іменем україни
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Вільгушинського М.Й.,
суддів Дембовського С.Г., Колесниченка В.М.,
за участю прокурора Голюги В.В.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 12 вересня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Коростишівського районного суду Житомирської області від 27 лютого 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 13 червня 2013 року.
Цим вироком засуджено
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
не судимого,
- за ч.2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.
ОСОБА_1 засуджено за те, що він 15 листопада 2011 року близько 05 год 20 хв керував технічно справним автопоїздом MAN-18.412, державний номер НОМЕР_1, з цистерною LOHEAC-ORRIGINAL, державний номер НОМЕР_2, який відповідно до свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 та НОМЕР_6.
Рухаючись вказаним транспортним засобом в напрямку м. Києва на 93 км автодороги Київ - Чоп, поблизу с. Царівка Коростишівського району Житомирської області, ОСОБА_1 в порушення вимог п.2.3б) Правил дорожнього руху України, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, в порушення вимог п.10.1 вказаних вище Правил перед зміною напрямку руху не переконався у тому, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, виїхав на зустрічну смугу руху, виїзд на яку заборонено (дорожня розмітка 1.1. Правил дорожнього руху України), де здійснив зіткнення з автопоїздом VOLVO-FH21-42T-67P державний номер НОМЕР_7 з напівпричепом SOR IBЙRICA державний номер НОМЕР_8, яким у зустрічному напрямку керував водій ОСОБА_2, від чого останній виїхав на зустрічну смугу, де зіткнувся із автомобілем ВАЗ-21723 державний номер НОМЕР_9, яким у напрямку м. Києва керував ОСОБА_3 та автопоїздом DАF-ХР95.480 державний номер НОМЕР_3 з напівпричепом КRONE-SDР27 державний номер НОМЕР_4, яким за автомобілем ВАЗ керував ОСОБА_4.
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди водію автомобіля ВАЗ-21723 ОСОБА_3 спричинено смерть, пасажиру цього автомобіля ОСОБА_3 заподіяно тяжкі тілесні ушкодження, а водію автопоїзда DАF-ХР95.480 ОСОБА_4 - середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 13 червня 2013 року вирок Коростишівського районного суду Житомирської області від 27 лютого 2013 року щодо ОСОБА_1 в частині розв'язання цивільного позову потерпілої ОСОБА_5 про відшкодування матеріальних витрат на поховання скасовано, а справу в цій частині направлено на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства. У решті вирок залишено без зміни.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 стверджує, що йому призначене покарання, яке внаслідок суворості не відповідає тяжкості вчиненого ним злочину та даним про його особу. Указує, що судом не було враховано те, що він раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, частково відшкодував потерпілій ОСОБА_6 завдану злочином шкоду, має батьків, які хворіють, та вагітну дружину, за місцем проживання характеризується позитивно. Просить пом'якшити призначене йому покарання із застосуванням ст.75 КК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого, який підтримав подану ним скаргу та просив її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення скарги та просив вирок щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про наступне.
Відповідно до вимог ст.395 КПК України 1960 р. касаційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судових рішень в тій частині, в якій вони були оскаржені.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель особи, а також заподіяло тяжке та середньої тяжкості тілесне ушкодження потерпілим, кваліфікація дій засудженого за ч. 2 ст.286 КК України касаційній скарзі не заперечується.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити судам постановити законні та обґрунтовані судові рішення, по справі не встановлено.
Заявлені під час розгляду судами першої та апеляційної інстанції клопотання розглядались судами відповідно до вимог чинного законодавства, а докази по справі ретельно та об'єктивно перевірено.
При призначенні ОСОБА_1 покарання у межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України суд урахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відносяться до категорії тяжких, дані про особу засудженого, який одружений, характеризується позитивно, раніше не судимий.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання ОСОБА_1 судом не встановлено.
Призначене судом покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Те, що ОСОБА_1 має батьків, які хворіють, та вагітну дружину, а також та обставина, що він сплатив 1000 грн в рахунок відшкодування потерпілій ОСОБА_6 завданої злочином шкоди, ураховуючи тяжкість вчиненого злочину та його конкретні обставини, не дають підстав для звільнення засудженого від відбування призначеного покарання, як про це йдеться у касаційній скарзі.
Інших обґрунтованих доводів, які б давали суду підстави для пом'якшення призначеного ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст.75 КК України немає.
З урахуванням викладеного, підстав для задоволення касаційної скарги засудженого не встановлено.
Керуючись статтями 394-396 КПК України 1960 р., пунктами 11, 15 розділу ХІ Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів колегія суддів
ухвалила:
вирок Коростишівського районного суду Житомирської області від 27 лютого 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 13 червня 2013 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого- без задоволення.
М.Й. ВільгушинськийС.Г. ДембовськийВ.М. Колесниченко