Справа № 2а/257/162/13
13 вересня 2013 року Київський районний суд міста Донецька у складі:
головуючого судді О.О. Бурлаченко
розглянувши у відсутності сторін справу за адміністративним позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 до виконавчого комітету Київської районної у місті Донецьку ради за участю третьої особи Київської районної у місті Донецьку ради про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, суд -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання незаконними дій виконавчого комітету Київської районної у місті Донецьку ради, що виражені у відмові в наданні адреси будівлі магазину, яку розташовано по АДРЕСА_1 та зобов'язання виконавчого комітету Київської районної у місті Донецьку ради прийняти рішення про надання адреси зазначеним будівлі, що належить на праві власності суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_2.
Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовував відсутністю законодавчих перешкод у вирішенні виконкомом районної ради питання щодо надання поштової адреси об'єкту нерухомого майна - капітальній будівлі, яка збудована самочинно, а також відсутністю законних підстав для відмови у наданні адреси вказаній будівлі. У поданій адміністративній позовній заяві позивач зазначає, що він у встановленому порядку звертався на адресу голови Київської районної у м. Донецьку ради з заявою про надання адреси зазначеному об'єкту нерухомого майна.
Позивачем було отримано листа від районної ради від 08.07.2013 р. № 01/19-1682, в якому повідомлялось про неможливість прийняття рішення щодо надання поштової адреси вказаній будівлі через те, що зазначений магазин не відноситься до об'єктів нерухомого майна. Відтак, за твердженням відповідача, у нього були відсутні достатні підстави для прийняття рішення щодо надання адреси зазначеним об'єктам.
Позивач вважає дії відповідача такими, що не ґрунтуються на чинному законодавстві, суперечать 181 Цивільного кодексу України, ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» та порушують його майнові права щодо зазначених об'єктів нерухомості.
В судове засідання представник позивача не прибув, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, на задоволені адміністративного позову наполягав.
Представник Київської районної у м. Донецьку ради та виконавчого комітету Київської районної у м. Донецьку ради у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином. Через канцелярію суду надійшов лист Київської районної у м. Донецьку ради від 15.08.13 р. № 01/19-2043, в яком міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача та третьої особи.
Судом були досліджені докази, що надані особами, яки приймали участь у процесі, та їм було надано належної правової оцінки.
Суд, розглянув адміністративну справу в межах заявлених позовних вимог, дослідив матеріали справи та надані докази, у відповідності до ст. ст. 8-11 Кодексу адміністративного судочинства України, прийшов до висновку, що позовні вимоги суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 про визнання незаконними дій виконавчого комітету Київської районної у місті Донецьку ради, виражених у відмові в наданні адреси об'єкту нерухомого майна та зобов'язання виконавчого комітету Київської районної у місті Донецьку ради прийняти рішення щодо надання зазначеному майну адреси, є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно ст. 17 КАСУ, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Статтею 18 КАСУ визначається, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні зокрема адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.
Частиною 2 ст. 19 КАС України визначено альтернативну підсудність адміністративних справ з приводу оскарження дій чи бездіяльності, які мають індивідуально направлений характер та стосуються інтересів конкретної особи, як за місцем знаходження позивача, так і відповідача.
З урахуванням наведеного позивач звернувся за захистом своїх прав до місцевого суду з додержанням правил підсудності та підвідомчості адміністративних справ.
Позивачу на підставі рішення Господарського суду Донецької області від 11.06.2013 р. у справі № 905/3627/13 належить будівля магазину, загальною площею 122,9 кв.м., що розташована по АДРЕСА_1. Зазначене рішення суду набрало чинності та є обов'язковим до виконання на території України.
Позивач звернувся на адресу голови Київської районної у м. Донецьку ради з заявою про надання поштової адреси зазначеним об'єктам нерухомого майна.
08.07.2013 року районна рада надала позивачу листа (вих. 01/19-1682), яким повідомила останнього про неможливість підготовки проекту та прийняття відповідного рішення про надання поштової адреси вказаній будівлі через те, що належне позивачу майно є тимчасовою спорудою та не належить до об'єктів нерухомого майна.
Аналіз змісту рішення Господарського суду Донецької області від 11.06.2013 р. у справі № 905/3627/13 свідчить, що при розгляді справи, Господарським судом Донецької області було встановлено факт самочинного будівництва позивачем саме капітального об'єкту нерухомого майна - будівлі магазину. До матеріалів вказаної справи також було долучено копію висновку Донецької філії Державного підприємства «Судовий будівельно-експертний центр», який було досліджено судом.
В контексті ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ст. 4-5 Господарського процесуального кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України, зазначені судові рішення є законними підставами для виникнення майнового права у позивача саме на нерухоме майно.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через відповідні ради та їх виконавчі комітети.
Згідно ст. ст. 11, 51 названого Закону, виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено повноваження виконавчих органів сільських, селищних та міських рад що ведення обліку об'єктів нерухомого майна, незалежно від їх форми власності.
Зазначена норма, в сою чергу, кореспондується з положеннями ст. 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Європейської хартії місцевого самоврядування».
Рішенням Донецької міської ради від 21.02.2007 р. № 8/62 «Про делегування повноважень районним у містах радам та їх виконавчим комітетам», повноваження щодо надання адрес об'єктам нерухомого майна були делеговані виконавчим комітетам районних у місті рад.
Зазначене свідчить, що повноваженнями щодо вирішення питань про надання адрес об'єктам нерухомого майна наділений саме відповідач - виконавчий комітет Київської районної у м. Донецьку ради.
Відповідно до ч. 2 ст. 72 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Представником відповідача не було надано належних та допустимих доказів, а також посилань на положення чинного законодавства, які б перешкоджали райвиконкому прийняти рішення щодо надання поштової адреси самочинно збудованій капітальній будівлі, яка належить позивачу.
Із матеріалів справи видно, що при зверненні на адресу відповідача, позивачем було додано копію судового рішення, що набуло законної сили, яким за позивачем було визнано право власності на нерухоме майно. Тобто, висновки відповідача, що містяться у наданій відповіді, про приналежність спірного майна до тимчасових споруд та відсутність документів, які підтверджують розташування капітальної будівлі на земельній ділянці, є безпідставними.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що дії відповідача, які виражені у відмові у наданні адреси об'єкту нерухомого майна - будівлі магазину, право власності на які було визнано за позивачем, є протиправними та такими, що порушують законні його права та інтереси, позбавляють його можливості зареєструвати визнане право у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право за захист свого законного права чи інтересу в судовому порядку.
Враховуючи наведене, керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 15, 16, 181, 376 Цивільного кодексу України, Рішенням Донецької міської ради від 21.02.2007 р. № 8/62, ст. ст. 2, 11, 17, 18, 19, 53, 69, 71, 94, 98, 158, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позовні вимоги суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 задовольнити в повному обсязі.
2. Визнати незаконними дії виконавчого комітету Київської районної у місті Донецьку ради, виражені у відмові ОСОБА_2 в наданні адреси будівлі магазину, загальною площею 122,9 кв.м., що розташована по АДРЕСА_1.
3. Зобов'язати виконавчий комітет Київської районної у місті Донецьку ради прийняти рішення про надання адреси будівлі магазину загальною площею 122,9 кв.м., що розташована по АДРЕСА_1.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 1 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з моменту отримання копії постанови.
Суддя Київського районного
суду міста Донецька О.О. Бурлаченко