2
Справа №341/878/13-ц
Провадження № 22ц/779/2095/2013
Категорія 19
Головуючий у І інстанції: Юсип І.М.
Суддя-доповідач: Ковалюк Я.Ю.
11 вересня 2013 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Ковалюка Я.Ю.
суддів: Горблянського Я.Д., Шалаути Г.І.
секретаря Петріва Д.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_2 про стягнення коштів, за апеляційною скаргою представника Харківського національного університету внутрішніх справ - Дверницького Віктора Георгійовича на рішення Галицького районного суду від 05 червня 2013 року,-
Позивач звернувся в суд із зазначеним позовом, та просив стягнути з відповідача фактичні витрати повязані з навчанням грошові кошти в сумі 18809,08 грн. та судових витрат.
Рішенням Галицького районного суду від 05 червня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.
На дане рішення представник Харківського національного університету внутрішніх справ - Дверницький В.Г. подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Апелянт зазначає, що наказом НУВС №171 від 02.08.2004 року відповідача зараховано до складу курсантів НУВС. Між ХНУВС та відповідачем 05.09.2007 року було укладено договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України. Після закінчення ХНУВС, згідно з наказом 3329 о/с від 27.06.2008 року курсанта 4-го курсу лейтенанта міліції ОСОБА_2 було відраховано зі складу курсантів та відкомандировано для подальшого проходження служби до УМВС України в Івано-Франківській області. Наказом УМВС України в Івано-Франківській області №198 о/с від 09.12.2008 року, лейтенанта міліції ОСОБА_2 було звільнено з органів внутрішніх справ за порушення дисципліни за п. 64 «е» положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом. Згідно п. 2.3.4 договору, відповідач зобов'язувався у разі відрахування з органів внутрішніх справ по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з його утриманням під час навчання в університеті, згідно з затвердженим розрахунком. Сума витрат складає 18809,08 грн.
Апелянт також вказує, що суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, помилково застосував позовну давність оскільки невірно зрозумів дату початку перебігу строку позовної давності.
Вважає, що оскільки університету стало відомо про звільнення відповідача з органів внутрішніх справ лише 06.02.2012 року, з листа управління кадрового забезпечення УМВС України в Івано-Франківській області, то позивач, звернувшись із позовом 18.03.2013 року, строк звернення до суду не пропустив.
На думку апелянта, суд даним обставинам не дав належної оцінки та ухвалив рішення з порушенням вимог закону.
З вище наведених підстав просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про час й місце розгляду справи, що у відповідності до ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.
Вислухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Даним вимогам законодавства оскаржуване рішення не відповідає.
Як вбачається з матеріалів справи, 05.09.2007 року між Харківським національним університетом внутрішніх справ, УМВС в Івано-Франківській області та відповідачем було укладено трьохсторонній договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України (а.с. 10-13). Згідно витягу з наказу №171 о/с від 02.08.2004 року, ОСОБА_2 прийнято на службу в органи внутрішніх справ і зараховано курсантом 1-го курсу НУВС з 2 серпня 2004 року (а.с.6). Після закінчення ХНУВС, згідно з наказом 3329 о/с від 27.06.2008 року курсанта 4-го курсу лейтенанта міліції ОСОБА_2 було відраховано зі складу курсантів та відкомандировано для подальшого проходження служби до УМВС України в Івано-Франківській області. Наказом УМВС України в Івано-Франківській області №198 о/с від 09.12.2008 року, лейтенанта міліції ОСОБА_2 було звільнено з органів внутрішніх справ за порушення дисципліни за п. 64 «е» «Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ».
Згідно п. 2.3.6 договору, відповідач зобов'язувався у разі відрахування з органів внутрішніх справ по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з його утриманням під час навчання в університеті, згідно з затвердженим розрахунком. (а.с. 4-5). Сума витрат складає 18809,08 грн. (а.с. 15).
??????????? ? ??????????? ??????, ??? ?????? ????????? ?????? ????????, ?? ????? ?ред'явлено ????? ?????? ?????????? ?????? ???????? ????????, ? ???????? ?????? ??? ?????????? ?????? ?????? ????????? ?? ?????????, ?? ???? ?? ????? ????????? ???????? ??? ??, ?? ??? ???????? ??? ????????? ????? ????? ?????? ? ?????? 2012 ????.
Однак з даним висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може.
Згідно з вимогами ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до вимого ст. 267 ЦК України, заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Однак суд першої інстанції наведеного не врахував і ухвалив помилкове рішення.
Отже, на думку колегії суддів, що суд безпідставно не взяв до уваги доводи позивача про те, що він дізнався про порушення свого права тільки в лютому 2012 року, а тому висновки суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову за спливом позовної давності є необгрунтованими.
Колегія суддів вважає, що позовні вимоги позивача є підставними і обгрунтованими та підтверджуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами.
Розглянувши справу, в межах пред'явленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника Харківського національного університету внутрішніх справ - Дверницького Віктора Георгійовича задовольнити.
Рішення Галицького районного суду від 05 червня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_2 про стягнення коштів задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, жителя АДРЕСА_1 на користь Харківського національного університету внутрішніх справ, пр. 50-річчя СРСР, 27 м. Харків, 61080, ЄДРПОУ 08571096, п/р 31259272210027 в головному управлінні Державної казначейської служби в Харківській області, МФО 851011 - фактичні витрати, пов'язані з навчанням, грошові кошти в сумі 18809,08 грн. (вісімнадцять тисяч вісімсот дев'ять гривень) 08 коп. та 344,10 грн. сплаченого судового збору.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий Я.Ю. Ковалюк
Судді: Я.Д. Горблянський
Г.І. Шалаута
Згідно з оригіналом
Суддя Я.Ю. Ковалюк