Справа № 372/2913/13-а
Провадження №2-а-133/13
постанова
іменем України
11 вересня 2013 року
Обухівський районний суд Київської області у складі:
головуючого - судді Степанової О.С.
при секретарі - Кириленко Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Обухові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до голови Козинської селищної ради Обухівського району Київської області Гартіка Валерія Володимировича, про оскарження дій суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії,
У червні 2013 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 21.03.2013 року та 12.04.2013 року представник позивача звернувся до Козинської селищної ради Київської області з клопотаннями та доданими до них графічними матеріалами, стосовно його гарантованого права на отримання безоплатно у власність земельної ділянки. У прохальній частині даного клопотання, він просив визначити без його погодження та виділити йому земельну ділянку орієнтовною площею до 0,15 га в межах смт. Козин Київської області, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.
Після звернення з вказаними клопотаннями, позивач отримав листи від 01.04.2013 року та від 19.04.2013 року підписані селищним головою Гартіком В.В. Згідно вказаних листів клопотання позивача не були розглянуті уповноваженим на це органом місцевого самоврядування, а саме не були винесені на розгляд сесії Селищної ради та відповідно щодо цього не було прийнято рішення. Крім того, за змістом вказаних листів відповідачем було вказано, що клопотання не відповідали вимогам ст.ст. 116,118,121 Земельного кодексу України.
На думку позивача, його клопотання подані до Козинської селищної ради 21.03.2013 та 12.04.2013 року, так і не були розглянуті уповноваженим на це органом місцевого самоврядування, а саме не було винесено на розгляд сесії селищної ради та відповідно щодо цього не було прийнято рішення щодо його задоволення або відмови; тому, на думку позивача, такі дії відповідача порушують права та законні інтереси позивача, що гарантовані Конституцією та нормами чинного законодавства України, у зв'язку з чим останній змушений був звернутися до суду з позовом для захисту його порушеного права у спосіб визначений в позові.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, викладені в позовній заяві вимоги підтвердив та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надіслав суду заперечення, в яких проти позову заперечив, та просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Заслухавши пояснення позивача, вивчивши письмові заперечення відповідача та матеріали адміністративної справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом в ході розгляду справи, 21.03.2013 року представник позивача в порядку ч.6 ст. 118 Земельного кодексу України звернувся до Козинської селищної ради Обухівського району Київської області з клопотанням про отримання безоплатно у власність позивача земельної ділянки. У прохальній частині даного клопотання, представник позивача просив визначити позивачу земельну ділянку без його погодження та виділити земельну ділянку, орієнтовним розміром до 0,15 в межах смт. Козин Київської області, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (а.с. 11-12).
Листом Козинської селищної ради від 01.04.2013 №382 за підписом селищного Голови В.В. Гартіка, позивачу було повідомлено, що його клопотання не може бути розглянуте по суті, оскільки воно не відповідає вимогам ст. 116, 118, 121 Земельного кодексу України. (а.с.13)
12.04.2013 року представник позивача в порядку ч.6 ст. 118 Земельного кодексу України звернувся до Козинської селищної ради Обухівського району Київської області з повторним клопотанням про отримання безоплатно у власність позивача земельної ділянки. У прохальній частині даного клопотання, представник позивача просив визначити позивачу земельну ділянку без його погодження та виділити земельну ділянку, орієнтовним розміром до 0,15 в межах смт. Козин Київської області, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (а.с. 14-15).
Листом Козинської селищної ради від 19.04.2013 №434 за підписом селищного голови В.В. Гартіка, позивачу було повідомлено, що його клопотання не може бути розглянуте по суті, оскільки воно не відповідає вимогам ст. 116, 118, 121 Земельного кодексу України. (а.с.16)
Згідно ч. 3 ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Згідно ч.6 ст. 118 Земельного Кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.
