05.09.2013
227/2884/13-ц
05 вересня 2013 року Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Любчик В.М.
при секретарі Сафроновій К.В.
за участю: позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Добропілля справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної-особи підприємця ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
14 червня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до фізичної-особи підприємця ОСОБА_3, ОСОБА_4 та просить стягнути солідарно з відповідачів заподіяну йому моральну шкоду у розмірі 5 000 грн., матеріальну шкоду у розмірі 1 000 грн., судовий збір у розмірі 229,40 грн., витрати на оплату правової допомоги у розмірі 2 000 грн.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 22 лютого 2012 року сталося ДТП з його автомобілем ЗАЗ 110307-40 д/н НОМЕР_5 та автомобілем ЛАЗ 699, який належить ПП ОСОБА_3 Автомобілем ЛАЗ керував ОСОБА_5 на підставі трудового договору. Постановою Павлоградського міськрайонного суду від 22 березня 2012 року водія ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні ДТП. Автомобіль позивача отримав механічні ушкодження, які згідно висновку експерта товарознавця становлять 14232,23 грн. АСК «Інтертранполіс» з якою ПП ОСОБА_3 було укладено договір, відшкодувало шкоду, заподіяну внаслідок ДТП за виключенням франшизи у розмірі 1 000 грн. В обґрунтування спричинення моральної шкоди позивач зазначив, що внаслідок позбавлення засобу пересування на тривалий час, його пошкодження, зазнав моральні страждання, які виразились у переживаннях, що він знову може потрапити у ДТП. Його постійно переслідує страх знову стати жертвою ДТП. Моральну шкоду оцінив у розмірі 5 000 грн. 21 серпня 2013 року позивач уточнив вимогу та просив винести рішення яким стягнути з ФОП ОСОБА_3 заподіяну моральну шкоду у розмірі 5 000 грн., матеріальну шкоду у розмірі 1 000 грн., судовий збір у розмірі 344,40 грн., витрати на оплату правової допомоги у розмірі 2 000 грн.
Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримали уточнені позовні вимоги у повному обсязі та просили стягнути з відповідача матеріальну та моральну шкоду, судовий збір та витрати на оплату правової допомоги.
Відповідач фізична-особа підприємець ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, надав суду заперечення, в якому визнав позовні вимоги частково, справу просив розглянути у його відсутність. Крім того, зазначив, що в частині заявлених вимог щодо стягнення на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди у вигляді невиплаченої за страховим відшкодуванням франшизи у розмірі 1 000 грн. та судових витрат (судового збору) в розмірі 229,40 грн. він не заперечує. Що стосується моральної шкоди та витрат на оплату правової допомоги, вважає, що отримані позивачем моральні страждання не доведені, а розмір витрат на правові послуги нічим не підтверджений.
Вислухавши доводи позивача, його представника, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Суд вважає, що між сторонами виникли правовідносини, що випливають із не договірних зобов'язань, у зв'язку із спричиненням матеріальної та моральної шкоди, які регулюються Главою 82 ЦК України.
Відповідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Судом встановлено, що 22 лютого 2012 року за участю автомобіля позивача ЗАЗ-110307 н/з НОМЕР_5 та автомобіля відповідача ЛАЗ-699 Р н/з НОМЕР_6 сталося ДТП.
Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 березня 2012 року визнано винним у скоєні ДТП водія ЛАЗ-699 Р ОСОБА_5
Вартість матеріальної шкоди, спричиненої позивачу внаслідок пошкодження автомобіля ЗАЗ 110307-40 н/з НОМЕР_5 складає 14232,23 грн.
ПАО «Акціонерна страхова компанія «Інтер транс поліс» відшкодовано позивачу матеріальну шкоду, спричинену внаслідок ДТП без урахування франшизи, яка становить 1 000 грн.
Судом встановлено також, що ОСОБА_5 керував транспортним засобом 22 лютого 2012 року на підставі трудового договору.
Зазначені обставини сторонами визнані та не оспорювались.
Відповідно ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів.
Шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір подряду, оренди)володіє транспортним засобом.
Стаття 1172 ЦК України передбачає, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Судом не встановлено фактів незаконного володіння ПП ОСОБА_3 транспортним засобом ЛАЗ 699 Р, тому відповідно до ст. 1187 ЦК України шкоду спричинену внаслідок ДТП повинен відшкодовувати саме він.
Відповідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність у разі недосконалості виплати страхової для повного відшкодування завданої неї шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.
Суд встановив, що відповідач не відшкодував позивачу матеріальну шкоду у розмірі 1 000 грн. як різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.
За таких обставин матеріальна шкода у розмірі 1 000 грн. підлягає стягненню на користь позивача.
Статтею 1167 ЦК України моральна шкода завдана фізичній або юридичній особі діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.
Відповідно ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливостей їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Суд вважає, що винними діями ФОП ОСОБА_3 позивачу ОСОБА_1 було спричинено моральну шкоду, що полягає у перенесених позивачем моральних переживаннях як під час так і після дорожньо-транспортної пригоди, позбавлених можливостей певний час використовувати своє майно. Доведеною та справедливою суд вважає моральну шкоду у розмірі 1 000 грн.
Суд вважає необгрунтованою вимогу позивача про стягнення витрат на оплату правової допомоги у розмірі 2 000 грн., оскільки позивачем не надано доказів про оплату цих витрат.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 252,34 грн.
Керуючись ст. ст. 5, 10, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до фізичної-особи підприємця ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,- задовольнити частково.
Стягнути з фізичної-особи підприємця ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, що мешкає за адресою: 51400, АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Донецьк, паспорт серії НОМЕР_7 виданий 10 березня 2006 року Добропільським МРВ УМВС України в Донецькій області, який мешкає за адресою: 85000, АДРЕСА_2, в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 1 000 (одна тисяча) грн. 00 коп. та в рахунок відшкодування моральної шкоди 1 000 (одна тисяча) грн. 00 коп.
Стягнути з фізичної-особи підприємця ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, що мешкає за адресою: 51400, АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Донецьк, паспорт серії НОМЕР_7 виданий 10 березня 2006 року Добропільським МРВ УМВС України в Донецькій області, який мешкає за адресою: 85000, АДРЕСА_2, суму сплаченого судового збору у розмірі 252 (двісті п'ятдесят дві гривні) 34 копійки.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - відмовити.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня його проголошення, до апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляцйну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення надруковано власноручно у нарадчій кімнаті в одному примірнику 05 вересня 2013 року.
Головуючий суддя В.М. Любчик
05.09.2013