4 вересня 2013 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Дьоміної О.О.,
суддів: Горелкіної Н.А., Касьяна О.П.,
Кафідової О.В., Коротуна В.М.,
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» до ОСОБА_3, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Житлорембудсервіс», про стягнення боргу, за касаційною скаргою представника публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» - Петруся Ігоря Анатолійовича на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 квітня 2013 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області від 30 травня 2013 року,
У грудні 2012 року ПАТ «Полтаваобленерго» звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_3 2621 грн 36 коп. заборгованості за послуги з теплопостачання за період з березня 2009 року по жовтень 2012 року, 102 грн 89 коп. індексу інфляції, 87 грн 40 коп. 3% річних від простроченої суми та 214 грн 60 коп. судового збору.
В обґрунтування позову посилалось на ті обставини, що відповідачка не здійснює своєчасну оплату наданих позивачем послуг з теплопостачання в результаті чого утворилась заборгованість, просило задовольнити позов.
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 квітня 2013 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області від 30 травня 2013 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі представник позивача, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що станом на час виникнення заборгованості відповідачка у цій квартирі не проживала і була знята з реєстраційного обліку.
Проте, з такими рішеннями погодитись не можна, оскільки вони ухвалені без повного та всебічного з'ясування обставин справи.
Згідно з вимогами статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим, ухваленим з виконанням всіх вимог цивільного судочинства, згідно з законом на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Однак, ухвалені у справі рішення зазначеним вимогам не відповідають з огляду на наступне.
Судами встановлено, що ПАТ «Полтаваобленерго» надає послуги з теплопостачання у вигляді опалення в будинок АДРЕСА_1.
ОСОБА_3 проживала у секції АДРЕСА_1 цього будинку та рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 19 грудня 2008 року визнана такою, що втратила право користування житловим приміщенням, яке виконано 17 березня 2009 року, а житлове приміщення опечатано.
У заявах ОСОБА_3 адресованих TOB «Житлорембудсервіс» та ПАТ «Полтаваобленерго» від 12 вересня 2011 року та 8 травня 2012 року відповідачка вказує на ті обставини, що 18 травня 2011 року вона була поновлена у реєстрації за вказаною адресою, однак, двері квартири опечатані і вона позбавлена можливості користуватись нею, просила не нараховувати плату за комунальні послуги.
Згідно розрахунку заборгованість ОСОБА_3 за послуги з теплопостачання період з березня 2009 року по жовтень 2012 року станом на 20 листопада 2012 року становить 2621 грн 36 коп., а також 102 грн 89 коп. індексу інфляції та 87 грн 40 коп. 3% річних від простроченої суми.
Відповідно до ст. ст. 67, 68 Житлового Кодексу України наймач зобов'язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги.
Плата за комунальні послуги (водопостачання, теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Відповідно до ст. ст. 526, 610, 611 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), внаслідок чого настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції належним чином не встановив характер спірних відносин та закон, що їх регулює, не перевірив, які відносини виникли у сторін, з якого часу відновлено право відповідачки користуватись квартирою, чи надавались з цього часу позивачем послуги та чи виник у неї обов'язок їх оплатити, якщо так, то з якого часу і в якому розмірі, ухвалив передчасне рішення про відмову у задоволенні позову.
Апеляційний суд цих недоліків не усунув, а пославшись на те, що відповідачка була позбавлена доступу до квартири, як на підставу для відмови у задоволенні позову, залишив рішення суду першої інстанції без змін.
Ураховуючи, що невиконання судами норм процесуального права унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, рішення суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції потрібно скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, як передбачено ст. 338 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів,
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» - Петруся Ігоря Анатолійовича задовольнити, рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 квітня 2013 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області від 30 травня 2013 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.О. Дьоміна
Судді Н.А. Горелкіна
О.П. Касьян
О.В. Кафідова
В.М. Коротун