09 вересня 2013 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого: Висоцької В.С.,
суддів: Гончара В.П., Гримич М.К., Савченко В.О., Фаловської І.М.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 серпня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на частину магазину, поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
У серпні 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання права власності на частину магазину, поділ майна подружжя.
Також ОСОБА_1 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 10 квітня 2012 року, у задоволенні первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено частково: виділено ОСОБА_1 в натурі 1/100 частину магазину літ. «Д» загальною площею 68,40 кв. м, що знаходиться на території ринку «Верхній» по АДРЕСА_1, вартістю 96 600 грн., ОСОБА_2 виділено: автомобіль «VOLKSWAGEN LT», 1989 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 10 434 грн.; предмети домашнього вжитку вартістю 27 430 грн. та стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію в розмірі 16 610 грн. Вирішено питання про судові витрати.
Рішенням апеляційного суду Чернівецької області від 05 липня 2012 року, рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 10 квітня 2012 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_2 право власності на Ѕ ідеальну частку магазину літ. «Д» площею 32,7 кв. м, що становить 7/2000 частин нерухомого майна, розташованого по АДРЕСА_1. Визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ ідеальну частку магазину літ. «Д» площею 32,7 кв. м, що становить 7/2000 частин нерухомого майна, розташованого по АДРЕСА_1. Припинено право спільної сумісної власності ОСОБА_2 і ОСОБА_1 на магазин літ. «Д» площею 32,7 кв. м, що становить 7/1000 частин нерухомого майна, розташованого по АДРЕСА_1. Виділено ОСОБА_2 у власність: Ѕ частину магазину літ. «Д» площею 15,82 кв. м з лівої сторони, що знаходиться по АДРЕСА_1; рухоме майно на загальну суму 18 684 грн. Виділено ОСОБА_1 у власність: Ѕ частину магазину літ. «Д» площею 15,82 кв. м з правої сторони, що знаходиться по АДРЕСА_1; рухоме майно на загальну суму 19 180 грн. Зобов'язано ОСОБА_2 розділити існуюче приміщення магазину цегляною перегородкою товщиною 0,125 м, закласти існуючий дверний проріз і замість віконного прорізу з лівої сторони магазину влаштувати дверний проріз згідно з висновком №189 судової будівельно-технічної експертизи від 24 березня 2011 року. Зобов'язано ОСОБА_1 замість віконного прорізу з правої сторони магазину влаштувати дверний проріз згідно з висновком №189 судової будівельно-технічної експертизи від 24 березня 2011 року.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 серпня 2012 року, відмовлено ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на частину магазину, поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя
До Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 серпня 2012 року з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, зокрема ст. 71 СК України.
Одночасно, ОСОБА_1 просить поновити строк подання заяви про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 серпня 2012 року, посилаючись на те, що одне із судових рішень, на яке здійснюється посилання, на підтвердження підстав, установлених п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України було ухвалено пізніше ніж ухвала про перегляд якої подається заява.
За змістом положень ст. ст. 73, 360 ЦПК України питання про поновлення строку на подання вказаної заяви має вирішуватись колегією суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд судового рішення підлягає задоволенню, з огляду на зазначені заявником обставини, які свідчать про поважність причини його пропуску.
Як приклад неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, заявник наводить ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 лютого 2012 року у справі про визнання права власності на 1/3 частку житлового будинку та поділ майна подружжя; ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 лютого 2013 року у справі про поділ спільного майна подружжя.
Відповідно до статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Згідно п.6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 11 від 30 вересня 2011 року «Про судову практику застосування статей 353-360 ЦПК України» заява про перегляд судових рішень у цивільних справах із підстави, передбаченої п. 1 ч.1 статті 355 ЦПК, може бути подана за сукупності таких умов: судом (судами) касаційної інстанції при розгляді двох або більше справ неоднаково застосовано одні й ті самі норми матеріального права; справи стосуються спорів, які виникли з подібних правовідносин; має місце ухвалення різних за змістом судових рішень судом (судами) касаційної інстанції.
Неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права полягає, зокрема: у різному тлумаченні судами змісту і сутності правових норм, що призвело до різних висновків про наявність чи відсутність суб'єктивних прав та обов'язків учасників відповідних правовідносин; у різному застосуванні правил конкуренції правових норм при вирішенні колізій між ними з урахуванням юридичної сили цих правових норм, а також їх дії у часі, просторі та за колом осіб, тобто різне незастосування закону, який підлягав застосуванню; у різному визначенні предмета регулювання правових норм, зокрема застосуванні різних правових норм для регулювання одних і тих самих правовідносин або поширенні дії норми на певні правовідносини в одних випадках і незастосуванні цієї самої норми до аналогічних відносин в інших випадках, тобто різне застосування закону, який не підлягав застосуванню; у різному застосуванні правил аналогії права чи закону у подібних правовідносинах.
Під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Зміст правовідносин із метою з'ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.
Ухвалення різних за змістом судових рішень означає, що суд (суди) касаційної інстанції при розгляді двох або більше справ за подібних правовідносин при однаковому їх матеріально-правовому регулюванні дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків.
Судова колегія вважає, що зі змісту доданих до заяви ухвал Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, на які заявник посилається на підтвердження неоднакового застосування норм матеріального права, не вбачається, що при розгляді вказаних справ встановлені судами фактичні обставини, які мають значення для вирішення спорів, є тотожними у порівнянні зі справою в якій постановлена ухвала про перегляд якої подано заяву, а, відповідно, правовідносини між сторонами, які брали участь у розгляді справ подібні, і мало місце неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом рішень.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що у допуску справи до провадження Верховного Суду України слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 354, 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
Поновити ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 серпня 2012 року.
У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на частину магазину, поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя за заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 серпня 2012 року відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: В.С. Висоцька
Судді: В.П. Гончар
М.К. Гримич
В.О. Савченко
І.М. Фаловська