Ухвала від 16.09.2013 по справі 2а-2986/11

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА

16 вересня 2013 року м. Київ К/800/46147/13

Суддя Вищого адміністративного суду України Заяць В. С., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1

до управління Пенсійного фонду України в м.Новомосковську Дніпропетровської області про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області

від 10 травня 2011 року, розглянутої в порядку скороченого провадження, позов задоволено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2013 року постанову Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 травня

2011 року скасовано, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України.

У відкритті провадження за вищезазначеною касаційною скаргою необхідно відмовити

з наступних підстав.

Статтею 13 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які беруть участь

у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити

в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду

в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з положеннями частини 8 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами

в апеляційному порядку.

Частиною 9 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження

в апеляційному порядку, є остаточною.

Відповідно до частини 10 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України

у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що судові рішення, постановлені

за результатами справи, розглянутої судом першої інстанції у скороченому провадженні не підлягають перегляду в касаційному порядку.

Відповідно до пункту 1 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо справа не підлягає касаційному розгляду в порядку адміністративного судочинства.

За таких обставин у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою слід відмовити.

Керуючись статтями 13, 183-2, 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Новомосковську Дніпропетровської області про зобов'язання вчинити певні дії.

Додані до касаційної скарги документи повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.С. Заяць

Попередній документ
33495541
Наступний документ
33495547
Інформація про рішення:
№ рішення: 33495545
№ справи: 2а-2986/11
Дата рішення: 16.09.2013
Дата публікації: 17.09.2013
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі: