12 вересня 2013 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Висоцької В.С., Гримич М.К., Фаловської І.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: Львівська міська рада, Шевченківська районна адміністрація Львівьскої міської ради, Департамент містобудування Львівської міської ради, Львівське міське управління земельних ресурсів, про визнання права власності та усунення перешкод в користуванні майном за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 13 липня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 8 липня 2013 року,
встановила:
У липні 2011 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особ: Львівська міська рада, Шевченківська районна адміністрація Львівьскої міської ради, Департамент містобудування Львівської міської ради, Львівське міське управління земельних ресурсів, про визнання права власності та усунення перешкод в користуванні майном.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 13 липня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 8 липня 2013 року, позов задоволено.
Зобов'язано ОСОБА_5 та ОСОБА_6 усунути перешкоди в користуванні належним ОСОБА_4 на праві приватної власності майном, а саме: сараєм, позначений на поверховому плані виготовленому ЛОКП ЛОР Львівським обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» літерою «В» за адресою: АДРЕСА_1 шляхом демонтажу встановлених ними на вказаних вище гаражі і сараї замків вивільнення їх від належного ОСОБА_5 та ОСОБА_6 майна та передачі цих приміщень ОСОБА_4
Визнано за ОСОБА_4 право власності на кладову площею - 11,1 кв.м., позначену цифрами «1-11» на поверховому плані, виготовленому Львівським обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», що відповідає належним позивачу, згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом 2/16 частинам з 51/100 частки житлового будинку АДРЕСА_1.
Визнано за ОСОБА_4 право власності на 6,84 кв.м. підвалу, площею - 11 кв.м., позначеного цифрами «ІІІ» на поверховому плані, виготовленому Львівським обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», що відповідає належним позивачу, зі свідоцтвом про на спадщину за законом 2/16 частинам з 51/100 частки житлового будинку АДРЕСА_1.
Визнано за ОСОБА_4 право власності на 6,84 кв.м. підвалу, площею - 11 кв.м., позначеного цифрами «ІІІ» на поверховому плані, виготовленому Львівським обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», що відповідає належним позивачу, зі свідоцтвом про на спадщину за законом 2/16 частинам з 51/100 частки житлового будинку АДРЕСА_1.
Визнано за ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку площею 288,15 кв.м. для обслуговування належних позивачеві, згідно з рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 4 серпня 2008 року і свідоцтво про право на спадщину за законом 2/16 частинам з 51/100 частки житлового будинку АДРЕСА_1. Вирішено питання розподілу судових витрат.
У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч.3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
При вирішенні спору, судами нижчих інстанцій правильно застосовані норми матеріального права, а саме, статей 120 ЗК України, статей 357, 377, 383 ЦК України.
Наведені в касаційній скарзі доводи висновок суду не спростовують.
Згідно вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 13 липня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 8 липня 2013 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В.С. Висоцька
М.К. Гримич
І.М. Фаловська