2
Справа №348/634/13-ц
Провадження №22ц/779/1903/2013
Категорія 5
Головуючий у 1 інстанції - Мужик І.І.
Суддя-доповідач - Томин О.О.
05 вересня 2013 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області у складі:
головуючої Томин О.О.,
суддів: Малєєва А.Ю., Пнівчук О.В.,
секретаря Мельник О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права спільної сумісної власності на майно, поділ майна, набутого у фактичних шлюбних відносинах, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 12.06.2013 року, -
Рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 12.06.2013 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права спільної сумісної власності на майно, поділ майна, набутого у фактичних шлюбних відносинах задоволено частково. Визнано за ОСОБА_2 право спільної сумісної власності на 1/2 частину грошових коштів. Стягнуто з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 21 276 грн. 06 коп. Стягнуто з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 229 грн. 40 коп. судового збору та 300 грн. судових витрат, пов'язаних з наданням юридичної допомоги адвокатом, а всього - 529 грн. 40 коп. В решті позову відмовлено.
ОСОБА_3 на дане рішення подала апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин у справі, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та зібраним доказам, що призвело до постановлення незаконного та необґрунтованого рішення.
На її думку, суд першої інстанції не визначив, яку саме частину спірних грошових коштів вона отримала як допомогу на утримання дитини. Зазначає, що із заявленої позивачем суми коштів у розмірі 42552,11 грн., які, на його думку, підлягають поділу, 25027,63 грн. були виплачені їй саме на догляд за дитиною, що підтверджується відповідними довідками. Вказує також, що у період з 16.09.2012 року по теперішній час дані кошти були використані нею для утримання дитини, оскільки позивач їй добровільно не допомагає, аліменти не сплачує. Тому вважає, що судом мали б братися до уваги кошти не в сумі 42552,11 грн., а 17524,48 грн. На даний час вона ніде не працює, знаходиться у декретній відпустці. Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2
В судовому засіданні Апеляційного суду апелянт доводи апеляційної скарги підтримала. Позивач та представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечили, просили рішення суду залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
За змістом ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.
Як встановив суд першої інстанції, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 01.09.2010 року по 16.09.2012 року перебували у фактичних шлюбних відносинах та проживали у двохкімнатній квартирі АДРЕСА_1, яка належить позивачу, вели спільне господарство, разом працювали, а зароблені кошти в них були спільними.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_4, що підтверджується Свідоцтвом про народження НОМЕР_1 від 22.02.2012 року (а.с. - 45).
Встановлено також, що 16.09.2012 року ОСОБА_3 забрала з квартири грошові кошти та майно на загальну суму 43851 грн. 91 коп.
Даних обставин сторони по справі не заперечують.
Відповідно до постанови старшого оперуповноваженого СКР Надвірнянського РВ УМВС старшого лейтенанта міліції Гриленко Ю.М. в порушенні кримінальної справи по даному факту було відмовлено на підставі п. 2 ст. 6 КПК України та рекомендовано зацікавленим особам звернутися до суду за захистом своїх порушених прав в порядку приватного звинувачення (а.с. - 5).
Крім того, у своїх поясненнях, які містяться в копії відмовного матеріалу №3151 Надвірнянського РВ УМВС України в Івано-Франківській області, ОСОБА_3 зазначила, що кошти в сумі 21000 грн. належать її співжителю та його родині (а.с. - 62).
За змістом ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції правильно виходив з того, що відповідач не заперечувала того факту, що вона взяла усі кошти з квартири позивача. Разом з тим, позивачем не обґрунтовано походження коштів на спірний комплект посуду.
З таким висновком погоджується і колегія суддів Апеляційного суду Івано-Франківської області.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції були досліджені у встановленому законом порядку а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази і їх не надано суду апеляційної інстанції, що давало б підставу для зміни чи скасування судового рішення.
Розглянувши справу в межах заявленого позову та доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовано всебічно та повно, дано їм вірну правову оцінку, а рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 12.06.2013 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуюча: Томин О.О.
Судді: Малєєв А.Ю.
Пнівчук О.В.