Справа № 603/457/13-цГоловуючий у 1-й інстанції Гудкова Ю.Г.
Провадження № 22-ц/789/999/13 Доповідач - Шевчук Г.М.
Категорія - 48
27 серпня 2013 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Шевчук Г.М.
суддів - Міщія О. Я., Бершадської Г. В.,
при секретарі - Дудіна Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Монастириського районного суду від 17 червня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів,-
Рішенням Монастириського районного суду від 17 червня 2013 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 в користь ОСОБА_1 1350 (одну тисячу триста п'ятдесят) грн. додаткових витрат на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 у користь ОСОБА_1 100 ( сто) грн. витрат на оплату правової допомоги.
Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 229 грн. 40 коп.
Рішення суду підлягає до негайного виконання у межах належної до сплати суми аліментів за один місяць.
Ухвалою Монастириського районного суду від 20 червня 2013 року виправлено описку в заочному рішенні Монастириського районного суду від 17 червня 2013 року, замінено у резолютивній частині рішення з "Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 229 грн. 40 коп." на "Стягнути з ОСОБА_2 у користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 229 грн. 40 коп.".
Вважати правильним: "Стягнути з ОСОБА_2 у користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 229 грн. 40 коп."
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про збільшення розміру аліментів та ухвалити нове, яким задовольнити ці позовні вимоги. В обгрунтування вимог посилається на те, що на даний час не працює, додаткових доходів не має, а відповідач участі у вихованні сина не приймає. Крім того, розмір аліментів на утримання дитини слід збільшити у зв'язку зі зміною законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів.
В решті рішення суду не оскаржується.
У судове засідання сторони не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання .
Відповідно до ст.305 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе слухати справу у відсутності вказаних осіб.
Розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Згідно зі ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відмовляючи у збільшенні розміру аліментів, суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою не надано доказів зміни матеріального або сімейного стану, які можуть бути підставою для задоволення позовних вимог та не встановлено правових підстав для зміни розміру аліментів на утримання дитини .
З таким висновком суду слід погодитись, оскільки він відповідає вимогам закону та грунтується на матеріалах справи.
Відповідно до ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 17.10.1992 року, який рішенням Монастириського районного суду Тернопільської області від 06.12.2011 року розірвано.
Від даного шлюбу у сторін народилась дитина: ІНФОРМАЦІЯ_3 - син ОСОБА_3 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 21.06.1996 року).
ОСОБА_4 є студентом 2 курсу, навчається на денній, платній формі навчання юридичного відділення Івано-Франківсього коледжу Львівського національного аграрного університету 1-2 рівнів акредитації. Здійснив оплату за гуртожиток за 2011-2012 навчальний рік у сумі 1500 грн. та за 2012 - 2013 навчальний рік - у сумі 1200 грн., що підтверджується довідкою №236 від 23.04.2013 року,
Згідно довідки №270, виданої виконавчим комітетом Вістрянської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, склад сім'ї позивача ОСОБА_1 наступний: син ОСОБА_5, 1994 р.н., син ОСОБА_4, 1996 р.н., мати ОСОБА_6, 1943 р.н.
Рішенням Монастириського районного суду Тернопільської області від 20.12.2011 року, яке набрало законної сили та є чинним, задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення з останнього на її користь аліментів на утримання дитини - сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, у твердій грошовій сумі 300 грн. щомісячно, починаючи з 09 грудня 2011 року і до досягнення ним повноліття. Крім цього, стягнуто із відповідача в користь ОСОБА_1 11 000 грн. додаткових витрат на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3
У п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Крім того, відповідно до ст. 10, 60 ЦПК України та за змістом ст.192 СК України, позивач повинен довести наявність обставин щодо зміни його матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я (чи інших обставин), що настали після ухвалення судового рішення, яким визначено розмір аліментів. Однак даних обставин позивачкою не наведено.
Як вбачається з матеріалів справи у ОСОБА_1 не відбулося зміни матеріального або сімейного стану та стану її здоров'я, який існував на час призначення аліментів.
Інші доводи апеляційної скарги не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення, оскільки апеляційна скарга позивача за своїм змістом є викладом обставин справи, які були предметом дослідження в судовому засіданні суду 1-ї інстанції і суд дав їм належну оцінку, правильно визнав їх необґрунтованими, а тому вони не можуть бути підставою для зміни чи скасування рішення суду.
Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачкою не наведено відповідних юридичних підстав, відповідно до яких ч.1 ст.192 СК України передбачено право позивачки на збільшення розміру аліментів.
Пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачено, що розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК. При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення.
За таких обставин, висновки суду щодо безпідставності вимог про збільшення розміру аліментів на утримання дитини у зв'язку зі зміною законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів, відповідають матеріалам справи та вимогам закону.
Проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів вважає, що постановлене рішення суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права, зібраним доказам, а тому підстав для скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачає.
Керуючись ч.1, п.1 ст.307, ст.ст.308; 313; 314; 317; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Монастириського районного суду від 17 червня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
з оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області Г.М. Шевчук