іменем україни
11 вересня 2013 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Остапчука Д. О., Кадєтової О. В., Кузнєцова В. О.,
провівши попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробуд ЛТД», треті особи: Одеська міська рада, Виконавчий комітет Одеської міської ради, Одеське міське управління земельних ресурсів, Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради про визнання майнового права на квартиру у недобудованому будинку, визнання права власності на будівельні матеріали, визнання права на витребування боргу на 56 % квартири в недобудованому будинку та 100 % коштів, сплачених за квартиру після введення будинку в експлуатацію, зобов'язання виконати договір та передати квартиру після введення будинку в експлуатацію, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Одеської області від 05 червня 2013 року,
У березні 2010 року ОСОБА_4 звернулась до суду з указаним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробуд ЛТД» (далі - ТОВ «Добробуд ЛТД»), у якому, з урахуванням уточнень, просила визнати за нею безумовне майнове право на квартиру за будівельним АДРЕСА_1; визнати право власності на будівельні матеріали, з яких побудована вказана квартира; визнати за нею право вимоги на борг ТОВ «Добробуд ЛТД» або від іншого правонаступника у порядку правонаступництва чи спадкування на 56 % на майбутнє житло у зданому в експлуатацію будинку за вказаною адресою, або на грошові кошти у зв'язку із 100 % виконанням зобов'язань щодо сплати грошових коштів за договором про пайову участь у будівництві об'єкта нерухомості; зобов'язати відповідача виконати умови договору про пайову участь у будівництві об'єкта нерухомості та після введення будинку в експлуатацію передати позивачу квартиру.
Посилалась на те, що 28 березня 2008 року уклала з відповідачем договір про пайову участь у будівництві нерухомого майна, повністю сплатила суму інвестиції, але з вини відповідача будинок в експлуатацію не здано, проінвестовану квартиру у її власність не передано.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 05 квітня 2011 року позов задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_4 безумовне майнове право на квартиру за будівельним АДРЕСА_1.
Визнано за ОСОБА_4 право власності на будівельні матеріали, з яких збудована квартира за будівельним АДРЕСА_1.
Зобов'язано ТОВ «Добробуд ЛТД» виконати зобов'язання за Договором про пайову участь у будівництві об'єкта нерухомого майна № ГІ/Д-179 від 28 березня 2008 року, укладений з ОСОБА_4
В іншій частині позову відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Одеської області від 05 червня 2013 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 05 квітня 2011 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в позові.
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування матеріального права, ухвалене у справі рішення апеляційного суду вважає незаконним, просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційну скаргу ОСОБА_4 необхідно відхилити з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Статтею 335 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи ОСОБА_4 у позові, апеляційний суд виходив із того, що будівельна готовність будинку, у якому розташована спірна квартира, становить 44 %, будинок не прийнятий в експлуатацію, об'єкт (квартира), майнові права на який просила визнати позивачка, за площею перевищує площу квартири, будівництво якої було проінвестовано позивачкою за договором, а власником будівельних матеріалів, які були використані при будівництві цього будинку є не ОСОБА_4, а ТОВ «Добробуд ЛТД».
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи скарги про неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права безпідставні.
Враховуючи наведене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відхилення касаційної скарги і залишення рішення апеляційного суду без змін.
Керуючись ч. 3 ст. 332, ст. 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення апеляційного суду Одеської області від 05 червня 2013 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів: Д. О. Остапчук
О. В. Кадєтова
В. О. Кузнєцов