Справа № 222/1254/13-к
Провадження № 1-кп/222/73/2013
13 вересня 2013 року Володарський районний суд Донецької області у складі:
Судді: Доценко С.І.,
при секретарі Болбат Н.І.,
за участю прокурора Костюченко М.В.,
потерпілої ОСОБА_1,
розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Володарське кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Зоря, Володарського, Донецької області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, працюючого зварювальником ПрАТ «Кальчикський кар*єр» , раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 129 ч. 1 КК України,-
Обвинувачений ОСОБА_2 19.08.2013 року близько 08-30 години, перебуваючи у стані алкогольного сп*яніння, за місцем проживання своєї дружини ОСОБА_1, в квартирі АДРЕСА_1, на ґрунті особистих неприязних відносин, взявши заздалегідь зі свого дому, розташованого за адресою: будинок АДРЕСА_2, належний йому ніж господарсько-побутового призначення, через вхідні двері зайшов до будинку і знаходячись разом з ОСОБА_1 у веранді, лівою рукою обхопив її ззаду за шию, та утримуючи її, підніс ніж, який тримав у правій руці до голови ОСОБА_1, таким чином демонструючи його, став висловлювати на адресу потерпілої словесні погрози про позбавлення її життя. Поведінка ОСОБА_2, з урахуванням ситуації, що склалася, а також інтенсивність та спосіб висловлювання погроз, давали потерпілій достатні підстави сприймати їх реально, як такі що можуть здійснитися.
27.08.2013 року, на стадії досудового розслідування, між підозрюваним ОСОБА_2 та потерпілою ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12013050640000709 було укладено мирову угоду, згідно якої сторони домовилися про те, що обвинувачений ОСОБА_2 визнає себе винними у вчиненні інкримінованого йому злочину, зобов*язується більше ніколи не влаштовувати сварки зі своєю дружиною ОСОБА_1 та не висловлюватися на її адресу нецензурною лайкою і ніколи не погрожувати позбавити її життя, а потерпіла ОСОБА_1 не має до обвинуваченого ОСОБА_2 претензій матеріального характеру. Також сторони домовились про призначення обвинуваченому ОСОБА_2 покарання за санкцією ст. 129 ч. 1 КК України у вигляді обмеження волі терміном на 2 роки, із звільненням від відбування покарання з випробуванням - із застосуванням іспитового строку на 1 рік на підставі ст. 75 КК України.
У разі невиконання угоди про примирення відповідно до ст. 476 КПК України прокурор чи потерпілий мають право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.
Суд вважає правильною кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_2., які виразились в погрозі вбивством, за наявністю реальних підстав у потерпілої ОСОБА_1 побоюватися виконання цієї погрози, за ч. 1 ст. 129 КК України. Злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2, є злочином невеликої тяжкості.
Узгоджені сторонами вид і міра покарання відповідають санкції ст. 129 ч.1 КК України і обрані відповідно до тяжкості вчиненого злочину з урахуванням особи обвинуваченого та обставин, що пом*якшують покарання.
На підставі викладеного суд розглянув справу відповідно до вимог ст. 473, 474 ч.5 КПК України.
Під час підготовчого судового засідання прокурор зазначив, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просить цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.
Потерпіла ОСОБА_1 та обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні просили затвердити зазначену угоду та пояснили, що їм зрозумілі наслідки затвердження угоди про примирення, визначені ст. 473 ч. 1 п. 1,2 КПК України.
Заслухавши думку сторін судового провадження, прокурора, який не заперечував проти затвердження угоди про примирення, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Згідно п. 1 ч. 3 ст.314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до п. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Перед затвердженням угоди про примирення, суд згідно з вимогами ч. 5-6 ст. 474 КПК України з'ясував, що обвинувачений ОСОБА_2 розуміють права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення та вид покарання.
Суд переконався, що укладення угоди про примирення сторонами є добровільним. Судом також роз'яснено, що наслідком затвердження угоди про примирення для обвинуваченого є обмеження права на оскарження вироку та відмова від здійснення права на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов'язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, в тому числі права мовчати, мати захисника, допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь, а для потерпілого - обмеження права оскарження вироку та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.
Виходячи з викладеного , суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення і призначення обвинуваченим узгодженої сторонами міри покарання.
Суд вважає за необхідне на підставі ст. 75,76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов*язок не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.
Суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Донецькій області 244,50 гривні за проведення експертии холодної зброї.
Речовий доказ: ніж, який долучений до матеріалів кримінального провадження та зберігається в прокуратурі Володарського району, слід знищити, як такий, що не має цінності.
Керуючись ст.ст. 314, 369-371, 373, 374, 468, 469, 471, 473-475 КПК України, суд,-
Затвердити угоду про примирення , укладену 27 серпня 2013 року між потерпілою ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2.
ОСОБА_2 визнати винними у вчинені злочину, передбаченого ст.129 ч.1 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі .
На підставі ст. ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання якщо він протягом іспитового строку 1 (один) рік не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього, передбачені ст. 76 КК України обов*язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої системи.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Донецькій області за проведення експертизи по холодної зброї 244 (двісті сорок чотири) гривні 50 копійок.
Речовий доказ: ніж, що долучений до матеріалів кримінального провадження та зберігається в прокуратурі Володарського району Донецької області- знищити.
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Донецької області, через Володарський районний суд протягом 30 діб з дня його проголошення.
Обмеження права оскарження даного вироку визначені у ч. 1 ст. 473 КПК України.
Суддя С.І. Доценко