Ухвала
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Лагнюка М.М.,
суддів Франтовської Т.І., Тельнікової І.Г.,
за участю прокурора Міщенко Т.М.,
розглянула в судовому засіданні у м. Києві 5 вересня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою В.о. прокурора Автономної Республіки Крим на постанову Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 5 грудня 2012 року щодо ОСОБА_5
Вказаною постановою:
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що не має судимості,
визнано винним у вчиненні суспільно-небезпечного діяння передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та на підставі ст. 105 КК України застосовано примусові заходи виховного характеру з передачею під нагляд його батька ОСОБА_6, до досягнення повноліття.
В апеляційному порядку постанова районного суду щодо ОСОБА_5 не переглядалась.
Як зазначено в постанові суду, ОСОБА_5 1 вересня 2012 року приблизно о 14 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на території шкільного базару у Центральному парку культури і відпочинку м. Сімферополя, з торгового намету викрав два светри, заподіявши потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 460 грн.
У касаційній скарзі прокурор, порушує питання про скасування постанови районного суду з направленням справи на новий судовий розгляд у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону та неправильним застосуванням кримінального закону, посилаючись при цьому на те, що суд прийшов до неправильного висновку, що ОСОБА_5 на час вчинення злочину, не досяг віку кримінальної відповідальності та як наслідок неправильно застосував кримінальний закон. Крім того, прокурор зазначає, що суд при застосуванні до ОСОБА_5 примусові заходи виховного характеру, допустив істотне порушення кримінально-процесуального закону, а саме, неправильно застосував ст. 7-3 КПК України в редакції 1960 року.
Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, прокурора Міщенко Т.М., яка підтримала касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 398 КПК України в редакції 1960 року, підставами для скасування або зміни постанови, вироку чи ухвали касаційним судом є істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону чи невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.
Доводи прокурора про істотне порушення судом першої інстанції кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону, на думку колегії суддів заслуговують на увагу.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 22 КК України, особи, що вчинили злочин у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років, підлягають кримінальній відповідальності за крадіжку (ст. 185 КК України).
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_5, який ІНФОРМАЦІЯ_1, 1 вересня 2012 року було скоєно крадіжку, тобто вчинено злочин передбачений ч. 1 ст. 185 КК України.
Судом, при вирішенні питання про застосування до ОСОБА_5 примусових заходів виховного характеру, як до особи, яка вперше вчинила злочин середньої тяжкості в порушення вимог процесуального закону зазначив, що ОСОБА_5 вчинив суспільно-небезпечне діяння, як особа, яка не досягла віку кримінальної відповідальності та застосував до нього примусові заходи виховного характеру з передачею під нагляд його батька, на підставі ст. 7-3 КПК України в редакції 1960 року.
Наведені порушення колегією суддів визнаються істотним, оскільки, такі порушення перешкодили суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законне, обґрунтоване та справедливе рішення.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення касаційної скарги прокурора, через істотне порушення судом кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону. За таких обставин, постанова Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 5 грудня 2012 року щодо ОСОБА_5 підлягає скасуванню, на підставі ст. 398 КПК України в редакції 1960 року, а справа - направленню на новий судовий розгляд.
При новому судовому розгляді суду необхідно усунути зазначені порушення та прийняти законне й обґрунтоване рішення.
Керуючись статтями 394 - 396 КПК України в редакції 1960 року та розділом ХІ Перехідних положень КПК України від 13 квітня 2012 року, колегія суддів
Касаційну скаргу В.о. прокурора Автономної Республіки Крим задовольнити.
Постанову Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 5 грудня 2012 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
М.М. Лагнюк Т.І. Франтовська І.Г. Тельнікова