Номер провадження № 22-ц/785/4367/13
Головуючий у першій інстанції Раца В.А.
Доповідач Калараш А. А.
05.09.2013 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Калараш А.А.
суддів - Гончаренко В.М., Короткова В.Д.
з участю секретаря - Стадніченко А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства КБ «Приват Банк» , треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватний нотаріус Болградського районного нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання недійсними договору кредиту та договору іпотеки , за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Болградського районного суду Одеської області від 07.03.2013 року ,-
встановила:
У вересні 2012 року ОСОБА_2 , звернулась до Болградського районного суду Одеської області з позовом про визнання недійсними договору кредиту та договору іпотеки і в обґрунтування позовних вимог посилалася на те що, 03.06.2008 року між нею та ПАТ КБ «Приват Банк» були укладені договір кредиту № 0D00GA000000063 , відповідно до якого нею було отримано 35300 грн. та договір іпотеки ,за яким в заставу було передано житловий будинок площею 95.5 кв. м. з господарськими спорудами , належній їй на праві приватної власності та розташований за адресою АДРЕСА_1.
Посилаючись на те,що умови договору іпотеки суперечать положенням ЗУ «Про іпотеку» , ЗУ «Про оцінку майна,майнових правах та професійну оціночну діяльність в Україні» Цивільному Кодексу України , а також договір кредиту суперечить вимогам ст. 19 ЗУ «Про захист прав споживача» , Банк не роз'яснив позивачу у письмовій формі умови договору кредиту , та застосував нечесну підприємницьку практику , позивач просила визнати недійсним договір кредиту № 0D00GA000000063 від 03.06.2008 року та договір іпотеки ВКО № 637795 від 03.06.2008 року.
Рішенням Болградського районного суду Одеської області від 07.03.2013 року у задоволені позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права , неправильним застосуванням норм матеріального права ,просить скасувати рішення та ухвали нове ,яким задовольнити її позов.
Заслухавши доповідь судді-доповідача,доводи апеляційної скарги та заперечення ,розглянувши матеріали справи,перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах апеляційної скарги та заявлених вимог,колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог,заявлених у суді першої інстанції.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що на час укладення позивачем ОСОБА_2 договору кредиту та договору іпотеки , сторони ,відповідно до ст. 627, 628 ЦК України були вільні в укладені договорів та досягли згоди про умови та порядок виконання договору кредиту та договору іпотеки, які частково були виконані позивачкою ,а посилання позивача на невідповідність умов договору іпотеки положенням ЗУ «Про іпотеку» , ЗУ «Про оцінку майна,майнових правах та професійну оціночну діяльність в Україні» Цивільному Кодексу України та невідповідність договору кредиту ст.. 19 Закону україни «Про захист прав споживачів» є безпідставними.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступного .
З матеріалів справи вбачається , що 03.06.2008 року між сторонами був укладений договір кредиту № 0D00GA000000063 ,відповідно до умов якого , ОСОБА_2 отримала кредит в розмірі 35300 грн. зі сплатою 20,04 % річних за користування кредитом з кінцевим терміном погашення кредиту 03.06.2018 року. (а.с.59-64 ).
У забезпечення зобов'язань за договором кредиту 03.06.2008 року сторони уклали договір іпотеки ,за яким позивачем надана в іпотеку належний їй житловий будинок по АДРЕСА_1 (а.с.13-17 ).
Як вбачається з матеріалів справи позивачкою після укладення договору кредиту та договору іпотеки з червня 2008 року по лютий 2009 року здійснювала повернення кредиту та сплачувала проценти відповідно до умов укладеного з відповідачем договору кредиту від 03.06.2008 року.
Відповідно до ст.215 ЦК України , підставою для недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3,5,6 ст. 203 цього Кодексу .
Відповідно до ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу ,іншим актам цивільного законодавства,а також інтересам держави і суспільства,його моральним засадам.
При укладенні позивачем з Банком договору кредиту , позивач була ознайомлена з умовами кредиту та погодившись підписала договір кредиту , отримала від відповідача суму кредиту та на протязі двох років сплачувала кредит , що підтверджує добровільне волевиявлення при укладенні позивачем договору кредиту та виконання умов договору кредиту позивачкою .
Доводи апеляційної скарги ,щодо застосування відповідачем під час укладення спірного договору кредиту з позивачем нечесної підприємницької діяльності та порушення ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» не заслуговує на увагу ,оскільки при укладенні позивачем з Банком договору кредиту , позивач була ознайомлена з умовами кредиту та погодившись , підписала договір кредиту , отримала від відповідача суму кредиту та на протязі двох років сплачувала кредит .
Доводи апеляційної скарги щодо недійсності договору іпотеки через відсутність в договорі іпотеки від 03.06.2008 р. пункту 33.2 на який є посилання в п.2 та в п. 7 договору іпотеки не заслуговує на увагу , оскільки в судовому засіданні встановлено ,що в пунктах 2 та 7 договору іпотеки укладеного між сторонами , було допущено описка .
Відповідно до договору іпотеки від 03.06.2008 року строк , розміри ,умови виконання договору кредиту ,предмет договору іпотеки , викладені в пунктах 35.1,35.2, 35.3 договору іпотеки (а.с.72) та зазначена описка не впливає на дійсність правочину та не спростовує умови договору іпотеки .
Не заслуговує на увагу доводи апеляційної скарги щодо невідповідності п.8 договору іпотеки Закону України «Про іпотеку» , оскільки предметом іпотеки є житловий будинок розташований по АДРЕСА_1,який на праві приватної власності належить позивачу.
За таких підстав ,відповідно до п.1 ч.1 ст. 307 ЦПК України , апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає відхиленню ,а рішення Болградського районного суду Одеської області від 07.03.2013 року залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307, ч.1 ст. 308, 315,319 ЦПК України, колегія суддів ,
Ухвалила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Болградського районного суду Одеської області від 07.03.2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Судді апеляційного суду
Одеської області А.А.Калараш
В.М. Гончаренко
В.Д. Коротков