-матеріальних цінностей і оплата їх вартості на умовах, визначених Договором.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.1 статті 193 Господарського кодексу України).
За приписами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Як свідчать матеріали справи, згідно умов договору сторонами підписано специфікацію, якою визначили найменування товару, одиницю виміру, кількість та ціну товару.
Позивач належним чином виконав свої договірні зобов'язання - поставив відповідачу товар на загальну суму 57953,50 грн. за наступними накладними:
№ РН-01/10/46 від 10.01.2013 р. на суму 4746,00 грн.,
№ РН-01/10/47 від 10.01.2013 р. на суму 736,00 грн.,
№ РН-01/15/48 від 15.01.2013 р. на суму 11040,11 грн.,
№ РН-01/31/45 від 31.01.2013 р. на суму 40871,40 грн.,
№ РН-02/25/48 від 10.01.2013 р. на суму 559,99 грн. (всі суми вказані з урахуванням ПДВ).
Накладні містять підпис уповноваженої особи відповідача, яким був отриманий товар, а також, відтиск печаток обох сторін. Повноваження представника відповідача на отримання товару від імені Комунального підприємства "Підприємство комунальної власності" Енергодарської міської ради підтверджуються наступними довіреностями: № 5 від 10.01.2013 р., № 10 від 15.01.2013 р. та № 50 від 25.02.2013 р.,
09.04.2013 року відповідач частково сплатив суму боргу у розмірі 4746,00 грн. (що підтверджується банківською випискою, долученою до матеріалів даної справи), внаслідок чого у нього утворилася заборгованість за спірним договором у розмірі 53207,50 грн.
Доказів погашення заборгованості за поставлену продукцію в сумі 53207,50 грн. відповідач суду не надав.
Крім того, з метою досудового врегулювання спору, 06.06.2013 р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію за вих. № 05/29/01-ю від 29.05.2013 р. про сплату суми заборгованості за спірним договором. Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та без задоволення.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу за поставлений товар в сумі 53207,50 грн. заявлені обґрунтовано та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Крім вищезгаданої вимоги про стягнення основного боргу, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3086,17 грн. пені та 627,64 грн. 3% річних.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 ЦК України.
Зокрема, частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно із ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
З огляду на викладене, враховуючи встановлений факт прострочення відповідачем виконання грошових зобов'язань, вимоги про стягнення з нього пені та 3% річних заявлені позивачем обґрунтовано.
Перевіривши надані позивачем розрахунки пені та 3% річних, суд вважає, що вимоги про їх стягнення підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судом, відповідно до умов спірного договору, відповідач повинен оплатити поставлений товар протягом 30 календарних днів після поставки товару. Враховуючи дату поставок за накладними: № РН-01/10/46 від 10.01.2013 р., № РН-01/10/47 від 10.01.2013 р. та № РН-01/31/45 від 31.01.2013 р., граничним строком оплати за вказаними накладними було 11.02.2013 р. та 04.03.2013 р. (10.02.2013 р. та 03.03.2013 р. - вихідні дні), відповідно. Прострочення оплати за вказаними вище накладними розпочалося з 12.02.2013 р. та з 05.03.2013 р. Таким чином, сума 3% річних становить 620,03 грн., сума пені - 3047,65 грн. В решті вимог про стягнення 3% річних та пені (7,61 грн. та 38,52 грн., відповідно) слід відмовити як заявлених необґрунтовано.
За таких обставин, з відповідача на користь позивача слід стягнути суму 3047,65 грн. пені та 620,03 грн. - 3% річних.
Оскільки позивачем доведено правомірність заявлених позовних вимог лише частково, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню - в сумі 56875,18 грн. В решті заявлених позовних вимог суд відмовляє з огляду на їх необґрунтованість.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 45, 22, 33, 34, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства "Підприємство комунальної власності" Енергодарської міської ради (71503, Запорізька обл., м. Енергодар, проспект Будівельників, буд. 17, офіс 5-1; код ЄДРПОУ 32166551; р/р № 26009301177557 в Філії "Відділення ПІБ" в м.Запоріжжя, МФО 313355) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" (69006, м. Запоріжжя, вул.Північне шосе, 69-А; код ЄДРПОУ 30105738, п/р 26005001000579 в ПАТ "Мотор-банк", МФО 313009) 53207 (п'ятдесят три тисячі двісті сім) грн. 50 коп. основного боргу, 3047 (три тисячі сорок сім) грн. 65 коп. пені, 620 (шістсот двадцять) грн. 03 коп. 3% річних та 1719 (одну тисячу сімсот дев'ятнадцять) грн. 10 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Суддя Л.П. Кагітіна
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 05.09.2013 р.