12 вересня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/5055/13-а
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Удовіченка С.О.,
при секретарі - Христич О.С.,
за участю:
позивач - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
представника відповідача - Черненка Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції Полтавської області Безмаль Вікторії Вікторівни, Полтавського міського управління юстиції про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
15 серпня 2013 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції Полтавської області Безмаль Вікторії Вікторівни, Полтавського міського управління юстиції про:
- визнання протиправними дій державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції Полтавської області Безмаль Вікторії Вікторівни №4482950 від 29 липня 2013 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень;
- визнання нечинним та скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції Полтавської області Безмаль Вікторії Вікторівни №4482950 від 29 липня 2013 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень;
- зобов'язанння здійснити державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на квартиру АДРЕСА_1.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач вказував на протиправність дій державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції Безмаль В.В. щодо прийняття рішення №4482950 від 29 липня 2013 року про відмову у державній реєстрації прав. Зазначив, що до заяви про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 подані до державного реєстратора, всі передбачені положеннями Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяження документи.
Позивач у судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити.
Державний реєстратор прав на нерухоме майно реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції Полтавської області Безмаль Вікторія Вікторівна у судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином.
Представник Полтавського міського управління юстиції проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
В письмових запереченнях відповідач вказував на те, що відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження" від 01 липня 2004 року №1952-IV державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. В зв'язку з тим, що в пункті 1 технічного паспорту від 28 вересня 2012 року в складі квартири на ряду з іншими приміщеннями зазначається тераса I площею 102,4 кв.м., а в пункті 3 вказаного техпаспорту зазначена загальна площа квартири 50,1 кв.м. існує невідповідність в площах об'єкту, в зв'язку з цим державним реєстратором Реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції Безмаль В.В. прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №4482950 від 29 липня 2013 року оскільки з поданих документів не можливо встановити відповідність заявлених прав поданим документам.
Суд, заслухавши пояснення позивача, представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що на підставі договору дарування від 03 березня 1997 року, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованого в реєстрі за №3859, ОСОБА_1 набула право власності на квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 63-64).
Рішенням Виконавчого комітету Октябрської районної у місті Полтаві ради від 24 грудня 2002 року №543 "Про будівництво, добудову та капітальний ремонт домоволодінь" дозволено позивачу, власниці квартири АДРЕСА_1, влаштувати терасу на даху магазину, що будує приватний підприємець ОСОБА_6 згідно з проектною пропозицією, розробленою ПОО"Полтаваархпроект" та згідно з висновками головного управління у справах містобудування і архітектури (а.с. 69).
Актом державної технічної комісії про приймання в експлуатацію, зареєстрованого 03 вересня 2003 року за №495, прийнято в експлуатацію терасу квартири НОМЕР_1 на даху прибудови до промтоварного магазину за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 70-73).
В подальшому ПП "Полтавське БТІ "Інвентаризатор" було виготовлено технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 59-62) та на підставі дублікату договору дарування 29 листопада 2012 року прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на вищезазначене житло (а.с. 65).
ОСОБА_1 звернулася із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) до Реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції Полтавської області ( а.с. 52), яка була зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 03 липня 2013 року за реєстраційним номером 1816194 (а.с. 50-51).
29 липня 2013 року Державним реєстратором прав на нерухоме майно Безмаль В.В. прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №4482950 (а.с. 74).
Не погодившись із прийнятим рішенням позивач оскаржив його до суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Завданням адміністративного судочинства, згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи оцінку рішенню Державного реєстратора прав на нерухоме майно Безмаль Вікторії Віталіївни про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01 липня 2004 року № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV) державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.
Частиною четвертою статті 3 Закону № 1952-IV визначено, що права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 1952-IV орган державної реєстрації прав: проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації.
Державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав або відмову в такій реєстрації (частина 4 статті 9 Закону № 1952-IV).
Згідно частини першої статті 15 Закону № 1952-IV Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:
1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;
2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;
3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;
4) внесення записів до Державного реєстру прав;
5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;
6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
Відповідно до абзацу 2 статті 15 Закону № 1952-IV перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяження.
