Справа № 426/66/13- ц
11 вересня 2013 року , м.Сватове
Сватівський районний суд Луганської області у складі головуючого судді Гашинської О.А., при секретарі Сироватцькій А.О., розглянувши в судовому засіданні в залі суду м. Сватове, матеріали цивільної справи за позовом Публічного Акціонерного Товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_1, третя особа Служба у справах дітей Сватівської райдержадміністрації про звернення стягнення,
встановив:
Представник позивача за довіреністю Голда Д.Ю. звернувся до суду з уточненою позовною заявою в інтересах ПАТ КБ «Приватбанку» в якій зазначив, що відповідно до укладеного договору № LGCWGA0000000063 від 23.01.2008 р. ОСОБА_1 (далі Відповідач) 23.01.2008 року отримала кредит у розмірі 20000.00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16.08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 23.01.2018 року. Згідно умов зазначеного договору погашення заборгованості повинно здійснюватись в наступному порядку: щомісяця в період сплати, Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом за відсотками, комісією, а також інші витрати. Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. У порушення зазначених норм закону та умов договору Відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, що призвело до збитків позивача, які мають вираз у залученні Позивачем вільних коштів до страхового резерву, створеного в забезпечення простроченої заборгованості позичальника та нести витрати по сплаті податків та інших обов'язкових платежів з цих коштів. Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором Відповідач станом на 09.11.2012 року має заборгованість - 63362.33 грн., яка складається з наступного:
- 20467.47 грн. - заборгованість за кредитом;
- 18730.89 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;
- 280.81 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом;
- 20627.81 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
А також штрафи відповідно до Договору:
- 250.00 грн. - штраф (фіксована частина);
- 3005.35 грн. - штраф (процентна складова).
Відповідно до ч. 1 ст. 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна (виключна підсудність). В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «Приватбанк» і Відповідач 23.01.2008 року уклали договір іпотеки № LGCWGA0000000063 від 23.01.2008 р. (надалі договір іпотеки). Згідно з договором іпотеки Відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 44,40 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить Відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі - продажу. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 65 650 грн.00 коп. Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов'язання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Відповідно до ст.. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленою ст.. 38 цього Закону, яка передбачає право Іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі - покупцеві. Названі та інші повноваження надані іпотекодержателю іпотекодавцем на здійснення дій з продажу предмету іпотеки від імені іпотекодавця будь-якій особі - покупцеві у разі порушення основного зобов'язання містяться у договорі іпотеки, укладеному між відповідачем та позивачем, у розділі, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя. На момент укладення договору іпотеки сторони прийшли до взаєморозуміння, що перелік зазначених у договорі іпотеки повноважень з продажу предмету іпотеки іпотекодержателем не є вичерпним. Договором іпотеки, укладеним між відповідачем та позивачем, передбачене право іпотекодавця на реєстрацію у предметі іпотеки інших осіб лише при умові отримання від іпотекодержателя письмової згоди на такі дії. Враховуючи той факт, що іпотекодержатель не надавав своєї згоди н відповідну реєстрацію осіб за адресою предмету іпотеки, позивач вважає, що реєстрація осіб у предметі іпотеки є порушенням умов цивільно - правового договору та статті 629 ЦК України і зняття таких осіб з реєстраційного обліку є захистом прав іпотекодержателя та повинне відбуватись на підставі рішення суду. Згідно з ч. 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а також згідно з ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про іпотеку» та ст.. 109 ЖК України - звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців. Відповідач підлягає виселенню з житла, яке є предметом іпотеки. Крім того, відповідно до ст.. 6 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадяни України, іноземці та особи без громадянства реєструють своє місце проживання. В статті 3 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» встановлено, що реєстрація - це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесенням цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу. Таким чином, реєстрація фіксує офіційне місце проживання особи. За цією адресою особа має право проживати, на неї надсилаються усі офіційні документи, відповідно до даних про реєстрацію нараховуються усі комунальні послуги і таке інше. Наявність осіб, зареєстрованих по квартирі, на яку звертається стягнення , негативно відобразиться на її ціні, а також буде перешкоджати реалізації цього предмета іпотеки. Згідно ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місяця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права власності або права користування житловим приміщенням. Вимоги ст..ст. 35, 40 ЗУ «Про іпотеку» щодо повідомлення боржника (іпотекодавця, якщо він є відмінним від боржника) про порушення основного зобов'язання та/або іпотечного договору та про вимогу добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення Позивачем виконані в повному обсязі. Просить суд задовольнити позов та звернути стягнення на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення всіх передбачених нормативно - правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки , виселити відповідачів зі зняттям з реєстраційного обліку у органі МВС України, до повноважень якого входять питання громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаної квартири та стягнути з відповідачів судові витрати( а.с.111-114).
В судовому засіданні представник позивача Голда Д.Ю. наполягаючи на змінених позовних вимогах з підстав, зазначених в позові , суду добавив, що кредит ОСОБА_1 був наданий на споживчі цілі. Укладений договір іпотеки був посвідчений нотаріально. На час укладення даного договору відповідачем ОСОБА_1, яка є власником квартири, про наявність дитини не було повідомлено, більше того надано довідку про склад сім"ї , де відомості про дитину відсутні та надано заяву про відсутність інших осіб, які б могли порушити питання про визнання за ними права власності на вказану квартиру. При цьому обов"язок надавати необхідні документи для укладення та посвідчення договору лежить на кредиторові, вказані документи надано нею самостійно. Відповідач ОСОБА_2 на час отримання кредиту дружиною, та укладення з нею договору іпотеки був прописаний за іншою адресою, що підтверджується наданою в матеріали кредитної справи копією його паспорту. В спірній квартирі була зареєстрована лише ОСОБА_1 . Договір іпотеки укладено з дотримання вимог законодавства, просить суд позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 , яка є також законним представником ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в судове засідання не з"явилась, надавши заяву про розгляд справи без її участі та про згоду з позовними вимогами в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні з позовними вимогами не погодився , пояснивши , що в квартирі проживає дитина, при виселенні її права будуть порушені, факт наявності заборгованості за кредитним договором в зазначеному в позові розмірі визнав. Вказавши що заборгованість виникла через тяжкий матеріальний стан.
Представник третьої особи, служби у справах дітей Сватівської райдержадміністрації, Циганкова О.Є. в судовому засіданні вказала , що позов не підлягає задоволенню через проживання в квартирі малолітньої дитини.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні вказала, що нею, як приватним нотаріусом , було посвідчено договір іпотеки , укладений між сторонами. Рішення про згоду органу опіки та піклування на укладення цього договору не надавалось, оскільки ОСОБА_1 не було повідомлено про наявність у неї дитини, особисто надано довідку з місця проживання , де відомостей про дитину не має, та більше того вона стверджувала що квартира , яка передається в іпотеку , є її особистою приватною власністю, як така, що набута нею не в шлюбі та у фактичних шлюбних відносинах не перебувала , не є спільною сумісною власністю інших осіб і осіб , які б могли порушити питання про визнання за ними права власності на зазначену квартиру, чи її частку, в т.ч. згідно положень Закону «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», про що вона особисто підписала заяву.
Суд, заслухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши в судовому засіданні надані ними докази, оцінивши їх у сукупності, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень , підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає що позовні вимоги Публічного Акціонерного Товариства комерційний банк «Приватбанк» підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Відповідачі по справі є подружжям з 16.02.2007 року , мають малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с.106,109). Місцем реєстрації відповідачів є спірна квартира за адресою АДРЕСА_1. При цьому відповідач ОСОБА_1 зареєстрована з 17.11.2009 року , а відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за вказаною адресою лише з 09.02.2010 року ( а.с.109), до цього часу місцем реєстрації та проживання його було АДРЕСА_2 ( а.с.140-142).
Судом встановлено , що 23.01.2008 року між Публічним Акціонерним Товариством комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № LGCWGA0000000063, згідно якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 23626,00 грн. на споживчі цілі. Та у 3626.00 грн. на сплату страхових платежів .,зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,34 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом , винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 2,00 % від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, винагороди за резервування ресурсів у розмірі 0,48 % річних від суми зарезервованих з кінцевим терміном повернення 23.01.2018 року ( а.с.90-92).
У той же день , 23.01.2008 р. в забезпечення виконання зобов"язань за вищезазначеним кредитним договором було укладено договір іпотеки між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 , предметом якого є 2-кімнатна квартира . що належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого першою Сватівською ДНК 20.08.2004 року, зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності Сватівським районним бюро технічної інвентаризації 15.11.2007 року за р.№ 6971096 ( а.с.93-95). Відповідач ОСОБА_2 на час отримання кредиту дружиною, та укладення з нею договору іпотеки був прописаний та проживав за іншою адресою -АДРЕСА_2 , про свідчить його заява ( а.с.142). В спірній квартирі була зареєстрована лише ОСОБА_1 , якою при укладенні та посвідченні вказаного договору згідно нотаріально завіреної заяви особисто зазначено про те, що квартира , яка передається в іпотеку , є її особистою приватною власністю, як така, що набута нею не в шлюбі та у фактичних шлюбних відносинах не перебувала , не є спільною сумісною власністю інших осіб і осіб , які б могли порушити питання про визнання за ними права власності на зазначену квартиру, чи її частку, в т.ч. згідно положень Закону «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», про що вона особисто підписала заяву ( а.с.138).
Однак , відповідач ОСОБА_1 своїх зобов"язань по кредитному договору не виконала, у зв"язку з чим утворилась заборгованість по кредитному договору в розмірі 63362,33 грн..( а.с.86-87).
Правовідносини між сторонами , що виникли на підставі укладених між ними договорів , регулюються відповідними нормами Цивільного кодексу України та Закону України «Про іпотеку».
Згідно до ст.. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Згідно до ст.. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.
Відповідно до ст.. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу ст..610 ЦК України , порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов , визнаних змістом зобов"язання (неналежне виконання).
Згідно ст..611 ЦК України у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки , встановлені договором або законом.
Як вбачається з укладеного між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 договору іпотеки , а саме п.16.7.1. -іпотекодавець має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку , якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь із зобов"язань , передбачених кредитним договором , вони не будуть виконані. ( а.с. 94).Згідно п.16.9 цього договору- у разі звернення стягнення на предмет іпотеки згідно з п.16.7 цього договору Іпокекодержатель має право задовольнити за рахунок предмету іпотеки свої вимоги в повному обсязі , що визначаються на момент фактичного задоволення , включаючи відсотки , винагороди та інші платежі , відшкодування збитків , неустойки, витрати на утримання предмету іпотеки , а також на здійснення забезпечених іпотекою вимог.
Відповідно до ст..1 Закону України «Про іпотеку» іпотека-це забезпечення виконання зобов"язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов"язання одержати задоволення вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами свого боржника в порядку, встановленому цим законом.
Відповідно до положень ст..33 даного Закону у разі невиконання боржником свого зобов"язання за кредитним договором кредитор має право звернути стягнення на предмет іпотеки , що забезпечує кредитне зобов"язання. При цьому звернення стягнення проводиться як в позасудовому порядку (ст..ст.36-38) так і за рішенням суду.( ст..39).
Відповідно до положень ст..39 Закону одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки , суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців.
Крім того, Житловим кодексом України , а саме ст.109 передбачено . що звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають в ньому , за винятком встановлених законом.
З матеріалів справи вбачається та не заперечується відповідачами наявність заборгованості за кредитними договором в зазначеному розмірі. Відповідачем ОСОБА_1 позовні вимоги визнано в повному обсязі.
Згідно ст.. 61 ЦПК України - обставини, визнані сторонами та іншими особами , які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Відповідач була попереджена про наявність заборгованості , обов"язку її виплатити та можливості звернення стягнення на предмет іпотеки ( а.с.88-89).
Згідно ст..88 даного Кодексу-стороні , на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Згідно ст..4 Закону України «Про судовий збір» - за подання до суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 114. 70 грв.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60, 212-215, 223, 224-233, 294 ЦПК України,
вирішив:
Позовні вимоги Публічного Акціонерного Товариства Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити.
Звернути стягнення на квартиру загальною площею 44,40 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № LGCWGA0000000063 від 23.01.2008 р.) Публічним акціонерним Товариством комерційний банк «Приватбанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул.. набережна перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приватбанк» всіх передбачених нормативно - правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.
Виселити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 які зареєстровані та/або проживають у квартирі (предмет іпотеки), розташованій за адресою: АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку у органі МВС України, до повноважень якого входять питання громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаної квартири.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» понесені ним судові витрати в сумі 114,70 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.А. Гашинська