ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
в порядку письмового провадження
м. Київ
02 вересня 2013 року № 826/7130/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, Інспектора ДПС полку ДПС 3 взводу супроводження полку ДПС ДАІ прапорщика міліції Алісейка Романа Миколайовича
третя особа ОСОБА_3
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
встановив:
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито провадження у справі №826/7130/13-а за позовом ОСОБА_1 (далі також - Позивач, ОСОБА_1.) до Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві (далі також - Відповідач 1, УДАІ ГУ МВС України в м. Києві), Інспектора ДПС полку ДПС 3 взводу супроводження полку ДПС ДАІ прапорщика міліції Алісейка Романа Миколайовича (далі також - Відповідач 2, інспектор Алісейко Р. М.), в якому Позивач просить:
- визнати неправомірними дії Інспектора ДПС полку ДПС 3 взводу супроводження полку ДПС ДАІ прапорщика міліції Алісейка Романа Миколайовича щодо складення акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 04 травня 2013 р.;
- визнати неправомірними дії Інспектора ДПС полку ДПС 3 взводу супроводження полку ДПС ДАІ прапорщика міліції Алісейка Романа Миколайовича щодо тимчасового затримання та доставлення автомобіля Мазда 3, державний номер НОМЕР_1 на спеціальний майданчик.
Також позивач просить стягнути на його користь понесені судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на те, що Відповідачем 2 неправомірно складено акт та затримано автомобіль, оскільки на момент затримання та доставлення на спецмайданчик авто не знаходилось у розшуку. Внаслідок протиправних дій Відповідачів Позивач був змушений сплатити грошові кошти в розмірі 1 398,00 грн. за послуги зберігання та перевезення транспортного засобу.
Відповідач 1 проти позову заперечує (письмові заперечення від 09.08.2013 р. №10/826/7130) з тих підстав, що інспектором Алісейко Р. М. на підставі наявних даних в АІС «Автомобіль» щодо розшуку автомобіля Мазда 3, державний номер НОМЕР_1 (постанова Центрального відділу державної виконавчої служби міста Чернігова від 13.10.2011 № 569/11) автомобіль було затримано та доставлено на спеціальний майданчик для тимчасового зберігання, керуючись чинними нормами законодавства. Крім того, зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. №1102 дозволено підрозділам Державної автомобільної інспекції для доставляння та зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів укладати договори з державними підприємствами, які належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ. У разі потреби, державні підприємства залучають на конкурсних засадах підприємства, установи та організації недержавної форми власності для надання окремих видів таких послуг. Між управлінням ДАІ м. Києва та Державним підприємством «Розвиток» укладено договір про доставляння та зберігання транспортних засобів.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, Окружним адміністративним судом міста Києва, встановлено, що 04 травня 2013 р. інспектором ДПС полку ДПС 3 взводу супроводження полку ДПС ДАІ прапорщиком міліції Алісейком Романом Миколайовичем здійснено огляд та тимчасове затримання легкового автомобіля марки Мазда 3, державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3, про що складено Акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши учасників процесу, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до наступних висновків.
Відповідно до абзаців першого-другого п. 1 Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 р. № 341, із змінами і доповненнями (далі також - Положення), Державна автомобільна інспекція (Державтоінспекція) є головним органом, на який покладається забезпечення безпеки дорожнього руху в Україні, що входить до системи органів Міністерства внутрішніх справ України.
До складу Державтоінспекції входять департамент Державтоінспекції МВС, управління (відділи) Державтоінспекції головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, Центр безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем, спеціальний підрозділ дорожньо-патрульної служби особливого призначення при департаменті Державтоінспекції МВС, відділи (відділення) Державтоінспекції міських і районних органів внутрішніх справ, підрозділи дорожньо-патрульної служби та реєстраційно-екзаменаційної роботи.
Державтоінспекція у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, декретами, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, цим Положенням, нормативними актами МВС (п. 2 Положення).
Відповідно до частин першої - третьої ст. 40 Закону України від 21 квітня 1999 року №606-XIV «Про виконавче провадження» із змінами і доповненнями (далі також - Закон №606-XIV) у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування чи місцезнаходження боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документам про відібрання дитини державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника державний виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання органами внутрішніх справ.
Розшук боржника - фізичної особи, дитини, розшук транспортних засобів боржника здійснюють органи внутрішніх справ, а розшук боржника - юридичної особи та іншого майна боржника організовує державний виконавець. Розшук оголошується відповідно за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання, перебування, місцезнаходженням боржника чи місцезнаходженням його майна, або за місцем проживання (місцезнаходженням) стягувача.
Витрати органів внутрішніх справ, пов'язані з розшуком боржника - фізичної особи, дитини за виконавчими документами про відібрання дитини або транспортних засобів боржника, стягуються з боржника за ухвалою суду. Витрати, пов'язані з організацією розшуку боржника - юридичної особи або іншого майна боржника, стягуються з боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Пунктом 1 Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. №1102 із змінами і доповненнями (далі також - Порядок №1102), передбачено, що цей Порядок визначає процедуру тимчасового затримання, зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках та їх повернення.
У разі виявлення транспортного засобу боржника, оголошеного в розшук відповідно до статті 40 Закону України "Про виконавче провадження", уповноважена особа Державтоінспекції негайно тимчасово затримує такий транспортний засіб та доставляє на спеціальний майданчик чи стоянку (абзац другий п. 2 Порядку №1102).
Уповноваженим особам Державтоінспекції забороняється брати участь у здійсненні блокування або евакуації транспортних засобів у випадках, не передбачених законом (абзац третій п. 2 Порядку №1102).
Доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку здійснюється за допомогою спеціальних автомобілів - евакуаторів (далі - евакуатор), у тому числі тих, що належать підприємствам, установам та організаціям, які провадять діяльність, пов'язану з транспортуванням транспортних засобів, і з якими Державтоінспекцією укладені в установленому порядку договори (п. 2 Порядку №1102).
Судом встановлено, що Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.04.2005 р. №237 створено Державне підприємство «Розвиток».
Договором про надання послуг доставки транспортних засобів №511-к від 30.03.2012 р. між Управлінням державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в місті Києві та Державним підприємством «Розвиток» (далі також - Договір №511-к) на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. №1102 «Про затвердження Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках» із змінами і доповненнями передбачено надання ДП «Розвиток» послуг з доставляння на спеціально визначені майданчики і стоянки транспортних засобів (п. 1.1. Договору №511-к).
Відповідно до п. 1.2. Договору №511-к доставлення транспортних засобів на спеціальний майданчик чи стоянку здійснюється за допомогою спеціальних автомобілів - евакуаторів, у тому числі тих, що належать підприємствам, установам та організаціям недержавної форми власності, які проводять свою діяльність, пов'язану з транспортуванням транспортних засобів, і яких ДП «Розвиток» залучив на конкурсних засадах для надання послуг з доставлення транспортних засобів.
Належне зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках передбачено умовами Договору зберігання №5-к від 30.03.2013 р. між Управлінням державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в місті Києві та Державним підприємством «Розвиток» (далі також - Договір №5-к).
З матеріалів справи судом встановлено, що Державним підприємством «Розвиток» 28.05.2012 р. проведено конкурс щодо залучення підприємств, установ та організацій недержавної форми власності для надання послуг з доставляння та зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів, за результатами якого укладено 08.06.2012 р. договори з ТОВ «ОСБ Камелот», ТОВ «Приватконтинент». 01.09.2012 р. ДП «Розвиток» до моменту проведення конкурсу укладено тимчасовий договір №33-к з ТОВ «Оллин плюс» про забезпечення організації зберігання майна.
Одночасно суд бере до уваги, що п. 7 Переліку платних послуг, які можуть надаватися органами та підрозділами Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2007 р. №795, було передбачено надання платної послуги із зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках Державтоінспекції.
Проте, постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. №1098 «Деякі питання надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби платних послуг» внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 4 червня 2007 р. №795 та затверджено в новій редакції Порядок надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби платних послуг та Перелік платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби, і розмір плати за їх надання.
Даним Переліком платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби, і розмір плати за їх надання в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. №1098, не передбачено надання платних послуг із зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках Державтоінспекції, оскільки спеціальні майданчики і стоянки Державтоінспекції ліквідовано відповідно до Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 30.01.2012 р. №77.
Відповідно до п.13 Порядку №1102 за транспортування і зберігання транспортного засобу на спеціальному майданчику чи стоянці Державтоінспекції справляється плата у встановленому спільним наказом МВС, Мінфіну та Мінекономіки розмірі.
На виконання абзацу третього пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року N 1098 "Деякі питання надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби платних послуг" пунктом 1 спільного Наказу від 25.04.2012 р. №364/497/506 Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства фінансів України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 травня 2012 р. за №760/21073, визнано таким, що втратив чинність, спільний наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України від 05.10.2007 N 369/1105/336 "Про затвердження Розмірів плати за надання послуг органами та підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Порядку їх справляння", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31.10.2007 за N 1235/14502 (із змінами).
Як встановлено судом, відповідно до Акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 04.05.2013 р. інспектором ДПС полку ДПС 3 взводу супроводження полку ДПС ДАІ прапорщиком міліції Алісейком Романом Миколайовичем затримано транспортний засіб та передано водію спеціального автомобіля-евакуатора ТОВ «Приватконктинент» для подальшого доставлення на спеціальний майданчик чи стоянку за адресою: м. Київ, вул. Бальзака, 16. Затримання здійснено на підставі даних в АІС «Автомобіль» щодо розшуку автомобіля Мазда, 3, номерний знак НОМЕР_1, внесених на підставі постанови Центрального ВДВС міста Чернігова від 13.10.2011 р. № 569/11.
Таким чином, дії інспектора Алісейка Р. М. щодо складення акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 04 травня 2013 р. та щодо тимчасового затримання та доставлення автомобіля Мазда 3, державний номер НОМЕР_1 на спеціальний майданчик є правомірними.
Щодо тверджень позивача про протиправність дій відповідачів по стягуванню коштів за транспортування та зберігання автомобіля, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до абзацу другого п. 12 Порядку №1102 повернення тимчасово затриманого транспортного засобу боржника, який зберігається на спеціальному майданчику чи стоянці, здійснюється за вимогою державного виконавця.
Пунктом 4.8. Інструкції про порядок взаємодії органів внутрішніх справ України та органів державної виконавчої служби при примусовому виконанні рішень судів та інших органів (посадових осіб), затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України від 25 червня 2002 р. №607/56/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 червня 2002 р. за №541/6829, із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України від 5 липня 2004 року №747/60/5, передбачено, що за час зберігання транспортного засобу боржника на спеціальних майданчиках чи стоянках посадова особа Державтоінспекції складає кошторис витрат і подає його до органу державної виконавчої служби, який ініціював затримання транспортного засобу. Орган державної виконавчої служби компенсує Державтоінспекції витрати на зберігання транспортного засобу боржника за рахунок коштів виконавчого провадження з подальшим віднесенням їх до витрат на проведення виконавчих дій.
Судом встановлено, що Позивач самостійно звернувся до працівників спеціального майданчика, який розташовано по вул. Бальзака, 16 у м. Києві, з метою повернення автомобіля, на що йому працівниками спеціального майданчика запропоновано сплатити за послуги зберігання та транспортування транспортного засобу.
Доказів звернення державного виконавця з вимогою щодо повернення тимчасово затриманого автомобіля марки Мазда 3, державний номер НОМЕР_1 на підставі постанови Центрального відділу державної виконавчої служи Чернігівського міського управління юстиції про закінчення виконавчого провадження та зняття арешту від 26.10.2011 р. ВП № 19604261, суду не надано.
Відповідно до копій рахунків та квитанцій Позивачем сплачено 798,00 грн. та 600,00 грн., призначення платежу відповідно: за послуги з перевезення (отримувач ТОВ «Приватконтинент») та із зберігання (отримувач ТОВ «Оллин плюс») транспортного засобу.
Таким чином, судом встановлено, що відповідачами не вчинялись дії щодо стягнення коштів з Позивача за транспортування та зберігання автомобіля, а тому обґрунтування позоау в цій частині є безпідставними.
Крім того, суд звертає увагу, що Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України від 5 жовтня 2007 року N 369/1105/336 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2007 р. за N 1235/14502 «Про затвердження Розмірів плати за надання послуг органами та підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Порядку їх справляння» втратив чинність згідно з наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства фінансів України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 25 квітня 2012 року N 364/497/506.
Також, в межах цієї адміністративної справи судом не досліджується правомірність створення та діяльність Державного підприємства «Розвиток» та встановлення плати за транспортування та зберігання транспортних засобів.
Таким чином, суд дійшов висновку, що дії Відповідача 2 щодо затримання, організації транспортування та зберігання транспортного засобу Позивача вчинено у відповідності до вимог діючого законодавства, а відтак позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Згідно з вимогами Кодексу адміністративного судочинства України відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
«На підставі» означає, що суб'єкт владних повноважень: 1) повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
«У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.
«У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльності.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог позивача та відсутність підстав для їх задоволення.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили. Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України
Суддя Маруліна Л.О.