Справа № 2-а-16755/11/2218
Головуючий у 1-й інстанції: Спірідонова Т.В.
Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.
28 серпня 2013 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючий суддя: Кузьмишин В.М.
судді: Мельник-Томенко Ж. М. Залімський І. Г.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому Хмельницької області про перерахунок пенсії,
Позивач звернувся до Хмельницького міськрайнонного суду Хмельницької області з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому Хмельницької області про перерахунок пенсії.
Постановою від 31 жовтня 2011 року Хмельницький міськрайнонний суд Хмельницької області у задоволенні позову відмовив.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу. У скарзі останній просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Хмельницького міськрайнонного суду Хмельницької області від 31 жовтня 2011 року та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. При цьому позивач посилається на неповне з'ясування обставин справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засідання - необов'язкова, колегія суддів у відповідності до п. 1 ч.1 та ч.8 ст. 183-2, п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції у межах апеляційної скарги.
Перевіривши правильність застосування судом норм матеріального й процесуального права суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Як видно з матеріалів справи, позивач перебуває на пенсійному обліку, як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09 липня 2003 року, та продовжив працювати після призначення пенсії.
На підставі положень ст. 42 цього Закону позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії із застосуванням середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу у цілому по Україні за 2009 рік. У свою чергу, останній провів вказаний перерахунок із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік. Такі дії відповідач обґрунтував Постановою Кабінету Міністрів "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" № 530 від 28 травня 2008 року. У зв'язку з цим позивач звернувся до суду за захистом порушених прав.
Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не має право на відповідний перерахунок.
Відповідно до п. "б" ст. 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення. Такими законами є Закон України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-12 від 05.11.1991 року та Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058 від 09.07.2003 року.
З огляду на зазначене та керуючись положеннями принципу законності, закріпленого в ст. 9 КАС України, приписи згадуваної Постанови Кабінету Міністрів не можуть застосовуватись до спірних відносин.
Так, ст. 40 Закону України № 1058-IV від 09.07.2003 року передбачає проведення перерахунків пенсії з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення та із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено внески, та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії (з урахуванням Рішення Конституційного суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року).
Стаття ж 42 вказаного Закону визначає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню, згідно із абз. 3 ч. 1 ст. 40 цього Закону.
Перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України та її страхового стажу регулює ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Так частина 4 статті передбачає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсій. Перерахунок пенсій здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону.
Така редакція існує після визнання неконституційними змін, внесених п.п. "б" п. 10 п. 35 Розділу 2 Закону України № 107-6 від 28 грудня 2007 року, згідно з Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року.
Скасовані зміни надавали можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, та яка відповідно до цього Закону, враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Аналіз відновленої (діючої) норми абз. 3 ч. 4 ст. 42 Закону № 1058 доводить, що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в ч.1 ст. 40 цього Закону. Тобто, правила ч.1 ст. 40 при перерахунку пенсії застосовуються виключно з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід), а частина 2 цієї ж статті передбачає формулу для обчислення, а не перерахунку пенсії з застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України.
У ч. 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зазначається, що при обчисленні заробітної плати для перерахунку пенсії можуть бути змінені показники заробітної плати за періоди страхового стажу після призначення пенсії, але не вказується, за який календарний рік береться середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України.
Виходячи з буквального тлумачення ч. 2 ст. 40 цього Закону, такий показник повинен бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 24 квітня 2012 року по справі № 21-111а12, яка відповідно до ст. 2442 КАС України, є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.
Враховуючи наведене, правові підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні та середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за 2009 рік відсутні.
Окрім того, як видно з матеріалів справи, призначення позивачу пенсії за віком вже відбулося. Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, а не її призначення. Тому відповідач обґрунтовано не врахував при перерахунку пенсії останній із наведених показників. Такий показник застосовується виключно для призначення пенсії, використання його для перерахунку є безпідставними.
Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи. Прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону. Підстав для її скасування суд апеляційної інстанції не вбачає.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення заявлених вимог у спосіб, строках та межах, визначених законом.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України , суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31 жовтня 2011 року - без змін.
Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції є остаточним та оскарженню не підлягає.
Головуючий Кузьмишин Віталій Миколайович
Судді Мельник-Томенко Жанна Миколаївна
Залімський Ігор Геннадійович