Україна
Донецький окружний адміністративний суд
27 серпня 2013 р. Справа № 805/11740/13-а
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
Постановлено у нарадчій кімнаті.
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Троянова О.В., при секретарі судового засідання Максімчук М.О., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом:
Управління Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька (м. Донецьк)
до
ОСОБА_1 (м. Донецьк)
про
стягнення переплати пенсії в розмірі 845,18 грн., -
09 серпня 2013 року Управління Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення переплати пенсії в розмірі 845,18 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 27.04.1994 року відповідач знаходиться на обліку та отримує пенсію за віком в Управлінні Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька, у зв'язку з тим, що пенсіонер працював та своєчасно не повідомив органи ПФУ утворилась переплата за період з 01.06.2007 року по 31.12.2009 року у розмірі 1511,78 грн. ОСОБА_1 Перебуває на обліку в УПФУ в Петровському районі м. Донецька, як отримувач пенсії по інвалідності внаслідок загальних захворювань з 28.03.1994 року.
Враховуючи часткове стягнення за відповідачем обраховується переплата пенсія у розмірі 845,18 грн. яку позивач просив стягнути в повному обсязі.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав адміністративний позов у повному обсязі, просив задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення особисто ОСОБА_1 ухвали про відкриття провадження по справі 18.07.2013 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Вислухавши в судовому засіданні представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.
При проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 були отримані дані персоніфікованого обліку за 2012 рік, відповідно до яких було виявлено, що відповідач - є працюючим в АТ ВТ «Донецькпромсировина».
Про своє працевлаштування пенсіонер не повідомив, хоча був зобов'язаний зробити це, про що їм особисто зроблено відповідний розпис на заяві про призначення пенсії.
У результаті перерахунку було нараховано пенсію за період з 01.06.2007р. по 31.12.2009р., у сумі 1511,78 грн., яка є незаконно отриманою
На підставі вище викладено, з урахуванням часткового стягнення з відповідача заборгованості, позивач просив стягнути з відповідача суму переплати по пенсії у розмірі 845,18 грн.
Перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд приходить до наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, відповідно до якого усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.
Судом встановлено, що 27.04.1994 року ОСОБА_1 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька Донецької області із заявою про перерахунок пенсії по інвалідності, при підписанні якої власноруч вказав, що не працював та у разі працевлаштування зобов'язується повідомити Управління Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька Донецької області.
При цьому, підписуючи вказану заяву про призначення пенсії, відповідач - ОСОБА_1 був повідомлений про необхідність своєчасного інформування органів Пенсійного фонду України у випадку свого працевлаштування.
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ від 05.11.1991р. (надалі - Закон № 1788) Пенсії по інвалідності призначаються в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату здоров'я, внаслідок: а) трудового каліцтва або професійного захворювання; б) загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства). Пенсії по інвалідності призначаються незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.
Згідно ст. 33 Закону № 1788 до пенсії по інвалідності, в тому числі обчисленої в мінімальному розмірі, встановлюються такі надбавки: непрацюючим інвалідам, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім'ї, - на кожного непрацездатного члена сім'ї (статті 37, 40, 41) в розмірі соціальної пенсії, передбаченої для відповідної категорії непрацездатних.
Статтею 37 Закону № 1788 Непрацездатними членами сім'ї вважаються: а) діти, брати, сестри й онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років, при цьому брати, сестри й онуки - за умови, якщо вони не мають працездатних батьків.
Згідно з пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року №654 непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні дітей до 18 років, надбавка до пенсії за віком, по інвалідності та за вислугу років, передбачена Законами України «Про пенсійне забезпечення» і «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виплачується у розмірі 150,00 гривень на кожну дитину.
При відпрацюванні списків персоніфікованого обліку за 2012 рік, позивачем було з'ясовано, що ОСОБА_1 з 01.04.2004 року та по теперішній час працює.
У зв'язку з чим, Управлінням Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька Донецької області був здійснений перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 01.06.2007 року по 31.12.2009 року.
Рішенням УПФУ №30 від 23.05.2012 року про утримання переплати суми виплаченої пенсії було вирішено стягувати з пенсії ОСОБА_1 зазначену заборгованість. Позивач звертався на адресу ОСОБА_1 з вимогою сплатити зазначену заборгованість, проте на теперішній час заборгованість не сплачена.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Відповідно до п. 2 Порядку відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 року № 6-4 визначено, що переплатою пенсій та грошової допомоги є сума пенсій та грошової допомоги, виплачена з різних причин понад розмір, визначений законодавством .
Згідно п. 3 даного порядку передбачено, що повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, проводиться відповідно до ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у випадках виявлення подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміни у складі сім'ї тощо.
Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст. 9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з Відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 128, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька до ОСОБА_1 про стягнення переплати пенсії в розмірі 845,18 грн - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька переплату пенсії в розмірі 845 (вісімсот сорок п'ять) грн. 18 коп.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Троянова О.В.