Ухвала
іменем україни
11 вересня 2013 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого: Ткачука О.С.,
суддів: Гримич М.К., Савченко В.О., Умнової О.В., Фаловської І.М.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу апеляційного суду Волинської області від 18 квітня 2013 року,
У липні 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності. В обґрунтування позову зазначала, що 15 вересня 2008 року між нею та ОСОБА_2 було укладено договір комісії, відповідно до умов якого остання за її дорученням зобов'язалася, за визначену суму, вчинити правочин щодо купівлі-продажу об'єкту нерухомості від свого імені, але за рахунок позивача та передати комітенту звіт за договором, будинок, ключі від нього й правовстановлюючі документи, а комітент в свою чергу повинен був зареєструвати право власності на вказаний об'єкт нерухомого майна на своє ім'я.
Також зазначала, що того ж дня вона передала відповідачу грошові кошти в сумі 75 000 грн. На виконання умов договору відповідач 27 жовтня 2008 року, уклала з ОСОБА_5 договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1.
У листопаді 2008 року ОСОБА_1, крім звіту на виконання умов договору комісії, нічого не отримала, в зв'язку з чим просила задовольнити позов.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 серпня 2013 року, позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1. Вирішено питання щодо судового збору.
Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 18 квітня 2013 року, відмовлено ОСОБА_3 у відкритті апеляційного провадження.
У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу апеляційного суду та направити справу до суду апеляційної інстанції для відкриття апеляційного провадження, посилаючись на порушення норм процесуального права.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 8 його постанови «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» від 24 жовтня 2008 року при поданні апеляційної скарги особою, яка не має передбаченого статтею 292 ЦПК права на апеляційне оскарження, у тому числі особою, яка не брала участі у справі, про права та обов'язки якої суд першої інстанції питання не вирішував, подання скарги на ухвалу суду, що не підлягає апеляційному оскарженню, суддя-доповідач відповідно до цієї норми та частини третьої статті 297 ЦПК постановляє ухвалу про відмову в прийнятті апеляційної скарги.
Постановляючи оскаржену ухвалу та відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив із того, що ОСОБА_3 не приймав участі у розгляді зазначеної справи, його права та обов'язки прийнятим рішенням не порушені.
Колегія суддів не може у повному обсязі погодитися з висновком суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України сторони до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті, зобов'язані повідомити суд про всі відомі їм рішення судів, що стосуються предмету спору, а також про всі відомі їм незавершені судові провадження, що стосуються предмету спору.
Згідно зі ст. 35 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до ухвалення судом рішення, якщо рішення в справі може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї із сторін. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть бути залучені до участі в справі також за клопотанням сторін, інших осіб, які беруть участь у справі. Якщо суд при прийнятті позовної заяви, здійсненні провадження у справі до судового розгляду або під час судового розгляду справи встановить, що судове рішення може вплинути на права і обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.
З матеріалів справи (а.с. 31) вбачається, що під час розгляду справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про стягнення боргу, у забезпечення позову ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 квітня 2012 року, накладено арешт на житловий будинок АДРЕСА_1.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 квітня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Волинської області від 10 червня 2013 року, з ОСОБА_2, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 стягнуто борг у сумі 533227,07 грн. Рішення суду є чинним. Заходи забезпечення позову не скасовані.
Зазначені обставини залишилися поза увагою апеляційного суду.
Таким чином, не встановивши належним чином чи дійсно будинок ОСОБА_2 є засобом забезпечення виконання боргових зобов'язань останньої перед ОСОБА_3, апеляційний суд дійшов передчасного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження, не перевіривши належним чином чи не впливає оскаржуване рішення на права та інтереси заявника.
Враховуючи наведене, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Керуючись ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу апеляційного суду Волинської області від 18 квітня 2013 року скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий : О.С. Ткачук
Судді: М.К. Гримич
В.О.Савченко
О.В. Умнова
І.М. Фаловська