Справа №: 630/859/13-а
Іменем України
12 вересня 2013 року м. Люботин
Люботинський міський суд Харківської області у складі головуючого Зінченка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Люботин адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до УПФУ в Харківському районі Харківської області, в якому просить визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з грошового утримання судді, працюючого на відповідній посаді на 01 січня 2013 року у розмірі 90 % грошового утримання судді працюючого на відповідній посаді. Зобов'язати відповідача провести з 03 червня 2013р. перерахунок щомісячного грошового утримання в розмірі 90% грошового утримання працюючого судді на відповідній посаді, виходячи з розміру 19499 грн. згідно довідки територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області від 03.07.2013р. за № 601, до надання нової довідки про підвищення грошового утримання працюючого на відповідній посаді судді.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є суддею Харківського районного суду Харківської області у відставці та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді відповідно до постанови Люботинського міського суду Харківської області від 27.11.2012р. Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 03 червня 2013 року № 3-рп/2013 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) окремі положення Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", в зв'язку з чим у позивача з'явилось право на перерахунок довічного утримання. Однак, відповідач, розглянувши звернення позивача про перерахунок довічного утримання, своїм розпорядженням від 18.07.2013р. відмовив у проведенні перерахунку, в зв'язку з чим позивач звернулась до суду за захистом своїх прав.
Відповідач проти задоволення позову заперечував, обґрунтовуючи це тим, що позивачу виплачується грошове утримання відповідно до судового рішення, яке є чинним та обов'язковим для виконання. Разом із тим, стаття 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачає проведення перерахунку грошового утримання лише суддів Конституційного Суду України, виходячи з чого відповідач, відмовляючи в проведенні перерахунку, діяв в межах повноважень та відповідно до закону. В зв'язку з викладеним, відповідач просив відмовити в задоволенні позову.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку скороченого провадження.
Під час розгляду справи судом встановлено наступне.
Відповідно до наказу Харківського районного суду Харківської області № 6.7/97 від 10.11.2008р. ОСОБА_1 відрахована зі штату Харківського районного суду Харківської області у зв'язку з поданням заяви про відставку та звільненням з посади судді, відповідно до постанови Верховної Ради України № 598-VI від 25 вересня 2008 року "Про звільнення суддів", з 10 листопада 2008 року.
Позивач отримує щомісячне довічне грошове утримання, відповідно до постанови Люботинського міського суду Харківської області від 27.11.2012р., у розмірі 80% грошового утримання працюючого судді на відповідній посаді згідно довідки територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області № 1090 від 03.04.2012р.
Рішенням Конституційного Суду України від 03 червня 2013 року № 3-рп/2013 визнано такими, що не відповідають Конституції України :
- частину третю, перше, друге, третє речення частини п'ятої статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року в редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року;
- статтю 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року в частині поширення її дії на Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року;
- абзац другий пункту 2 розділу 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року, зі змісту якого вбачається, що виплата суддям пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) здійснюється без індексації, без застосування положень частини другої, третьої, статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року та без проведення інших перерахунків, передбачених законодавством.
Цим же рішенням положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року в редакції Закону України Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року визнані неконституційними, які втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Крім того, в указаному Рішенні Конституційного Суду України зазначено, що воно має преюдиціальне значення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку із правовідносинами, що виникли внаслідок дії положень законів України, визнаних неконституційними і воно є обов'язковим для виконання на території України.
Позивач звернулась до УПФУ в Харківському районі Харківської області із заявою про перерахунок довічного грошового утримання, виходячи з розміру заробітної плати судді згідно довідки Територіального управління державної судової адміністрації в Харківській області № 601 від 03.07.2013р.
Розпорядженням відділу з призначення та виплати пенсій УПФУ в Харківському районі від 18.07.2013 року позивачу відмовлено в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, посилаючись на те, що Законом України "Про судоустрій та статус суддів" не передбачено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці місцевого суду.
Розглянувши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, підтверджені доказами, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи міс цевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повно важень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.
Згідно статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністра тивного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юри дичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної вла ди, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасно го розгляду адміністративних справ.
Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирі шенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи від повідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'яз ковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові ак ти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
У частині першій статті 126 Основного Закону України закріплено положення, згідно з яким незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.
Однією з гарантій забезпечення незалежності суддів, закріплених у частині першій статті 126 Конституції України, є надання їм за рахунок держави матеріального і соціального захисту, до яких, зокрема, відноситься і щомісячне довічне грошове утримання.
Правові засади організації судової влади, загальний порядок забезпечення діяльності судів та інші питання судоустрою і статусу суддів урегульовані Законом України "Про судо устрій і статус суддів" від 07.07.2010 року.
Гарантії незалежності суддів закріплені, зокрема, у ч. 4 ст. 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою незалежність судді забезпечується окремим поряд ком фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, установленим законом, належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді.
Статтею 129 цього Закону визначено вид, склад, розмір суддівської винагороди, яка складається з грошового утримання, яке включає в себе посадовий оклад та доплати за ви слугу років, перебування на адміністративній посаді в суді, науковий ступінь, роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці.
При цьому, даною нормою передбачено поетапне запровадження дії встановленого посадового окладу, а саме з 1 січня 2011 року - 6 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2012 року - 8 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2013 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2014 року - 12 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2015 року - 15 мінімальних заробітних плат.
Призначення та нарахування щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці проводиться згідно вимог статті 138 Закону України "Про судоустрій і статус су ддів".
Відповідно до ч. 3 ст. 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції, яка діє після прийняття рішення Конституційного Суду України від 03.06.2013р.) щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.
При цьому, Закон України "Про судоустрій і статус суддів" не пов'язує визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді із розміром заробітної плати, яку суддя отримував до виходу у відставку.
При виході у відставку на підставі Постанови Верховної Ради України від 25 вересня 2008 року № 598-VI та наказу Харківського районного суду Харківської області від 10 листопада 2008 року № 6.7/97 позивачу було нараховано щомісячне грошове утримання в розмірі 90% грошового утримання працюючого судді на відповідній посаді.
На день ухвалення Люботинським міським судом Харківської області постанови від 27 листопада 2012 року за позовом ОСОБА_1 до УПФУ в Харківському районі Харківської області діяв Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», яким було внесено зміни до ст. 138 Закону "Про судоустрій і статус суддів" та зменшено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці до 80%.
Оскільки вказані зміни Рішенням Конституційного Суду України визнано неконституційними, то відповідач при здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці повинен виходити з 90 %, а не з 80 % від грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що при вирішенні даного спору з 03.06.2013р. підлягає застосуванню частина третя статті 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" в редакції з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 2013 року № 3-рп/2013, враховуючи збільшення посадового окладу судді, яке відбулось 01.01.2013р. згідно положень ч. 3 ст. 129 даного Закону.
Також суд вважає, що вимоги в частині зобов'язання провести перерахунок підлягають задоволенню з 03.06.2013р. без вказівки про перерахунок до надання нової довідки про підвищення грошового утримання працюючого на відповідній посаді судді.
Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст. 86, 158-163, 167, 183-2, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з грошового утримання судді, працюючого на відповідній посаді, станом на 01 січня 2013 року у розмірі 90 % грошового утримання судді, працюючого на відповідній посаді.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 у розмірі 90 % грошового утримання судді, працюючого на відповідній посаді, яке згідно довідки територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області № 601 від 03.07.2013р. становить на січень 2013 року 19 499 грн., починаючи з 03 червня 2013 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Люботинський міський суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя О.В. Зінченко