Пунктом 26 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 22 червня 2011 року №703 (далі - Порядок) для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком.
Відповідно до абзацу 1 пункту 27 Порядку документом, що підтверджує виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно є, зокрема, укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат.
Судом встановлено, що на виконання даної вимоги позивачем до заяви про державну реєстрацію надано договір дарування та його копія від 03 березня 1997 року №3859.
Відповідно до пункту 28 Порядку для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно заявник, крім документів, що зазначені у пункті 27 цього Порядку, подає копії документів, що зазначені в пункті 9 цього Порядку (крім документа, що посвідчує посадову особу органу державної влади або органу місцевого самоврядування).
Заявник під час подання заяви про державну реєстрацію пред'являє органові державної реєстрації прав, нотаріусові документ, що посвідчує його особу (пункт 9 Порядку).
Судом встановлено, що позивачем, окрім догову дарування, надано державному реєстратору: копію паспорта громадянина України, витяг із рішення Виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради №543 від 24 грудня 2002 року, технічний паспор на квартиру виданий 28 вересня 2012 року ПП Полтавським бюро технічної інвентеризації "Інвентаризатор", акт державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію №495, виданий 03 вересня 2003 року Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю Полтавської міської ради.
Отже, позивачем подано всі документи необхідні для проведення державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1.
Щодо посилань відповідача у своїх запереченях на той факт, що у пункті 1 технічного паспорту від 28 вересня 2012 року в складі квартири на ряду з іншими приміщеннями зазначається тераса I площею 102,4 кв.м., а в пункті 3 вказаного техпаспорту зазначена загальна площа квартири 50,1 кв.м. існує невідповідність в площах об'єкту, то відповідно до пункту 6.1.18 Методичних рекомендацій з питань технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна затверджених наказом Держжитлокомунпослуг України від 05 вересня 2003 року №146 у квартирах житлових будинків садибного типу включення площ літніх приміщень (терас, балконів та лоджій) до загальної площі чинними нормативами не передбачено.
В зв'язку з цим суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання нечинним та скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції Полтавської області Безмаль Вікторії Вікторівни №4482950 від 29 липня 2013 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень підлягають задоволенню.
Зважаючи на те, що рішення державного реєстратора є правовим актом індивідуальної дії, та згідно частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне, згідно частини другої статті 11 Кодексу, визнати протиправним і скасувати рішення №.4482950 від 29 липня 2013 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.
При цьому не підлягають задоволенню вимоги позивача про визнання протиправними дії державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції Полтавської області Безмаль Вікторії Вікторівни №4482950 від 29 липня 2013 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень з огляду на те, що право державного реєстратора приймати рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень безпосередньо передбачено статтею 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та пунктом 16 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. За наслідками розгляду заяви позивача про державну реєстрацію прав та документів, необхідних для її проведення, державний реєстратор Безмаль Вікторія Вікторівна зобов'язана була прийняти рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації. Вимоги позивача в частині визнання протиправними дій відповідача щодо прийняття рішення про відмову в реєстрації речових прав пов'язуються мотивами із відсутністю підстав для відмови у державній реєстрації прав, а не будь-якими порушеннями державним реєстратором Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень після одержання заяви ОСОБА_1 та до моменту прийняття рішення про відмову.
Щодо позовних вимог про зобов'язання здійснити державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на квартиру АДРЕСА_1, суд зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації, втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Таким чином, вказані вище питання віднесені до виключної компетенції державного реєстратора речових прав на нерухоме майно, як представника органу виконавчої влади, системи органів державної реєстрації.
Отже, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Згідно із частиною третьою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволений частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
Приймаючи до уваги, що суд задовольнив позовні вимоги частково, суд вважає необхідним стягнути з Держбюджету України на користь позивача судові витрати, понесені у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 17 грн 21 коп.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 86,159, 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції Полтавської області Безмаль Вікторії Вікторівни, Полтавського міського управління юстиції про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції Полтавської області Безмаль Вікторії Вікторівни №4482950 від 29 липня 2013 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 17 /сімнадцять/ гривень 21 /двадцять одну/ копійку.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлено 16 вересня 2013 року.
Суддя С.О. Удовіченко