Справа № 369/2796/13-ц Головуючий у І інстанції Волчко А.Я.
Провадження № 22-ц/780/4011/13 Доповідач у 2 інстанції Волохов
Категорія 26 17.09.2013
Іменем України
12 вересня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого Волохова Л.А.,
суддів: Мельника Я.С., Матвієнко Ю.О.,
при секретарі Баліну П.П.,
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Києво - Святошинського районного суду Київської області від 1 квітня 2013 року у справі за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості , -
У березні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на нежитлову будівлю «магазин з кафе - баром» загальною площею 377, 3 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_3, а також просив оголосити заборону на відчуження вказаної будівлі.
Свою заяву ОСОБА_2 мотивував тим, що в провадженні Києво - Святошинського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за його позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.
Ухвалою Києво - Святошинського районного суду Київської області від 1 квітня 2013 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено.
Накладено арешт на на нежитлову будівлю «магазин з кафе - баром» загальною площею 377,3 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_3, ІПН НОМЕР_1, паспорт Серії НОМЕР_2, виданий Ніжинським МРВ УМВС України у Чернігівській області 27 грудня 2000 року, зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_2
Заборонено відчуження нежитлової будівлі «магазин з кафе - баром» загальною площею 377,3 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_3, ІПН НОМЕР_1, паспорт Серії НОМЕР_2, виданий Ніжинським МРВ УМВС України у Чернігівській області 27 грудня 2000 року, зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_2
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив змінити ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою накласти арешт лише на ? частину вищезазначеної нежитлової будівлі, посилаючись на допущені при розгляді заяви позивача порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаним позовом до відповідачів про стягнення з останніх боргу у сумі 150 000 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що вказана нежитлова будівля «магазин з кафе - баром» загальною площею 377,3 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на праві власності належить ОСОБА_3 ( а.с. 22, 23).
Відповідно до ч.1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені ЦПК України, заходи забезпечення позову. Частиною 3 цієї ж статті зазначено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Види забезпечення позову передбачено статтею 152 ЦПК України. Позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.
Відповідно до ч.2 ст.152 ЦПК України у разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову.
Під час апеляційного розгляду справи, колегією суддів не встановлено та зі змісту апеляційної скарги ОСОБА_2 не вбачається, що оскаржуваною ухвалою порушуться його права.
Крім того, з копії рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 12.12.2012 року та державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності серії СЕК 213930 від 08.02.2013 року, вбачається, що апеллянту належить на праві власності ? ідеальна частка вказаної нежитлової будівлі «магазин з кафе - баром», проте не визначено часток в натурі на спірне нерухоме майно.
Враховуючи зазначене вище, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що місцевий суд, діючи в межах своїх повноважень, правильно дійшов висновку про необхідність задоволення заяви та постановлення ухвали про забезпечення позову.
Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки при вжитті заходів забезпечення позову судом обґрунтовано враховано позовні вимоги, які носять майновий характер, співмірність вжитих заходів із вимогами та вид забезпечення позову (пункт 3 і 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику розгляду судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність та законність прийнятого судом судового рішення щодо забезпечення позову.
Підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та постановлення нової ухвали про відмову у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову колегія суддів не вбачає.
Відповідно до ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 209, 218, 312 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Києво - Святошинського районного суду Київської області від 1 квітня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і відповідно до ст.324 ЦПК України оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Головуючий:
Судді: