221/4376/13-к
1-кп/221/256/2013
м.Волноваха 16 вересня 2013року
Волноваський районний суд, Донецьої області
у складі: головуючого - судді Гальченко І.В.
при секретарі - Сєрих І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження внесенного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013050630000136 від 30.Х1.2012року відносно ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженца і жителя АДРЕСА_1, українца, громадянина України, освіта середня спеціальна, розлученого, має одну неповнолітню дитину 1999р.н., не працює з 1999р., інвалідом не є, раніше судимого у 2002р. Волноваським райсудом за ст..185 ч.3 КК України до 3-х років позбавлення волі, звільнився у 2005р. за закінченням строку покарання, військовозобов*язаного, -
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст.164 ч.1 КК України, -
за участю сторін кримінального провадження: прокурора - Король І.І., обвинуваченого, потерпілої ОСОБА_2, -
Обвинувачений ОСОБА_1 скоїв злісне ухилення від платежу встановлених рішенням суду коштів на утримання неповнолітньої дитини, а саме - будучи зобов*язаний згідно з рішенням Волноваського райсуду від 22.Х1.1999року платити аліменти на утримання своєї дочки ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі ? частини усіх доходів щомісячно на користь ОСОБА_2, будучи працездатним та попередженим про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини, навмисно, з метою ухилитися від сплати аліментів, не платить аліменти на утримання дитини з 22.Х1.1999року, іншої матеріальної допомоги жодного разу за вказаний день не надав, приховував своє місце проживання, на облік у центр зайнятості не став, у зв*язку з чим за ним утворилась заборгованість по аліментам за період з 22.Х1.1999року по 01.10.2012року в сумі 41.030грв.44коп.
Тобто обвинувачений ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КК України - злісне ухилення від сплати встановлених набравши чинності рішенням суду коштів на утримання дитини (аліменти).
Допитаний судом обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у скоєні вказаного кримінального правопорушення, в якому йому було повідомлено про підозру, визнав повністю, в скоєному щиро розкаявся, показав суду, що дійсно аліменти на утримання дочки ніколи не платив, згоден із сумою заборгованості, що з 22 листопада 1999року по теперішній час не платив, ніякої допомоги не надавав, розшукувався кілька разів ВДВС, не інвалід, у центрі зайнятості ніколи не стояв, ніде не працює, не може знайти роботу, потерпілій нічого не платив і не давав, аліменти так і не платить дотепер, з дочкою взагалі не спілкується. Суму заборгованості визнає. Провину визнає.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні, його свідчення відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорюється, переконавшись у добровільності їх позицій, роз'яснивши їм про позбавлення в подальшому права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до вимог ч.3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюється.
Потерпіла показала, що дійсно з 22.Х1.1999року, тобто з дня вирішення рішення суду і дотепер обвинувачений ніякої матеріальної допомоги на утримання дочки не дає, з дочкою не спілкується, навмисно ніде не працює, кілька разів його оголошували розшук, він навмисно ухиляється від сплати аліментів і на нього ніхто не може вплинути. Просила покарати його суворо.
Ухвалюючи вирок на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами та оцінені судом відповідно до ст. 94 КПК України, суд приходить до висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1, склад кримінального правопорушення з кваліфікуючими ознаками - злісне ухилення від сплати встановлених набравши чинності рішенням суду коштів на утримання дитини (аліменти), вказує на кваліфікацію діяння за ст.164 ч.1 КК України.
Обвинувачений визнав свою вину повністю.
Призначаючи вид та розмір покарання обвинуваченому, суд у відповідності до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, який законодавцем віднесений до злочинів невеликої тяжкості, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Пом'якшуючих обставин згідно ст.66 КК України і обтяжуючих обставин згідно ст..67 КК України судом не встановлено.
Враховуючи зазначені обставини в їх сукупності, беручи до уваги те, що обвинувачений раніше був судимий, тривалий час навмисно ніде не працює, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід призначити покарання у вигляді громадських робіт в межах санкції ст.164 ч.1 КК України.
Суд вважає, що саме таке покарання буде достатнім для його.виправлення.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.
Речових доказів по кримінальному провадженню немає.
Керуючись ст.ст.369, 371-374 КПК України, суд -
Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.164 ч.1 КК України і призначити йому покарання у вигляді 120 годин громадських робіт.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана через Волноваський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Донецької області.
Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити засудженому та прокурору.
Суддя: