12 вересня 2013 р. Справа № 1610/2а-6033/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Любчич Л.В.
Суддів: Сіренко О.І. , Кононенко З.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Кобелянському районі Полтавської області на постанову Кобеляцького районного суду Полтавської області від 03.11.2011р. по справі № 1610/2а-6033/11
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Кобелянському районі Полтавської області
про перерахунок та нарахування пенсії по інвалідності відповідно до ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб",
19.08.2011 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Кобелянському районі Полтавської області про перерахунок та нарахування пенсії по інвалідності відповідно до ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".
За результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження постановою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 03.11.2011 року адміністративний позов було задоволено частково.
Визнано протиправною відмову відповідача у здійсненні позивачу перерахунку та виплаті пенсії в розмірі, передбаченому ст. 22 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" з урахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 19.02.2011 року.
Зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату позивачу пенсії в розмірі 3,5 мінімальних пенсій за віком, відповідно до ст. 22 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" з урахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 19.02.2011 року.
Позивачем постанова суду першої інстанції не оскаржувалась.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що неправомірність в діях відповідача, щодо нарахування пенсії позивачу відсутня, оскільки управління при здійсненні обчислення пенсії діяло на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" та постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», постанови Кабінету Міністрів України №745 від 06.07.2011 року «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету».
Виходячи з приписів п. 3 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 195 КАС України справа розглядається в межах апеляційної скарги.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання пенсії в розмірі передбаченому ст. 22 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", а відповідач у період з 19.02.2011 року неправомірно відмовив у проведенні перерахунку даних пенсій.
Колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач є інвалідом 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни, а саме пенсії по інвалідності відповідно до ст. 22 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які є інвалідами війни на охорону їхнього життя і здоров'я, соціального захисту визначені та закріплені в Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".
Згідно зі ст. 22 наведеного Закону, мінімальні розміри пенсій по інвалідності встановлюються: інвалідам війни з числа солдатів і матросів строкової служби I групи - у розмірі чотирьох мінімальних пенсій за віком, II групи - трьох з половиною мінімальних пенсій за віком, III групи - двох мінімальних пенсій за віком, іншим інвалідам з числа солдатів і матросів строкової служби I групи - 200 процентів, II групи - 100 процентів і III групи - 50 процентів мінімального розміру пенсії за віком.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що мінімальний розмір пенсії по інвалідності розраховується виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". А саме відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону, розмір мінімальної пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України та щороку затверджується Верховною Радою України в Законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Позивачу призначена та виплачується пенсія та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету»№745 від 06.07.2011 року, відповідно до якої встановлено, що особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", мінімальний розмір пенсії по інвалідності, що призначається відповідно до зазначеного Закону не можу бути нижче інвалідам війни з числа солдатів і матросів строкової служби 2 групи -110 % прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що дії відповідача щодо відмови в здійсненні позивачу перерахунку та не виплати пенсії в розмірі, визначеному Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", призвели до порушення прав позивача, які підлягають захисту в судовому порядку.
Щодо доводів апеляційної скарги стосовно правомірності нарахування та виплати основної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірах, встановлених постановами уряду, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а ст. 75 Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада. Конституція не надавала права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім - своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів.
Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією та законами України основних соціальних гарантій, якими, зокрема, є пенсії, визначаються Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії". Статтями 17 та 19 цього Закону встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, як основна соціальна гарантія, встановлюється законами.
Оскільки Кабінет Міністрів України не уповноважений встановлювати розмір мінімальної пенсії за віком та, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, колегія суддів приходить до висновку, що здійснюючи нарахування та виплату позивачу додаткової пенсії у розмірах, встановлених постановами Кабінету Міністрів України, відповідач порушив принципи законності, відповідно до яких органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, за конституційними нормами, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягає ст. 22 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", а не постанова Кабінету Міністрів України №745 від 06.07.2011 року «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», на яку посилається відповідач та яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Щодо доводів апеляційної скарги стосовно не правильного застосування судом першої інстанції норм ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 зазначеного Закону мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Відповідно до ч.4 ст. 8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги положення ч.3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки, наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання державної пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".
Між тим, судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", який набрав чинності 19 червня 2011 року.
Пунктом 7 частини І зазначеного Закону Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" доповнено пунктом 4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
06.07.2011р. Кабінетом Міністрів України на виконання пункту 7 Закону України від 14.06.2011 року № 3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" винесено постанову №745, якою встановлено в тому числі мінімальний розмір пенсій для інвалідів, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Постанова набрала чинності з 23.07.2011 року.
Оскільки з однопредметних законодавчих норм рівної ієрархії при вирішенні спору застосуванню підлягає законодавча норма, що не визнана неконституційною та прийнята пізніше, в даному випадку мають застосовуватись норми Закону України від 14.06.2011 року №3491-VІ "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", а не відповідні норми які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Виходячи з викладеного колегія суддів вважає, що при визначенні розміру пенсій позивачеві починаючи з 23.07.2011р. відповідач повинен керуватись положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 06.07.2011р. №745.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог за період з 23.07.2011р. ухвалено з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню.
Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Кобелянському районі Полтавської області задовольнити частково.
Постанову Кобеляцького районного суду Полтавської області від 03.11.2011р. по справі № 1610/2а-6033/11 скасувати в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Кобелянському районі Полтавської області провести перерахунок та виплату позивачу пенсії в розмірі 3,5 мінімальних пенсій за віком, відповідно до ст. 22 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" з урахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 23.07.2011 року.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кобелянському районі Полтавської області про перерахунок та нарахування пенсії по інвалідності відповідно до ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" з 23.07.2011 року - відмовити.
В іншій частині постанову Кобеляцького районного суду Полтавської області від 03.11.2011р. по справі № 1610/2а-6033/11 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Любчич Л.В.
Судді Сіренко О.І. Кононенко З.О.