Справа № 2-а-711/12
Провадження № 2-а/369/194/13
10 вересня 2013 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Волчка А.Я.,
за участю секретаря Равлюк Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
У грудні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Свої позовні вимоги мотивував тим, що 12 грудня 2012 року членом громадського формування «Боярська варта» ОСОБА_2 було складено протокол № б/н про адміністративне правопорушення відносно нього: наявність кучі піску біля двору перед забором в АДРЕСА_1.
13 грудня 2012 року відповідачем було винесено постанову № 265, якою позивача було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 152 КпАП України, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.
Зазначений протокол не був вручений позивачу, з ним його не було ознайомлено. Оскаржувана постанова, на думку позивача, була прийнята без дотримання вимог ст. 283 КпАП України.
Позивач вважав такі дії відповідача незаконними, а тому посилаючись на вимоги законодавства, просив суд: постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Боярської міської ради Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 грудня 2012 року за № 265, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 152 КпАП України у вигляді штрафу у розмірі 340 грн., - скасувати, справу про адміністративне правопорушення щодо нього закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Позивач у судове засідання з'явився, позов підтримав та просив його задовольнити.
Відповідач в судове засідання свого представника не направив, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини своєї неявки та позицію щодо позовних вимог суду не повідомив.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до протоколу від 12 грудня 2012 року адміністративною комісією при виконавчому комітеті Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області 13 грудня 2013 року було прийнято постанову № 265 по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої у зв'язку з тим, що було встановлено порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів, на ОСОБА_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, згідно зі ст. 152 КпАП України було накладено адміністративне стягнення у розмірі 340 грн.
Зазначену постанову 14 грудня 2012 року за вих. № 08-11/80 було направлено позивачу.
Для вирішення даного спору суд вважає за необхідне проаналізувати наступні норми законодавства.
З огляду на ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Статтею 152 КпАП України встановлено, що порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно зі ст. 219 КпАП України виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 92, 99 (коли правопорушення вчинено громадянином), статтями 104, 141, 142, 152, 159, статтею 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, частиною першою статті 182, статтями 183, 186-1.
Пунктом 1 ст. 247 КпАП України передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 254 КпАП України визначено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Зважаючи на п. 2 ч. 1 ст. 255 КпАП України, у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад (статті 103-1, 103-2, 104, частина перша статті 106-1, статті 106-2, 149 - 152, 154, 155, 155-2, 156, 156-1, 156-2, 159 - 160, стаття 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статті 183, 185-1, 186-5,
З огляду на зміст ч. 3 ст. 255 КпАП України протоколи про адміністративні правопорушення можуть складати також і представники органів самоорганізації населення.
Згідно зі ст. 283 КпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
У відповідності до ч. 1 ст. 287 КпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
Зважаючи на п. 3 ч. 1 ст. 288 КпАП постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Статтею 6 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
У ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України адміністративний суд має право у разі задоволення адміністративного позову прийняти постанову про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Зважаючи на вище встановлені обставини та вимоги чинного законодавства, суд приходить до наступних висновків.
Докази того, що взагалі мало місце забруднення території в межах м. Боярки Києво-Святошинського району Київської області, внаслідок чого було порушено державні стандарти, норми і правила у сфері благоустрою населених пунктів, правила благоустрою територій населених пунктів, а також наявності у зв'язку з цим у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КпАП України, у тому числі фото- та відеоматеріали, пояснення свідків, у відповідача при прийнятті оскаржуваного рішення у справі про адміністративне правопорушення були відсутні.
Тобто, суд вважає, що у відповідача при прийнятті оскаржуваної постанови не було підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки були відсутні будь-які належні докази вчинення правопорушення, передбаченого ст. 152 КпАП України, а також наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого цією статтею КпАП України.
Окрім цього, всупереч вимогам ст. 283 КпАП України оскаржувана постанова була прийнята не у формі рішення, а також у ній не описано обставини, установлені при розгляді справи: не зрозуміло, які саме державні стандарти, норми і правила у сфері благоустрою населених пунктів, правила благоустрою територій населених пунктів було порушено, а також з чого це вбачається.
До того ж, зважаючи на наведене, суд вважає за необхідне справу про адміністративне правопорушення щодо позивача закрити за відсутністю у його діях складу правопорушення, передбаченого ст. 152 КпАП України, а також за відсутністю події такого адміністративного правопорушення, як це передбачено п. 1 ст. 247 КпАП України.
Також, суд бере до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України у даній справі обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається саме на відповідача, проте від нього ніяких доказів та заперечень не надійшло, що тлумачиться судом на користь вимог позивача.
А отже, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1, скасувати оскаржувану постанову, а справу про адміністративне правопорушення щодо нього закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене вище та керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 152, 219, 247, 251, 252, 254-255, 283, 287-289 КпАП України, ст.ст. 9-12, 69, 71, 86, 158-163, 167, 171-2 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Боярської міської ради Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 грудня 2012 року за № 265, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 152 КпАП України у вигляді штрафу у розмірі 340 грн., - скасувати, справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду оскарженню не підлягає відповідно до положень ч. 2 ст. 171-2 КАС України.
Суддя А.Я.Волчко
Повний текст постанови виготовлено 13 вересня 2013 року