4 вересня 2013 рокум. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Дьоміної О.О.,
суддів: Горелкіної Н.А., Кафідової О.В.,Касьяна О.П., Коротуна В.М.,
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» в особі Сквирської філії по експлуатації газового господарства до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Сквирського районного суду Київської області від 19 червня 2012 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області від 12 листопада 2012 року,
У грудні 2011 року ПАТ по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» в особі Сквирської філії по експлуатації газового господарства звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_6 15 245,08 грн у відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
В обґрунтування позову посилалось на ті обставини, що під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини відповідача, пошкоджено належний йому автомобіль, чим завдано матеріальну шкоду, яка підлягає відшкодуванню за рахунок винної особи.
Рішенням Сквирського районного суду Київської області від 19 червня 2012 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області від 12 листопада 2013 року, позов задоволено.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судові рішення суду першої та апеляційної інстанції скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідач не надав доказів того, що дорожньо-транспортна пригода сталася, а шкода заподіяна не з його вини.
Проте з такими рішеннями суду першої та апеляційної інстанції погодитись не можна, оскільки вони ухвалені без повного та всебічного з'ясування обставин справи.
Згідно з вимогами статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим з виконанням всіх вимог цивільного судочинства, згідно з законом на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Однак, ухвалені у справі рішення зазначеним вимогам не відповідають з огляду на наступне.
Судами встановлено, що 29 січня 2009 року близько 8 години 45 хвилин ОСОБА_6, керуючи належним йому автомобілем «Дачія Логан» рухався по вул. Київській у м. Сквирі в порушення правил дорожнього руху виїхав на смугу зустрічного руху та допустив зіткнення з автомобілем «ВАЗ-21099», який належить ПАТ «Київоблгаз» під керуванням водія ОСОБА_7, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_6 застрахована у ВАТ HACK «Оранта» на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 20 листопада 2008 року строком до 19 листопада 2009 року.
8 лютого 2009 року постановою в.о. інспектора з дізнання ВДАІ по обслуговуванню Сквирського району при УДАІ ГУ МВС України в Київській області відмовлено у порушенні кримінальної справи за ознаками злочину, передбачено ст. 286 КК України по факту дорожньо-транспортної пригоди. Постановлено притягнути ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності згідно ст. 124 КУпАП.
Згідно автотоварознавчого дослідження від 6 квітня 2009 року матеріальний збиток завданий позивачу становить 15 245,08 грн.
16 березня 2010 року згідно довідки ВДАІ з обслуговування Сквирського району УДАІ ГУ МВС України в Київській області ДТП сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_6 пункту 13.1 Правил дорожнього руху України.
Із відповіді голови Сквирського районного суду від 19 серпня 2011 року вбачається, що адміністративний матеріал на ОСОБА_6 за ст. 124 КУпАП в 2009 році до Сквирського районного суду Київської області не надходив.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно із ч. ч. 2, 5 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Відповідно до п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
За наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції належним чином не встановив та не перевірив обставин справи та закон, що їх регулює, а пославшись на те, що відповідач не надав доказів відсутності його вини, ухвалив передчасне рішення про задоволення позову.
При цьому суд не врахував, що для стягнення шкоди заподіяної в результаті ДТП необхідно встановити вину відповідача та причиннонаслідковий зв'язок між його діями і наслідками, які потягли заподіяння шкоди.
Крім того, встановивши, що цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована в ВАТ HACK «Оранта», суд не врахував вимоги ст. 1194 ЦК України про те, що обов'язок відшкодування шкоди у застрахованої особи виникає в разі перевищення розміру заподіяної шкоди ліміту страхового відшкодування, не перевірив цих обставин та не дав їм відповідної оцінки.
При цьому суд не виконав вимоги частини 4 статті 10 ЦПК України та не роз'яснив позивачу право ставити питання про залучення до участі у справі страхової компанії та не вирішив цього питання, як передбачено ст. 33, 36 ЦПК України, розглянув справу у її відсутність.
Апеляційний суд цих недоліків не усунув, залишив рішення суду першої інстанції без змін.
Невиконання судами вимог процесуального права унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи є підставою для скасування судових рішень і направлення справи на новий розгляд, як передбачено ч. 2 ст. 338 ЦПК України.
Ураховуючи, що порушення норм процесуального права допущено як судом першої так і апеляційної інстанції, справу потрібно направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів,-
Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково, рішення Сквирського районного суду Київської області від 19 червня 2012 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області від 12 листопада 2012 року скасувати, а справу передати на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.О. Дьоміна
Судді: Н.А. Горелкіна
О.П. Касьян
О.В. Кафідова
В.М. Коротун