Постановою кабінету Міністрів України від 18 лютого 2009 року за № 113 "Про затвердження типової форми заяви (клопотання) про вибір місця розташування земельної ділянки", затверджено типову форму заяви (клопотання) про вибір місця розташування земельної ділянки, а також додатки, що повинні додаватися до неї. Так, в разі подання заяви уповноваженим представником заявника, то в заяві повинно бути зазначено, окрім даних заявника, всі дані щодо уповноваженої особи заявника, а саме прізвище, ім'я та по батькові, серія і номер паспорта, ким і коли виданий; до заяви (клопотання) додаються: обґрунтування необхідності вилучення (викупу) та/або відведення земельної ділянки; позначене на відповідному графічному матеріалі бажане місце розташування земельної ділянки з її орієнтовними розмірами; засвідчена нотаріально письмова згода землекористувача (землевласника) на вилучення (викуп) земельної ділянки (її частини) із зазначенням розмірів передбаченої для вилучення (викупу) земельної ділянки та умов її вилучення (викупу); копія установчих документів для юридичних осіб, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу; копія довіреності, на підставі якої інтереси заявника представлятиме його уповноважена особа (у разі потреби).
Відповідно до ч.1 ст. 237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Представництво виникає на підставі договору доручення, який укладається в усній або письмовій формі (бажано в письмовій) та за бажанням сторін може бути нотаріально посвідчений. За договором одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. (ст.1000 ЦК України)
Відповідно до ч.1 ст.1007 ЦК України, довіритель зобов'язаний видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення, оформленої відповідно до ст.245 ЦК України.
Як встановлено судом в ході розгляду справи та не заперечувалось представником позивача в судовому засіданні представник позивача, звернувшись з вищевказаним клопотаннями до відповідача, представник позивача зазначив про бажання отримати земельну ділянку в межах всієї відповідної території, що перебуває в межах смт. Козин, не конкретизувавши, всупереч ч.6 ст. 118 ЗК України, місце знаходження бажаної земельної ділянки. Крім того, до клопотань від 21.03.2013 року та 12.04.2013 року не було додано довіреність, яка мала бути видана довірителем повіреному відповідно до ст. 1007 ЦК України, на вчинення юридичних дій передбачених договором доручення №34/03/13-зд від 04.03.2013 року.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
З огляду на вищевикладені обставини, суд приходить до висновку про те, що подані представником позивача клопотання про отримання безоплатно у власність земельної ділянки розглянуті відповідачем в спосіб та порядок передбачений чинним законодавством України, протиправності оскаржуваних позивачем дій та рішень в ході розгляду справи судом не встановлено, як і правових підстав для задоволення позову.
Вимоги про відшкодування шкоди в розмірі 20000,00 гривень завданої неправомірними діями, виходячи з пояснень представника позивача в судовому засіданні, за своєю суттю є витратами на правову допомогу, тобто є судовими витратами позивача, які відповідно до ст.94 КАС України, у зв'язку з відмовою в задоволенні позову стягненню не підлягають.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст.ст.118, 121, 122 ЗК України, ст.ст. 237, 245, 1007 ЦК України, Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2009 року за № 113 "Про затвердження типової форми заяви (клопотання) про вибір місця розташування земельної ділянки", ст. 69, 71, 72, 160 - 163 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до голови Козинської селищної ради Обухівського району Київської області Гартіка Валерія Володимировича, про визнання протиправними дій голови Козинської селищної ради Обухівського району Київської області Гартіка Валерія Володимировича щодо порушення процедури розгляду клопотань ОСОБА_1 від 21.03.2013 року та від 12.04.2013 року про надання безоплатно у власність земельних ділянок для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у межах норм безоплатної приватизації згідно з нормами статті 118 Земельного кодексу України та не винесення на розгляд сесії Козинської селищної ради Обухівського району Київської області вказаних клопотань ОСОБА_1 від 21.03.2013 року та від 12.04.2013 року; а також про зобов'язання голови Козинської селищної ради Обухівського району Київської області Гартика Валерія Володимировича, винести на засідання чергової сесії Козинської селищної ради Обухівського району Київської області та розглянути подані ОСОБА_1 клопотання від 21.03.2013 року та від 12.04.2013 року про надання безоплатно у власність земельних ділянок для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у межах норм безоплатної приватизації орієнтовною площею 0,15 га в межаж смт.Козин - залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: