Рішення від 27.08.2013 по справі 456/199/13-ц

Справа № 456/199/13- ц

Провадження № 2/456/566/2013

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2013 р. Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Яніва Н. М.

при секретарі - Сунак Н. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Стрий цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 третя особа інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області про усунення перешкод в користуванні горищем та демонтаж самочинного будівництва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися в суд із позовом до відповідачів, в якому просять зобов»язати ОСОБА_3 не чинити їм перешкод у користуванні горищем спільного користування, зобов»язавши їх знести самочинно зведені на горищі стіни, двері демонтувати умивальник, що в будинку АДРЕСА_1 та привести надбудову у відповідність до проектної документації.

В обґрунтування позовних вимог покликаються на те, що вони є співвласниками житлової квартири АДРЕСА_1. Відповідачі по справі є співвласниками квартири НОМЕР_1 в цьому ж будинку і є їхніми сусідами. Над їхніми квартирами знаходиться горище спільного користування. Відповідач по справі без будь-якої домовленості, без їхньої згоди та без проектної документації на початок будівельних робіт почала реконструкцію своєї квартири за рахунок частини горища спільного користування. Вони неодноразово просили припинити будівництво та демонтувати те, що вже було зроблено, однак на їхні прохання ніхто не відреагував. Зважаючи на це, 22.11.2012р. вони звернулись з заявою в інспекцію ДАБК у Львівській області. На свою заяву, отримали відповідь, що відповідачі здійснили реконструкцію квартири з влаштуванням мансардного поверху, без відповідного дозволу на виконання будівельних робіт. За вчинені порушення відповідачку ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності та винесено припис, про припинення будівельних робіт.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник підтримали свої позовні вимоги пославшись на обставини викладені в позовній заяві, додатково позивач пояснила, що проживають в приватизованій квартирі, яка знаходиться у двоповерховому будинку. Всього в будинку розміщені три квартири, дві з них на першому поверсі. На другому поверсі розміщена квартира відповідачів ОСОБА_3. Над їхніми квартирами знаходиться горище, доступ до якого повність перекрили відповідачі, закривши двері в коридор з якого йде вихід на горище. На горищі знаходяться газові труби, димохід, які йдуть з їхньої квартири і які потрібно час від часу перевіряти та чистити. Нещодавно коли вони мали намір провести собі до квартири кабельне телебачення, необхідно було добратись до антени, яка також розміщена на горищі, про прихід майстрів вони завчасно повідомили сусідів ОСОБА_3, однак такі відмовились пропустити майстрів, а тому змушені були добиратись на горище з вулиці через дах, що потребувало значних зусиль та часу і додаткових коштів. Також на горищі часто сушили білизну. Крім того їм відомо, що відповідачі переобладнали частину горища в кімнату та санвузол. На їхні прохання припинити самовільне будівництво не реагують. А тому змушені звернутись з вказаним позовом до суду.

Позивач ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала повністю просить такі задоволити. Дала пояснення аналогічні позивачці ОСОБА_1

Відповідачка ОСОБА_3 та її представник в судовому засіданні позовні вимоги заперечили, додатково пояснила, що дійсно проживає в спірному будинку на другому поверсі. Перед входом в її квартиру є коридор, який не приватизований, оскільки на другому поверсі більше ніхто не проживає, а тому цей коридор закривається і там вона тримає свої речі, ключ від коридору є тільки в неї, сусідам вона такий не давала так як не вбачала потреби. Дійсно з вказаного коридору йде вихід на горище над їхнім будинком. Якщо сусідам потрібно то вона пропускає їх на горище. На горищі над своєю квартирою залила стяжку та зробила санвузол, дозволу в міської ради та інших контролюючих органів не брала, оскільки не знала, що такі необхідно. Не вважає, що такими діями чинить будь-які перешкоди сусідам, так як спірна будова розміщена над її квартирою.

Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (доньки ОСОБА_3) в судовому засіданні позов заперечили повністю, підтримали покази матері та представника. Просять в задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи інспекції ДАБК у Львівській області в судове засідання нез»явився, хоча неодноразово належним чином повідомлявся судом про день та час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.

Допитаний в судовому засіданні в якості спеціаліста Кубай В.Р. представник Стрийського ДК МБТІ пояснив, що в будинку АДРЕСА_1 розміщені три квартири, а також є допоміжні приміщення, зокрема підвальні приміщення загальною площею 48,1 кв.м. та приміщення мансарди-горища. В матеріалах інвентаризаційної справи немає даних про реальний розподіл допоміжних приміщень. 23.01.2013р. на замовлення ОСОБА_3 для виготовлення техдокумнтації на місце виїжджав представник МБТІ, при цьому було встановлено переобладнання частини горища в санвузол та коридор. Горище як таке не було відмічено в інвентар справі, бо його площа не враховується при формуванні інвентар справи, а тільки зазначається з чого створена конструкція. В подальшому протягом 1997р. (передостання відмітка в інвентар справі) та 2012р. (виготовлення нового техпаспорту на замовлення ОСОБА_3) ОСОБА_3 частину приміщення горища переобладнала в санвузол та коридор, а тому в техпаспорті 2012р. на квартиру НОМЕР_1 вже відмічено частину горища як мансарду.

Заслухавши пояснення сторін, показання спеціаліста та проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задоволити, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що житловий будинок по АДРЕСА_1 має два поверхи та складається із трьох квартир, дві квартири на першому поверсі та одна квартира на другому поверсі, а також приміщень загального користування, що підтверджується оглянутою в судовому засіданні інвентаризаційною справою зазначеного будинку та копіями його поверхових планів. Так, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 разом із іншими членами сімї є співвласниками квартири АДРЕСА_1, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на квартиру, виданого 2.11.2006 року. У свою чергу, відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 (ОСОБА_6 помер) є власниками квартири АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на квартиру виданого 22.04.1997 р..

Відповідно до ч. 2 ст 382 ЦК України власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Відповідно до ч. 2 ст 10 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» та п. 1.1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004 року № 4-рп/2004 допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т. ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення обєднання співвласників багатоквартирного будинку, вступ до нього і таке інше.

Таким чином, позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з членами сімї, а також відповідачам ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 після приватизації ними квартир НОМЕР_2, та НОМЕР_1 в житловому будинку по АДРЕСА_1 одночасно передано безоплатно у спільну власність допоміжні приміщення зазначеного трьохквартирного житлового будинку, у тому числі і приміщення горища.

В зазначеному будинку наявне горище, яке знаходиться над квартирою відповідачів, і вхід на яке, є тільки з коридору загального користування. Відповідачі обмежують позивачам у доступі на спірне горище, оскільки встановили замок на дверях в коридор спільного користування і ключі від такого є тільки у відповідачів, цього факту не заперечила відповідач ОСОБА_3. Крім того, на спірному горищі відповідачі залили стяжку, спорудили стіни, вставили двері, змонтували санвузол, розмістили там свої особисті речі і т.і., тобто чинять позивачам перешкоди у користуванні таким.

Так, відповідно до ч. 1 і 2 ст 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників. Відповідно до ч. 2 ст 383 зазначеного Кодексу власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Судом встановлено, що жодної домовленості між позивачами ОСОБА_1, ОСОБА_2 та відповідачами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 як співвласниками майна, що є у їх спільній сумісній власності у передбаченому законом порядку не визначено, а відтак, останні володіють та користуються таким майном спільно, як це передбачає згадана вище норма ч. 1 ст 369 ЦК України.

Згідно ст. 383 ЦК України визначені права власників житлового будинку або квартири. Одним з них є можливість власника квартири на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, за умови, що ці зміни не призведуть до порушення прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку (ч.2 ст 383 ЦК).

Переобладнання або перепланування квартири, що належить громадянинові на праві приватної власності, згідно зі ст. 152 ЖК України, проводяться з дозволу виконавчого комітету місцевої ради депутатів.

Оформлення порядку переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, регламентовано Правилами користування приміщеннями житлових будинків, затвердженими постановою КМУ від 8.10.1992 р. № 572 (у редакції постанови від 24.01.06 р. № 45). Згідно з п.4 цих Правил власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків мають право на переобладнання і перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, гуртожитку, з дозволу власника будинку (квартири), власника гуртожитку (житлового приміщення у гуртожитку) та органу місцевого самоврядування, що видається в установленому порядку.

Пунктом 5.1 Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики від 5.12.2000 р., передбачено, що виконання будівельних робіт на об»єктах без додержання дозволу або його завчасної перереєстрації, а також виконання не зазначених у дозволі будівельних робіть вважається самовільним і тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством.

Наймач, який допустив самовільне переобладнання чи перепланування жилого або підсобного приміщення, зобов»язаний за свій рахунок привести приміщення у попередній стан.

Суд не бере до уваги представлені відповідачами копії звіту про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об»єкта «частини горища житлового будинку та коридор загального користування на другому поверсі будинку по АДРЕСА_1, виготовленого ТзОВ «Бутон», оскільки такий лише підтверджує можливість фактичного існування здійсненої реконструкції під житло горища і жодним чином не відновлює порушених прав позивачів, як власників інших квартир у згаданому багатоквартирному будинку

на вільне володіння і користування цим горищем, як допоміжним приміщенням, що перебуває у спільній сумісній власності.

Згідно роз'яснень даних у п. 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30.03.2012 р. «Про практику застосування судами ст. 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва)», вирішуючи позови про знесення самовільно збудованих (прибудованих, надбудованих) балконів, мансард, горищ тощо у багатоповерхових багатоквартирних будинках, суди повинні враховувати, що положення ст. 376 ЦК України до цих правовідносин не застосовуються.

У п.п. 22, 24 постанови Пленуму вказано, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності. Під істотним порушенням будівельних норм і правил слід розуміти, зокрема, недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил, а також зміну окремих конструктивних елементів житлового будинку, будівлі, споруди, що впливає на їх міцність і безпечність. Знесення нерухомості, збудованої з істотним відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотним порушенням будівельних норм і правил (у тому числі за відсутності проекту), можливе лише за умови, що неможлива перебудова нерухомості відповідно до проекту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами, або якщо особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від такої перебудови.

Зважаючи на те, що роботи по реконструкції квартири АДРЕСА_1 із здійсненням до неї надбудови за рахунок горища проводилися безпосередньо відповідачами, що не заперечувалося і ними самими у судовому засіданні. Такі роботи проводилися останніми без відповідного рішення органу місцевого самоврядування, проектної документації, а також без отримання у встановленому законом порядку, дозволу на виконання будівельних робіт. А тому, спірна будова не може бути приведена у відповідність до проектної документації оскільки такої не існує, а тому підлягає знесенню. За вказані вище дії відповідача ОСОБА_3 було притягнено до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 7 ст. 96 КпАП України у вигляді сплати штрафу у дохід держави у розмірі 6800 грн., що підтверджується копією постанови № 7/458-ф від 21.12.2012 р.. Зазначена постанова набрала законної сили, а відповідачем у добровільному порядку сплачено штраф, що підтвердила ОСОБА_3 в судовому засіданні.

Судом досліджено й те, що спірна добудова проведена за допомогою дерев»яних матеріалів та гіпсокартону, а тому демонтаж такої не може вплинути на порушення конструктивних елементів будинку та перекриття.

Також судом береться до уваги, що під час виготовлення технічного паспорта на замовлення відповідача ОСОБА_3, спеціалістом Стрийського МБТІ, було встановлено, що в будинку по АДРЕСА_1, переобладнано частину горища розмірами « 8,3х2,17» під санвузол 4-4 пл. 7,1 кв.м., коридор №4-5 пл. 10,1 кв.м. та приєднано коридор загального користування № Х до квартири № 4, про вказане було повідомлено виконком Стрийської міської ради, даний факт підтверджується листом Стрийського МБТІ від 23.01.2013р. за № 03.

Всі зазначені вище факти, які знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, безперечно свідчать про грубе порушення з боку відповідачів, шляхом здійснення самочинних робіт по реконструкції квартири з надбудовою, прав позивачів на вільне володіння і користування майном (допоміжним приміщенням багатоквартирного будинку), що є у спільній сумісній власності. Зазначене також повністю спростовує твердження відповідачів про відсутність порушення будь-яких прав позивачів, невизнання ним таких прав позивачів і неможливості їх звернення до суду із даним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 та ч. 1 і 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання. Одними із способів захисту особою свого цивільного права є припинення дії, яка порушує право та відновлення становища, яке існувало до порушення.

Виходячи із заявлених позовних вимог, аналізу матеріалів справи та враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивачів є підставними та обґрунтованими, доведені матеріалами справи і підлягають до задоволення у повному обсязі. Зокрема, самочинно здійснена до квартири № 4 у згаданому вище будинку надбудова повинна бути знесена із подальшим приведенням горища у стан, що існував до часу початку робіт по реконструкції з надбудовою.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Зобов"язати ОСОБА_3 усунути перешкоди ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у користуванні належної їй квартирою НОМЕР_2 по вулиці АДРЕСА_1, шляхом демонтажу самовільно встановлених стін, дверей та умивальника, на горищі будинку, що по вулиці АДРЕСА_1 та привести горище зазначеного багатоквартирного будинку в попередній стан.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 114,70 гривень оплаченого ними судового збору.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а у разі якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 10-ти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: Н. М. Янів

Попередній документ
33435951
Наступний документ
33435953
Інформація про рішення:
№ рішення: 33435952
№ справи: 456/199/13-ц
Дата рішення: 27.08.2013
Дата публікації: 06.11.2013
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Стрийський міськрайонний суд Львівської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із житлових правовідносин