"05" вересня 2013 р. м. Київ К/9991/34329/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Суддів: Лиски Т.О. (доповідач),
Мойсюка М.І.,
Олексієнка М.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області про скасування вимоги про сплату недоїмки зі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 березня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2011 року, -
У січні 2011 року фізична особа-підприємець (далі - ФОП) ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області, у якому просила скасувати вимогу відповідача від 01 листопада 2010 року № Ф-531 про сплату недоїмки зі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 695,46 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 02 березня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2011 року, позивачу відмовлено в задоволенні позову.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у справі, ФОП ОСОБА_3 звернулася з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, здійснивши перевірку доводів касаційної скарги, матеріалів справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_3 є фізичною особою-підприємцем, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію (а.с. 9); платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Позивач здійснює підприємницьку діяльність з надання послуг перукарнями та салонами краси, знаходиться на спрощеній системі оподаткування зі сплатою фіксованого податку.
01 листопада 2010 року Управлінням Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області прийнято вимогу № Ф-531 про сплату боргу зі страхових внесків ФОП ОСОБА_3 в сумі 695,46 грн.
Згідно з пунктом третім частини першої статті 11 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Відповідно до статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Законом України «Про внесення змін до Законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 08 липня 2010 року №2461-VI підпункт 4 пункту 8 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» викладено в такій редакції: "Фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески".
Вказаний Закон України «Про внесення змін до Законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відповідно вказані зміни до підпункту 4 пункту 8 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» набрали чинності 17 липня 2010 року.
До 17 липня 2010 року діяла редакція підпункту 4 пункту 8 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, придбання спеціального торгового патенту), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачували страхові внески в порядку, визначеному цим Законом у фіксованому розмірі.
Таким чином, згідно з наведеними положеннями Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач зобов'язаний сплачувати страхові внески до Пенсійного фонду у загальному порядку, незважаючи на те, що він у спірний період перебував на спрощеній системі оподаткування.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач, як фізична особа - підприємець, яка обрала особливий спосіб оподаткування, в спірний період страхові внески до Пенсійного фонду України сплатив не в повному обсязі.
Таким чином, донарахування страхових внесків проведено відповідачем з дотриманням Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1.
Повно та всебічно дослідивши всі обставини справи та давши належну правову оцінку доказам, суди попередніх інстанцій обґрунтовано відмовили у задоволенні позову, оскільки дії суб'єкта оскарження відповідають чинному законодавству та не порушили права, свободи і законні інтереси заявника.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими.
Керуючись ст.ст. 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 березня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2011 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: