Справа № 686/12508/13-ц
16 вересня 2013 року Хмельницький міськрайонний суд в складі:
головуючої - судді Демінської А.А.,
з участю секретаря судового засідання Підвальної Є.З.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Хмельницький цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
Позивач в червні 2013 року звернувся до суду, вказавши, що між ним та відповідачем ОСОБА_1 24.10.2007 року було укладено кредитний договір № 314/МК/2007-840 на отримання споживчого кредиту в сумі 5000 доларів США зі сплатою 18% на строк до 23.10.2009 року. Крім того, між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 24.10.2007 року було укладено договір поруки. Оскільки зобов'язання за вказаним кредитним договором перестали зі сторони відповідача виконуватися належним чином, позивач просить стягнути суму заборгованості по тілу кредиту, відсотках за користування ним, а також суму штрафних санкцій - пені та штрафу, загалом стягнувши з відповідачів солідарно на користь позивача 5943,50 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ сумі в розмірі 47506,40 грн., а також судовий збір у розмірі 475,06 грн.
Сторони в судове засідання не з'явилися.
Позивачем письмово заявлено клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, в якому вказано, що позивач проти проведення заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідачі про час та місце судового розгляду справи повідомлялися в установленому законом порядку, про причини неявки суду не повідомили.
За таких обставин суд вважає за можливе справу по суті розглянути за відсутності представника позивача та відповідачів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних у справі доказів, постановивши заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в позові слід відмовити з наступних мотивів.
Судом встановлено, що між ВАТ КБ «Надра» (на даний час - ПАТ КБ «Надра») та відповідачем ОСОБА_1 24.10.2007 року було укладено кредитний договір № 314/МК/2007-840, за яким вказаному відповідачеві надано споживчий кредит на суму 5000 доларів США зі сплатою 18% на строк до 23.10.2009 року. Відповідач повинен був вносити банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, однак в порушення взятих на себе зобов'язань здійснював необхідні проплати не в повному обсязі, останній платіж ним внесено 17.10.2008 року, як вбачається із наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором.
У відповідача дійсно наявна заборгованість перед позивачем по тілу кредиту (2685,93 доларів США), відсотках (2306,23 доларів США), пені (5608,93 грн.). При цьому нарахування штрафу в складі штрафних санкцій суд оцінює як подвійне стягнення неустойки, оскільки за порушення виконання умов кредитного договору відповідачеві нараховано пеню, - таким чином, позовні вимоги в частині стягнення штрафу не є обґрунтованими і задоволенню не підлягають.
При цьому термін повернення кредиту згідно умов укладеного між сторонами договору визначено 23.10.2009 року, трирічний строк позовної давності, визначений ст. 257 ЦК України, тривав до 23.10.2012 року включно, позов про стягнення заборгованості у даній справі було подано до суду 27.06.2013 року.
Будь-які повідомлення про сплату заборгованості за договором позивачем відповідачеві впродовж строку позовної давності не надсилалися, будь-які підстави зупинення чи переривання позовної давності в судовому засіданні встановлені не були, причин поважності пропуску такого строку позивачем не наведено.
Враховуючи положення п. 7 ч. 13 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», суд виходить з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим суд вважає за необхідне застосувати позовну давність за даним позовом, незважаючи на відсутність заяви про це відповідача. Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги, тому наслідки спливу строку позовної давності слід застосувати як до вимог про стягнення заборгованості по тілу кредиту, так і до вимог про стягнення заборгованості по відсотках та пені.
За таких обставин в позові до ОСОБА_1 в частині стягнення суми заборгованості за тілом кредиту, відсотками за користування ним, пені - слід відмовити в зв'язку з пропуском строку позовної давності.
Окрім зазначеного, судом встановлено, що між ВАТ КБ «Надра» (на даний час - ПАТ КБ «Надра») та співвідповідачем ОСОБА_2 24.10.2007 року було укладено договір поруки № 314/2, згідно котрого співвідповідач взяла на себе зобов'язання як поручитель за належне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за кредитним договором. Закінчення терміну дії вказаного договору визначено належним виконанням позичальником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору (п. 5.3).
Строк виконання основного зобов'язання позичальником визначено 23.10.2009 року і з означеної дати у банку виникло право пред'явити вимогу до поручителя щодо повернення кредиту. Однак кредитор протягом шести місяців не заявив такої вимоги до поручителя і лише в червні 2013 року, тобто після спливу встановленого частиною четвертою ст. 559 ЦК України шестимісячного строку, заявив позов до суду. При цьому в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що позивач будь-коли звертався до співвідповідача як поручителя із вимогами, претензіями щодо сплати заборгованості у відповідності до розділу 2 договору поруки, укладеного між ними.
В зв'язку із цим суд приходить до висновку про припинення поруки зі сторони співвідповідача, що узгоджується також із роз'ясненням, котре містяться в п. 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», згідно яких відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
При вирішенні спору суд враховує, що згідно із статтею 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то при неналежному виконанні позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором вимоги до поручителя про повернення отриманих у кредит коштів повинен обчислюватись з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково, і таким строком не може бути лише несплата чергового платежу. Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу, так і пред'явлення до нього позову.
При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитором або до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст. 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Із наведених підстав позовні вимоги, заявлені позивачем до співвідповідача, не ґрунтуються на законі і тому задоволенню не підлягають.
Таким чином, в позові слід відмовити в повному обсязі.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 5, 8, 10, 11, 60, 212 - 215 ЦПК України, ст. ст. 252, 256, 257, 260, 261, 266, 267, 526, 530, 559 ЦК України, п. 7 ч. 13 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», суд -
В позові Публічному акціонерному товариству «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Апеляційного суду Хмельницької області через Хмельницький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: