Справа № 209/3819/12
1/133/66/13
Іменем України
13 вересня 2013 року
Козятинський міськрайонний суд
Вінницької області
в складі: головуючого Навроцького А.П.,
при секретарі Сологуб Л.А.,
з участю прокурора Кузьмінського П.В.,
адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Козятин
справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя (АДРЕСА_1, громадянина України, одруженого, військовозобов'язаного, маючого середню спеціальну освіту, непрацюючого, раніше судимого вироком Козятинського міськрайонного суду від 21 грудня 2012 року за ст.ст. 121 ч.2, 69, 296 ч.2, 70, 75 КК України до п'яти років позбавлення волі та звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком три роки, у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України,
03 серпня 2008 року, в період часу з 02 год. 00 хв. до 02 год. 30 хв., на території автозаправної станції «ВОГ», в с. Комсомольське, Козятинського району, ОСОБА_3 на грунті неприязних відносин вчинив з ОСОБА_4 бійку, в ході якої наносив останньому удари руками по різних частинах тіла, а після того, як ОСОБА_4 впав на землю, то ОСОБА_3 умисно став наносити йому удари ногами в різні частини тіла, а також наніс йому удар правою ногою по правій нозі, заподіявши серед інших тілесне ушкодження у вигляді перелому зовнішньої кісточки (щиколотки) правої гомілки, яке за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Підсудний ОСОБА_3 не визнав себе винним в пред'явленому йому обвинуваченні за ч. 1 ст. 122 КК України. Підтвердив факт бійки між ним і потерпілим ОСОБА_4. Серед іншого вказав, що бійка між ним і потерпілим розпочиналась декілька разів. Під час бійки вони наносили удари один одному в область обличчя і по тулубу, декілька разів падали. Проте, ударів по ногах він потерпілому не наносив. При цьому, звернув увагу суду на те, що було багато свідків бійки, потерпілий під час бійки і після неї пересувався самостійно, навіть бігав, не кульгав, нікому на біль в нозі не скаржився, а потім самостійно підійшов до свого автомобіля і кудись поїхав.
Заявлений потерпілим цивільний позов не визнав.
Просить його виправдати.
Хоча підсудний не визнав себе винним в умисному заподіянні потерпілому ОСОБА_4 тілесного ушкодження середньої тяжкості, його вина повністю доказана сукупністю інших доказів, досліджених в ході судового слідства.
Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні серед іншого пояснив, що 02 серпня 2008 року, приблизно о 23 годині, коли він знаходився в своєму магазині, до нього на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_5 і попросив щоб він приїхав на автозаправну станцію «ВОГ» щоб відсвяткувати день повітряно-десантних військ. Він погодився і приїхав туди своїм автомобілем. Там було чоловік 5-7. Вони за будівлею автозаправної станції випивали горілку. Він до них приєднався. Через деякий час до них під'їхав мопедом підсудний і зразу став висловлювати в його адресу претензії щодо до того, що він (потерпілий) образив його (підсудного) матір. При цьому, підсудний наніс йому кулаком два удари в обличчя і плече. Їх розборонили і підсудний поїхав. Всі інші продовжували випивати. Потім, приблизно в 02 години, уже 03 серпня, підсудний знову приїхав до них і знову затіяв бійку. Батько підсудного їх розбороняв. Від ударів підсудного він неодноразово падав. Коли від чергового удару підсудного він впав, то підсудний наніс йому ногою, боковою частиною стопи, удар в область щиколотки правої ноги. Підсудного від нього відтягнули присутні і він (потерпілий) піднявся та намірився підійти до підсудного і нанести останньому удар. Проте, батько підсудного перешкодив йому це зробити.
Після цього, між ним і підсудним ще декілька разів виникала бійка. Потім до нього (потерпілого) підійшов ОСОБА_6 і відвів його до його машини. Потім на автозаправну станцію під'їхав дільничний інспектор міліції. В цей час він (потерпілий) своїм автомобілем поїхав до свого магазину, де була його дочка ОСОБА_7, яка сказала щоб він їхав додому. Він із ОСОБА_8 поїхав додому. Коли під'їхав до свого будинку, то не зміг самостійно вийти з автомобіля через гострий біль в правій нозі. Його дружина зателефонувала до ОСОБА_9 щоб підійшов і допоміг йому дійти до будинку. На другий день, приблизно о 10-11 годині, викликали швидку і його відвезли в лікарню.
Свідок ОСОБА_10, який працює старшим дільничним інспектором Козятинського районного відділу міліції, в судовому засіданні серед іншого пояснив, що 03 серпня 2008 року, приблизно о 02 годині, до нього на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_5 і повідомив, що на автозаправній станції «ВОГ» бійка. Він (свідок) одягнув службову форму і поїхав на автозаправну станцію. Там, він побачив, що на вході в приміщення автозаправної станції стояв ОСОБА_5, біля четвертої колонки стояв автомобіль ОСОБА_4, а сам ОСОБА_4 стояв біля водійських дверей автомобіля, опершись руками на дах автомобіля і двері. ОСОБА_5 сказав до нього (свідка) щоб він пішов і розібрався із ОСОБА_4. Тільки він (свідок) зробив три кроки в бік ОСОБА_4 як останній сів в автомобіль і поїхав в напрямку с. Медведівка. Після цього він (свідок) поїхав на інший виклик, оскільки зателефонували і повідомили, що хтось кинув камінь в лобове скло вантажного автомобіля. Коли він (свідок) оформивши необхідні документи по цьому виклику, приблизно о четвертій годині, збирався уже їхати додому, то побачив, що автомобіль ОСОБА_4 проїхав по центральній вулиці с. Комсомольське в напрямку м. Житомир.
При цьому, на запитання суду свідок вказав, що з того часу, як ОСОБА_4 поїхав із території автозаправної станції, до моменту, коли він (свідок) побачив автомобіль ОСОБА_4 на центральній вулиці с. Комсомольське, пройшло приблизно 1,5 - 2 години.
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні серед іншого пояснив, що в липні - серпні 2008 року він працював помічником оператора на автозаправній станції «ВОГ» в с. Комсомольське. В ніч з 2 на 3 серпня він працював в нічну зміну. Приблизно біля 23 години 02 серпня 2008 року на територію автозаправної станції приїхали ОСОБА_12, ОСОБА_13, які за приміщенням автозаправної станції стали святкувати день повітряно-десантних військ. Невдовзі до них приєднався ОСОБА_5. На початку 01 години на автозаправну станцію приїхав автомобілем ОСОБА_4. Заправивши автомобіль, ОСОБА_4 також пішов за приміщення автозаправної станції. Потім він (свідок) почув крики і брутальну лайку. По голосах він впізнав, що сваряться ОСОБА_5 і ОСОБА_4. Потім він (свідок) побачив, що ОСОБА_5 і ОСОБА_4 один одного шарпають за одяг. При цьому, ОСОБА_5 наніс декілька ударів в обличчя ОСОБА_4. В цей час ОСОБА_3 знаходився поряд з ними, але в бійку не втручався. Потім бійка між ними припинилася і вони знову зайшли за приміщення автозаправної станції. Через деякий час він (свідок) знову почув крики і сварку між ОСОБА_4 і ОСОБА_3. Проте цей раз бійки він не бачив, оскільки заправляв автомобілі. Через деякий час він побачив, що ОСОБА_3 сів на скутер і поїхав в сторону села, через деякий час побачив, що ОСОБА_4 сам підійшов до свого автомобіля, сів за кермо і поїхав в напрямку с. Медведівка.
Свідок ОСОБА_6, в судовому засіданні серед іншого пояснив, що 03 серпня 2008 року, приблизно о 01 годині, він приїхав на автозаправну станцію «ВОГ». Там, він побачив, що на в'їзді на заправку ОСОБА_4 б'ється із ОСОБА_5. Побачивши його (свідка) ОСОБА_5 крикнув щоб він (свідок) забрав ОСОБА_4 від нього. Він (свідок) підійшов до ОСОБА_4 і підвів його до його ж (ОСОБА_4) автомобіля. ОСОБА_4 сів в автомобіль і зразу ж вийшов з автомобіля і знову побіг до ОСОБА_5, провокуючи бійку. Він (свідок) знову підійшов до ОСОБА_4 і відвів його до його ж автомобіля. Проте, ОСОБА_4 був в стані сильного алкогольного сп'яніння і не заспокоювався. ОСОБА_5 також був в стані алкогольного сп'яніння. Одяг у них обох був брудний і в крові. Зі слів інших чоловіків, які там були, він зрозумів, що ця бійка уже триває пару годин. Після цього він (свідок) поїхав з території автозаправної станції. Коли від'їжджав, то бачив, що ОСОБА_4 і ОСОБА_5 продовжували з'ясовувати стосунки.
При цьому, на запитання учасників процесу свідок вказав, що нічого в поведінці ОСОБА_4 не вказувало на те, що у нього зламана нога. ОСОБА_3 в той час на автозаправній станції він не бачив.
Свідок ОСОБА_5, який є батьком підсудного, в судовому засіданні серед іншого пояснив, що 02 серпня 2008 року, приблизно о 23-24 годині, до нього на мобільний телефон зателефонував його син ОСОБА_14, який сказав, що хоче заправити скутера, але у нього немає грошей. Він (свідок) сказав щоб син їхав на автозаправну станцію, а він туди також під'їде. Він (свідок) приїхав на автозаправну станцію «ВОГ» і там побачив, що за приміщенням автозаправної станції декілька чоловік випивали. Його син туди приїхав через хвилин 20. Проте, його син не встиг заправити скутера, оскільки до сина підійшов ОСОБА_4 і став нецензурно лаятись та намагався вдарити. Він (свідок) втрутився в цей конфлікт, відвів сина від ОСОБА_4 і син сів на скутер та поїхав в сторону села Комсомольське. Він (свідок) після цього також сів в автомобіль і поїхав в центр с. Комсомольське. Приблизно через пів години після цього йому на мобільний телефон зателефонував невідомий чоловік і сказав, що на автозаправній станції його син з кимось б'ється. Він (свідок) знову поїхав на автозаправну станцію. Коли він туди приїхав, то побачив, що поряд з приміщенням автозаправної станції його син б'ється із ОСОБА_4. Він (свідок) став між ними. Відтягнув сина від ОСОБА_4, а ОСОБА_4 в цей час наніс йому (свідку) удар кулаком в обличчя. Він (свідок) у відповідь також наніс йому удар в обличчя. Після цього, він (свідок) відвів сина до виходу із території автозаправної станції. А до ОСОБА_4 підійшов ОСОБА_6 та відвів ОСОБА_4 до його ж автомобіля. Сівши в автомобіль, ОСОБА_4 зразу ж вийшов з автомобіля і побіг в його (свідка) сторону. Коли ОСОБА_4 підбіг до нього, то він (свідок) вдарив його по обличчю. Він (свідок) після цього зателефонував дільничному інспектору Собчуку, а ОСОБА_6 підійшов до ОСОБА_4 і повів його знову до автомобіля. Він (свідок) повів сина в приміщення автозаправної станції щоб той умився. В цей час на автозаправну станцію приїхав дільничний інспектор ОСОБА_10. ОСОБА_4 зразу ж сів в свій автомобіль і поїхав в сторону Любарського перехрестя.
При цьому, на запитання учасників процесу свідок вказав, що в його присутності ОСОБА_4 не падав, а про те, що у ОСОБА_4 зламана нога він взнав наступного дня.
Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні серед іншого пояснив, що в 02 серпня 2008 року він із своїм приятелем ОСОБА_13 пішов на автозаправну станції «ВОГ» щоб відсвяткувати день повітряно-десантних військ. Невдовзі до них приєдналися ОСОБА_5, ОСОБА_15, а потім приїхав ОСОБА_4. Вони всі випили по декілька чарок горілки, сиділи розмовляли, а потім ОСОБА_5 і ОСОБА_4 від них відійшли та стали сваритись. Зі слів інших йому відомо, що між ними тоді відбулася бійка, але він (свідок) фактично весь вечір був за приміщенням автозаправної станції, а тому бійки між ними не бачив. Потім на автозаправну станцію приїхав дільничний інспектор ОСОБА_10. В цей час ОСОБА_4 пішов до свого автомобіля, сів за кермо і поїхав.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні серед іншого пояснив, що в 03 серпня 2008 року, приблизно о 4 годині, до нього зателефонувала дружина ОСОБА_4 і попросила щоб він під'їхав до них. Коли він приїхав до будинку ОСОБА_4, то побачив, що біля подвір'я стоїть автомобіль ОСОБА_4, а сам ОСОБА_4 сидить в автомобілі. Дружина останнього попросила його (свідка) щоб він допоміг завести ОСОБА_4 в будинок, так як той не міг стати на праву ногу. Коли він підійшов до ОСОБА_4, то побачив, що той весь побитий, під очима синці, садни на ліктях, теніска порвана. Він (свідок) відвів ОСОБА_4 під будинок і посадив його на дерев'яні бруски, які були під будинком складені. ОСОБА_4 йому не розповідав звідки у нього тілесні ушкодження. При цьому, він (свідок) запропонував ОСОБА_4 відвезти його в лікарню, але той лише висловився в його адресу нецензурною лайкою. Після цього він (свідок) поїхав додому.
Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні серед іншого пояснив, що 2 серпня 2008 року, приблизно о 23 годині, він приїхав на автозаправну станцію «ВОГ» в с. Комсомольське. Там він побачив ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_15 які за приміщенням автозаправної станції святкували день повітряно-десантних військ. Невдовзі до них підійшли ОСОБА_5 і ОСОБА_4. Через декілька хвилин між ОСОБА_4 і ОСОБА_5 виникла якась сварка. В цей час на автозаправну станцію на скутері приїхав ОСОБА_3, який підійшов до ОСОБА_4 і запитав навіщо той наніс його матері тілесні ушкодження. Вони стали лаятись і між ОСОБА_4 і ОСОБА_3 виникла бійка. ОСОБА_5 став їх розбороняти. Бійка тривала протягом тривалого часу.
В цей час на автозаправну станцію приїхав ОСОБА_6, який підійшов до ОСОБА_4 та повів його до його ж автомобіля. ОСОБА_4 вирвався від ОСОБА_6 і побіг до ОСОБА_3 щоб продовжити бійку. ОСОБА_6 знову підійшов до ОСОБА_4 і повів його знову до його ж автомобіля. Сівши в автомобіль, ОСОБА_4 зразу ж вискочив із автомобіля і знову побіг до ОСОБА_3 і між ними знову почалася бійка. Після цього ОСОБА_6 сів в свій автомобіль і поїхав. Через деякий час ОСОБА_4 сів в свій автомобіль і також поїхав з території автозаправної станції в сторону поста ДАІ.
При цьому, на запитання учасників процесу свідок вказав, що він не бачив щоб в той вечір ОСОБА_4 на автозаправній станції кульгав.
Свідок ОСОБА_17, яка є дружиною потерпілого, в судовому засіданні серед іншого пояснила, що в 03 серпня 2008 року, приблизно о 2 год. 30 хв. їй на мобільний телефон зателефонувала дочка ОСОБА_7 і повідомила, що батько дуже побитий. Через деякий час її чоловік з дочкою приїхали автомобілем додому. Коли вона підійшов до автомобіля, то побачив, що чоловік сидів за кермом, його обличчя було побите. Він став скаржитись на біль в нозі. Вона зателефонувала до свого кума ОСОБА_9 щоб той приїхав. Невдовзі ОСОБА_9 приїхав. Разом з ОСОБА_9 вони відвели її чоловіка під будинок і посадили його на дерев'яні бруски, які були під будинком складені. Після цього ОСОБА_9 поїхав, а пізніше вона сама завела чоловіка в будинок.
В цей же день, приблизно о 10-11 годині, викликали швидку медичну допомогу і чоловіка відвезли в лікарню.
При цьому на запитання учасників процесу свідок вказала, що в її присутності лікар ОСОБА_18, який машиною швидкої медичної допомоги приїжджав до них, не розпитував у її чоловіка де саме і при яких обставинах той отримав тілесні ушкодження, а її чоловік про це ніяких пояснень не давав.
Свідок ОСОБА_8, яка є дочкою потерпілого, в судовому засіданні серед іншого пояснила, що в 03 серпня 2008 року, приблизно о 3 год. 00 хв., до їхнього магазину приїхав її батько, який був дуже побитий. Вона попросила його їхати додому. Разом з ним вона поїхала додому. Коли приїхали, то батько з машини не виходив. Сказав, що болить нога. До них підійшла її мати. Після цього вона (свідок) повернулась назад в магазин.
Свідок ОСОБА_18, який працює лікарем-хірургом в Комсомольській амбулаторії, в судовому засіданні серед іншого пояснив, що в 03 серпня 2008 року, приблизно о 13 годині, фельдшер амбулаторії ОСОБА_21 йому повідомив, що він їздив на виклик до ОСОБА_4, який знаходиться дома з тілесними ушкодженнями, але той не хоче їхати в лікарню. Коли він (свідок) приїхав до будинку ОСОБА_4, то побачив, що ОСОБА_4 лежав в ліжку, все обличчя в синцях, крововиливах. На правому гомілковому суглобі був набряк і біль по зовнішній поверхні. Він (свідок) встановив попередній діагноз: струс головного мозку, закритий перелом зовнішньої кісточки правої гомілки.
На його (свідка) запитання ОСОБА_4 повідомив, що приблизно о першій годині ночі його за заправці побили ОСОБА_3. Уже в лікарні ОСОБА_4 сказав, що травму гомілкового суглобу він отримав, коли виходив з машини і підвернув ногу. Він (свідок) декілька разів запитував у ОСОБА_4 про обставини при яких той отримав перелом гомілкової кістки і ОСОБА_4 йому декілька разів повторяв, що цю травму отримав, коли виходив з машини і підвернув ногу. На запитання учасників процесу свідок вказав, що це був косий перелом і такі травми звично виникають при наявності певного упорного плеча, зокрема, при застряванні ноги, або коли особа неправильно стала.
При цьому, на запитання суду свідок вказав, що у потерпілого на зовнішній стороні правого гомілкового суглобу синців, саден чи ран не було, а був лише набряк.
04 серпня 2008 року дружина потерпілого ОСОБА_17 звернулась в Козятинський районний відділ міліції із заявою про те, що 03 серпня 2008 року, приблизно о 02-03 годині, на автозаправній станції «ВОГ» ОСОБА_5 і його син ОСОБА_3 побили її чоловіка ОСОБА_4.
(т.1 а.с.3)
Відповідно до медичної карти стаціонарного хворого №339 ОСОБА_4 був госпіталізований в хірургічне відділення Комсомольської лікарні 03 серпня 2008 року о 13 год. 30 хв. з діагнозом: струс головного мозку, численні забої голови і тулубу, перелом зовнішньої щиколотки правої гомілки, крововиливи обох очей.
При цьому, в анамнезі хвороби серед іншого зазначено, що після бійки потерпілий сів в машину і поїхав додому, де при виході із машини підвернув праву ногу і отримав травму правого гомілкового суглобу.
Також в цій медичній карті зазначено, що рентгенографія правої гомілки ОСОБА_4 була проведена 06 серпня 2008 року.
(т.1 а.с.157-159)
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №648 від 29.04.2009 року у ОСОБА_4 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді крововиливів на обличчі, лівій вушній раковині, обох руках, ногах, грудній клітці по передній та задній поверхнях, крововиливів під кон'юнктиву обох очей, які за ступенем тяжкості відносились до легких, а також було виявлено закритий перелом зовнішньої кісточки (щиколотки) правої гомілки, який, як і інші тілесні ушкодження, виник від дії тупого твердого предмету (предметів), можливо 03серпня 2008 року. При цьому закритий перелом зовнішньої кісточки (щиколотки) правої гомілки за ступенем тяжкості відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Також у висновку експертизи зазначено, що перелом зовнішньої кісточки (щиколотки) правої гомілки у потерпілого міг виникнути, як за обставин, відображених в показаннях ОСОБА_4, тобто, від ударів руками і ногами в різні частини тіла, так і за обставин, вказаних в показаннях ОСОБА_5, тобто, внаслідок падіння.
При цьому у висновку зазначено, що локалізація, чисельність та розташування тілесних ушкоджень на різних поверхнях тіла у ОСОБА_4 виключають можливість їх утворення внаслідок падіння із положення стоячи.
(т.1 а.с.80-81)
Відповідно до висновку додаткової судово-медичної експертизи №961 від 08.06.2010 року характер виявленого у ОСОБА_4 тілесного ушкодження на правій нозі закритий перелом зовнішньої кісточки (щиколотки) правої гомілки) допускає можливість здійснення ним активних дій, в тому числі самостійно пересуватись без сторонньої допомоги і самостійно керувати легковим автомобілем.
Вираження порушення функції (кульгання) правої ноги у ОСОБА_4 залежить від індивідуальної реакції організму на біль, оцінити яку в ході проведення судово-медичної експертизи неможливо.
(т.1 а.с.149-150)
Допитаний в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_19, відповідаючи на запитання учасників процесу і суду, серед іншого пояснив наступне.
Наявність синців, саден в місці удару, який викликав перелом зовнішньої кісточки (щиколотки) правої гомілки у потерпілого, не є обов'язковою, оскільки це залежить від дії травмуючої сили.
Від такого удару, механізм якого відображений під час відтворення обстановки і обставин події із потерпілим (а.с. 144-147), виявлений у потерпілого перелом кістки міг виникнути.
Виявлений у потерпілого перелом зовнішньої кісточки (щиколотки) правої гомілки не виключав можливості потерпілого навантажувати цю ногу, рухатись, оскільки ні опорна, ні рухова функція від цієї кістки не залежить. Кульгання в даному випадку не є обов'язковим. При цьому, часовий проміжок, протягом якого особа з таким переломом могла ходити визначити не можливо, оскільки це залежить від особливостей перелому і факторів додаткової травматизації та наростання набряку, що добавляють больовий синдром.
В яку саме точку був нанесений удар, що спричинив наявний у потерпілого перелом, визначити не можливо, оскільки результат рентгенографії для цього не є достатньо інформативним.
При цьому, судово-медичний експерт вказав, що він цілком погоджується з позицією лікаря ОСОБА_18 щодо того, що такі травми звично виникають при наявності певного упорного плеча, зокрема, при застряванні ноги, або коли особа неправильно стала. Проте, зазначив, що механізм удару, який відображений під час відтворення обстановки і обставин події із потерпілим (а.с. 144-147), близький до механізму травмування, що зазначений в показаннях лікаря ОСОБА_18, оскільки в даному випадку нога потерпілого лежала на землі.
Відповідно до висновку повторної судово-медичної експертизи №80-к від 11 липня 2013 року характер та локалізація закритого перелому зовнішньої кісточки (щиколотки» правої гомілки у ОСОБА_4 за механізмом утворення допускають можливість виникнення як внаслідок прикладання травматичної сили безпосередньо в місце перелому - зовнішню поверхню правої гомілки в нижній третині, так і внаслідок непрямої дії під час наступу на підвернуту досередини ступню. Тобто, за механізмом утворення допускається можливість утворення такого перелому як внаслідок удару тупим твердим предметом по зовнішній поверхні гомілки за обставин, вказаних у протоколі відтворення обстановки і обставин події від 07.06.2010 року за участі ОСОБА_4 : «.. ногою наніс йому удар по правій нозі, а саме, стопою своєї ноги по щиколотці його правої ноги … наніс йому ще декілька ударів ногою по його нозі», так і при прикладанні сили на підошву (п'яткову кістку) при приведеній стопі «внаслідок підвертання ним стопи при ходьбі по нерівній місцевості, при виході із автомобіля».
Також у висновку експертизи зазначено, що характер виявленого у ОСОБА_4 перелому зовнішньої кісточки правої гомілки не виключає можливості здійснення ним після його виникнення активних дій, в тому числі «ходити, бігати», «самостійно керувати автомобілем».
(т.2 а.с.56-63)
Будучи допитаним в ході досудового слідства в якості свідка ОСОБА_3 взагалі заперечував свою участь у бійці із ОСОБА_4.
(т.1 а.с.62,96)
Під час очної ставки із ОСОБА_4 ОСОБА_20 пояснив, що коли він приїхав на автозаправну станцію, то став чіплятись до ОСОБА_4, який разом із свою дружиною за декілька днів до цього побив його матір. Проте, його (ОСОБА_3.) батько вигнав його із заправної станції і він поїхав. Другий раз він приїхав на заправну станцію приблизно о 2 годині і між ним і ОСОБА_4 виникла бійка, яка тривала хвилин 30-40. В ході бійки він наносив удари по тулубу та обличчю. Під час бійки ОСОБА_4 декілька разів падав на землю. Коли ОСОБА_4 падав, то він його ногами не бив, оскільки його стримували батько та інші люди. Після того як ОСОБА_4 падав та піднімався, то він на біль в нозі не скаржився і на ногу не кульгав.
(т.1 а.с.141-142)
Під час допиту ОСОБА_3 в якості обвинуваченого він пояснив, що коли він приїхав на автозаправну станцію, то ОСОБА_4 став чіплятись до нього, ображати його та намагався вчинити бійку. Він (ОСОБА_3 став захищатись, при цьому два рази вдарив ОСОБА_4 в обличчя. Від одного із ударів ОСОБА_4 впав на землю, але після цього зразу ж підвівся і знову намагався вчинити бійку. Потім ОСОБА_4 ще декілька разів падав на землю, але від того, що перебував в стані алкогольного сп'яніння. Ця подія тривала хвилин 10. ОСОБА_4 ходив по заправній станції на біль в нозі не скаржився і на ногу не кульгав.
(т. а.с.197)
Під час відтворення обстановки і обставин події потерпілий ОСОБА_4 вказав, що під час бійки із ОСОБА_3 від одного із ударів останнього він впав на ліву сторону. Після цього до нього підбіг ОСОБА_3 та ногою наніс йому удар по правій нозі, а саме, стопою своєї ноги по щиколотці його правої ноги. Після цього він відчув різкий біль. Після цього удару ОСОБА_3 наніс йому ще декілька ударів ногою по його правій нозі.
(а.с. 144-147)
Відповідно до протоколу перегляду відеозапису із камер спостереження від 28 червня 2010 року на відеозаписі видно бійку між ОСОБА_4 і ОСОБА_3, під час якої ОСОБА_5 постійно розбороняє ОСОБА_4 і ОСОБА_3. При загальному перегляді відеозапису було видно, що ОСОБА_3 неодноразово наносив удари кулаками по різних частинах тіла ОСОБА_4. При цьому, ОСОБА_4 падав на землю, піднімався та продовжував бійку.
(т.1 а.с.152)
Відповідно до протоколу перегляду відеозапису із камер спостереження від 20 вересня 2010 року на відеозаписі було видно бійку між ОСОБА_4 і ОСОБА_3, яка неодноразово розпочиналась як з ініціативи ОСОБА_3, так і з ініціативи ОСОБА_4. При цьому, ОСОБА_5 постійно розбороняв ОСОБА_4 і ОСОБА_3. При загальному перегляді відеозапису було видно, що ОСОБА_3 неодноразово наносив удари кулаками по різних частинах тіла ОСОБА_4. При цьому, ОСОБА_4 падав на землю, піднімався та продовжував бійку.
(а.с.247-248)
Вказаний відеозапис був також переглянутий судом в судовому засіданні.
При цьому, судом встановлено, що відеозапис зберігся фрагментами. Епізоди бійки між ОСОБА_3 і ОСОБА_4, при яких ОСОБА_4 падав, не збереглись.
Аналізуючи досліджені докази в справі в їх сукупності суд вважає, що в межах пред'явленого ОСОБА_3 обвинувачення його вина в умисному заподіянні потерпілому ОСОБА_4 на грунті неприязних відносин тілесного ушкодження середньої тяжкості повністю доказана.
Так, потерпілий ОСОБА_4 в ході досудового слідства і в судовому засіданні фактично давав послідовні показання стосовно обставин конфлікту, в тому числі під час відтворення обстановки і обставин події. Його показання стосовно обставин отримання тілесних ушкоджень об'єктивно підтверджуються висновком судово-медичної експертизи №648 від 29.04.2009 року, відповідно до якого у нього були виявлені тілесні ушкодження у вигляді крововиливів на обличчі, лівій вушній раковині, обох руках, ногах, грудній клітці по передній та задній поверхнях, крововиливів під кон'юнктиву обох очей, закритого перелому зовнішньої кісточки (щиколотки) правої гомілки, локалізація, чисельність та розташування яких на різних поверхнях тіла виключають можливість їх утворення внаслідок падіння із положення стоячи.
Цей висновок підтверджено висновком повторної судово-медичної експертизи №80-к від 11 липня 2013 року.
Цим самим спростовуються показання підсудного про те, що удари потерпілому він наносив лише по тулубу та в обличчя.
Крім того, показання потерпілого опосередковано підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_9 і ОСОБА_17 стосовно того, що потерпілий через біль в правій нозі не міг самостійно вийти із автомобіля.
А тому показання потерпілого про обставини отримання ним тілесних ушкоджень суд і покладає в основу висновку про обставини події.
Показання підсудного в судовому засіданні про те, що удари потерпілому він наносив лише в обличчя, суд вважає неправдивими, оскільки вони об'єктивно спростовуються вищевказаними висновками експертиз.
Показання свідка ОСОБА_18 про те, що ОСОБА_4 03 серпня 2008 року йому сказав, що перелом гомілкової кістки він отримав, коли виходив з машини і підвернув ногу, не можуть бути належним доказом обставин отримання потерпілим цього тілесного ушкодження, оскільки згідно медичної карти стаціонарного хворого №339 на ім'я ОСОБА_4 рентгенографія його правої гомілки була проведена лише 06 серпня 2008 року. Відповідно, саме, після 06 серпня 2008 року ОСОБА_4 міг знати про наявність у нього саме такого тілесного ушкодження.
Показання інших свідків в даній справі лише підтверджують так чи інакше факт конфлікту між підсудним і потерпілим на території автозаправної станції, але не містять даних щодо обставин бійки між ними.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 122 КК України як умисне заподіяння тілесного ушкодження середньої тяжкості, тобто умисне заподіяння тілесного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Призначаючи ОСОБА_3 покарання, суд враховує, що вчинений ним злочини є злочином середньої тяжкості, проте, тяжких наслідків злочином не заподіяно.
ОСОБА_3 на час вчинення даного злочину був не судимий (т.1 а.с. 185), проте, вироком Козятинського міськрайонного суду від 21 грудня 2012 року він засуджений за ст.ст. 121 ч.2, 69, 296 ч.2, 70, 75 КК України до п'яти років позбавлення волі та звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком три роки (т.2а.с.56-63), за місцем проживання він характеризується позитивно (т.1 а.с.187).
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують йому покарання, суд не вбачає.
В постанові про притягнення ОСОБА_3 в якості обвинуваченого (т.1 а.с. 194) та в резолютивній частині обвинувального висновку зазначено, що даний злочин він вчинив в стані алкогольного сп'яніння. Проте, дана обставина прокурором не доказана.
За таких обставин суд вважає, що покарання ОСОБА_3 необхідно призначити відповідно до санкції ч. 1 ст. 122 КК України у вигляді обмеження волі.
Підстав для застосування в даному випадку положень ст.ст. 75,76 КК України суд не вбачає, оскільки, з огляду на особу підсудного, який схильний до вчинення злочинів проти здоров'я особи, це буде суперечити положенням ч.2 ст.65 КК України.
Суд вважає, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення підсудного і попередження вчинення ним інших злочинів.
Щодо покарання, призначеного ОСОБА_3 вироком Козятинського міськрайонного суду від 21 грудня 2012 року, то відповідно до абз. 2 п. 23 Постанови Пленуму ВС України від 24 жовтня 2003 р. №7 цей вирок має виконуватись самостійно..
Потерпілий заявив до підсудного цивільний позов про стягнення 1240 гривень у відшкодування матеріальної шкоди, яка полягає у вартості ліків за призначенням в сумі 632 грн.44 коп., вартості чотирьох рентгенівських знімків в сумі 307 грн. та вартості бензину для поїздок в м. Козятин і м. Вінниця в сумі 300 грн., а також 20000 гривень у відшкодування заподіяної моральної шкоди, оскільки внаслідок дій підсудного він переніс біль і фізичні страждання, його обличчя було деякий час спотворене, він не міг пересуватися, працювати, виконувати домашню роботу по господарству, був порушений звичний уклад його життя (т.1 а.с.291-292).
Враховуючи обставини справи, суд вважає, що позов необхідно задовольнити частково.
Так, відповідно до ст.ст.1166, 1167, ЦК України матеріальна і моральна шкода, завдана фізичній особі, має бути відшкодована особою, яка її завдала.
Твердження позивача в позовній заяві про понесені ним витрати на придбання ліків, оплату вартості чотирьох рентгенівських знімків та вартості бензину для поїздок в м. Козятин і м. Вінниця фактично нічим не підтверджено.
А тому, в частині відшкодування матеріальної шкоди позов не підлягає задоволенню.
Безперечно, що діями підсудного потерпілому заподіяно моральну шкоду, оскільки внаслідок дій підсудного потерпілий переніс біль і фізичні страждання, був порушений звичний уклад його життя.
Визначаючись із розміром відшкодування моральної шкоди, суд враховує наступне.
Невідворотних наслідків діями підсудного не заподіяно.
Як встановлено з показань потерпілого і свідків та відеозапису з камер спостереження, конфлікт між підсудним і потерпілим хоча і виник з ініціативи підсудного, але підсудного і потерпілого неодноразово розбороняли інші особи, а потерпілий, перебуваючи в стані сильного алкогольного сп'яніння, дальше сам неодноразово ініціював бійку.
Крім того, визначаючись із розміром відшкодування, суд також враховує матеріальне становище підсудного, який ніде не працює і має на утриманні малолітню дитину (т.2 а.с.5).
А тому, виходячи з принципу розумності і справедливості (ч.3 ст.23 ЦК України), суд вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди необхідно визначити в сумі 3000 гривень.
Також, враховуючи наявність в справі цивільного позову та виходячи з положень ст. 88 ЦПК України, суд вважає, що з підсудного на користь потерпілого необхідно стягнути кошти у відшкодування витрат на оплату правової допомоги, в сумі 1250 гривень (т.2а.с.70,71).
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд
Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, і призначити йому покарання у вигляді обмеження волі на 2 (два) роки.
Вирок Козятинського міськрайонного суду від 21 грудня 2012 року виконувати самостійно.
Запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити без змін - підписку про невиїзд.
Цивільний позов потерпілого задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 3000 (три тисячі) гривень у відшкодування заподіяної моральної шкоди та 1250 (одну тисячу двісті п'ятдесят) гривень у відшкодування витрат на оплату правової допомоги, а всього 4250 (чотири тисячі двісті п'ятдесят) гривень.
В решті позовних вимог відмовити.
Речові докази в справі, а саме, диск із відеозаписом з камер спостереження з місця події та медичну карту стаціонарного хворого №339 на ім'я ОСОБА_4 залишити при справі.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області через Козятинський міськрайонний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту проголошення.
Суддя:підпис
З оригіналом вірно.
Суддя - Секретар -
Дата документу 13.09.2013 року