Справа № 2/638/163/13-ц
06 вересня 2013 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді: Григор'євої А.О.
при секретарі Виставной А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Служба у справах дітей Дзержинського району Департаменту праці та соціальної політики Управління служб у справах дітей Харківської міської ради про позбавлення батьківських прав,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у якому просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що протягом трьох років відповідач не виявляв до своєї доньки ОСОБА_3 батьківського піклування, ухиляється від виконання своїх обовязків по вихованню дитини, вихованням дитини займається вона одна. Також, між донькою та батьком немає жодного контакту, тому що відповідач не бажає зустрічатися з дитиною. Зазначені дії створили умови, які шкодять інтересам дитини. У зв'язку з чим вона звернулася до суду з дійсним позовом.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_5 зверталася до суду із зустрічним позовом про анулювання актового запису про встановлення батьківства та виключення відомостей про батька із актового запису про народження. Однак, в подальшому просила залишити зустрічний позов без розгляду, у зв'язку з чим судом була постановлена ухвала від 04.03.2013 року.
Представник третьої особи Служби у справах дітей Дзержинського району Департаменту праці та соціальної політики Управління служб у справах дітей Харківської міської ради у судове засідання не з'явився, надав суду заяву з проханням розглядати справу за його відсутністю, підтримують висновок органу опіки і піклування від 25.11.2011 року № 280.
Суд, вислухавши позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_5, свідка ОСОБА_6, вивчивши матеріали справи вважає, що заявлені вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ст.ст. 11,60 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.
Громадянка України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (паспорт НОМЕР_1, виданий Куп'янським МРВ МВС України в Харківській області 20.06.1995 року), яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, виховує доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
У шлюбі з батьком дитини ОСОБА_2 позивачка не перебувала. Відомості про батька внесені до актового запису про народження відповідно до статті 126 Сімейного кодексу України (свідоцтво про встановлення батьківства актовий запис № 27 від 02.03.2002 року, виконаний відділом РАЦС Комінтернівського РУЮ м. Харкова).
Малолітня ОСОБА_3 навчалась до 01.09.2011 року в Харківській гімназії № 83, відповідно характеристиці, наданої адміністрацією закладу, дівчинка зарекомендувала себе позитивно, як старанна та дисциплінована учениця. Вихованням малолітньої займалась виключно мати, ОСОБА_1, яка регулярно відвідувала батьківські збори, приймала участь у шкільному житті доньки, спілкувалась з вчителями та адміністрацією учбового закладу. Батько дівчинки, ОСОБА_2, шкільним життям ОСОБА_3 не цікавився, вихованням доньки не займався. З 01.09.2011 року малолітня навчається в Харківській загальноосвітній школі № 105. Адміністрація закладу відмічає, що вихованням дівчинки займається її мати та бабуся, які беруть активну участь у житті дитини. ОСОБА_3 завжди охайна, доглянута. Адміністрація закладу також констатує, що батько дитини до школи не з'являвся, з адміністрацією закладу зв'язку не підтримував, інтересу до життя доньки не появляв.
На засіданні комісії з питань захисту прав дитини ОСОБА_1 пояснила, що однією сім'єю з батьком ОСОБА_3 вони ніколи не проживали. У березні 2002 року, після визнання свого батьківства, ОСОБА_2, припинив спілкування і з нею і з донькою, не проявляв інтересу до родини. Останні три роки жодного разу не спілкувався з ОСОБА_3, не проявляв батьківської турботи. Як свідчить ОСОБА_1, ОСОБА_2 не вважає ОСОБА_3 своєю донькою і відмовляється від будь-якого з нею спілкування.
Малолітня ОСОБА_3 у бесіді пояснила, що проживає разом з мамою та бабусею. Свого батька дитина останній раз бачила дуже давно, він ніколи її не провідує, не цікавиться проблемами та життям, не поздоровляє з Днем народження.
За інформацією міської дитячої поліклініки № 12, де дитина перебуває під медичним спостереженням, її батько ОСОБА_2, станом здоров'я доньки не цікавився, до поліклініки з цього приводу не звертався. Мати дитини здійснює догляд за малолітньою, виконує усі рекомендації лікарів.
ОСОБА_2 не надає дитині ніякої допомоги, у тому числі матеріальної (повідомлення Харківської дирекції поштамт - центр поштового зв'язку №1 від 28.07.2011 р. № 9-1403-7).
Місце перебування ОСОБА_2 не відоме. За даними АДБ УМВС України в Харківській області у м. Харкові та Харківській області він не значиться. Останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2. Зі слів позивачки, дане домоволодіння продане матір'ю ОСОБА_2, яка багато років потому виїхала до Німеччини.
Викладене вище також підтверджується висновком Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради № 280 від 15.11.2011 року про доцільність позбавлення батьківських ОСОБА_2 по відношенню до малолітньої ОСОБА_3 (а.с.29-30).
Відповідно до вимог діючого законодавства України батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини.
Статтею 150 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї, Батьківщини. Батьки повинні піклуватися про здоров'я дитини, його фізичний, духовний та моральний розвиток. Зобов'язані забезпечити отримання дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, дбати про матеріальне забезпечення сім'ї, утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Закон України «Про охорону дитинства» гарантує кожній дитині право на проживання в сім'ї разом з батьками, або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основними обов'язками батьків є забезпечення інтересів дитини. На кожного з них покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки не мають права зловживати своїми обов'язками і несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини. Позбавлення батьківських прав є останньою мірою впливу на осіб, які порушують батьківські права.
У відповідності зі ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав у відношенні своїх дітей, у випадку якщо вони ухиляються від своїх обов'язків по вихованню дитини.
Позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до малолітньої ОСОБА_3 відповідає вимогам ст. 165 СК України, що передбачає коло осіб, що мають право на звернення в суд з дійсними позовними вимогами.
Таким чином, приймаючи до уваги викладене, ухилення ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов'язків по відношенню доньки ОСОБА_3, наявність у відповідача заборгованості по сплаті аліментів, суд прийшов до висновку про задоволення позову у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11,212,214-215 ЦПК України, ст. ст. 164 ч.1п.2, 165, 166, 183, 184, 191,СК України, районний суд, -
Позов ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_3 - задовольнити у повному обсязі.
Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.