Справа №2-126/13
(№2609/25363/12)
(заочне)
04 вересня 2013 року Солом'янський районний суд м. Києва
в складі головуючого судді - Оксюти Т.Г.,
при секретарі - Ляш С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2, третя особа: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Києві про встановлення факту трудових відносин, встановлення факту нещасного випадку на виробництві, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, вихідної допомоги та моральної шкоди, -
Позивач звернулась до суду з позовом до ТОВ «Золота марка» про встановлення факту трудових відносин, встановлення факту нещасного випадку на виробництві, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, вихідної допомоги та моральної шкоди.
В ході розгляду справи було проведено заміну відповідача ТОВ «Золота марка» на належного ФОП ОСОБА_2
Позивач просила встановити факт трудових відносин, а саме: її роботи у ФОП ОСОБА_2 з 01.11.2011 року по 05.10.2012 року на посаді повара в ресторані «ІНФОРМАЦІЯ_3» за адресою: АДРЕСА_1, на території Національної кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка на умовах повного робочого дня з заробітною платою в розмірі 4000,00 грн. на місяць із звільнення із займаної посади 05.10.2012 року на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України, у зв'язку із порушенням роботодавцем законодавства про працю.
Встановити факт нещасного випадку на виробництві, який трапився з позивачем 18.07.2012 року під час виконання своїх трудових обов'язків у ФОП ОСОБА_2 на посаді повара в ресторані «ІНФОРМАЦІЯ_3» за адресою: АДРЕСА_1, на території Національної кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка.
Зобов'язати ФОП ОСОБА_2 видати позивачу ОСОБА_1 належним чином оформлену трудову книжку та довідку про її роботу із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.
Стягнути з ФОП ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату з 01.06.2012 року по 18.07.2012 року в сумі 6322,59 грн.
Стягнути з ФОП ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 невиплачену грошову компенсацію за 22 дні невикористаної щорічної відпустки.
Стягнути з ФОП ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 невиплачену вихідну допомогу в розмірі 12000,00 грн.
Стягнути з ФОП ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку, тобто з 05.10.2012 року, по день фактичного розрахунку.
Стягнути з ФОП ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в розмірі 20000,00 грн.
В ході розгляду справи позивач збільшила розмір своїх позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди та просила стягнути з ФОП ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 400000,00 грн.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона з 01.11.2011 року фактично працювала на посаді повара в ресторані «ІНФОРМАЦІЯ_3» за адресою: АДРЕСА_1, на території Національної кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка. Керівником зазначеного вище ресторану «ІНФОРМАЦІЯ_3» є ОСОБА_4
При прийомі на роботу позивач надала роботодавцю всі необхідні документи, зокрема свою трудову книжку.
Зазначила, що вона працювала в ресторані «ІНФОРМАЦІЯ_3» на умовах повного робочого дня, маючи 2-3 вихідні на місяць та отримувала заробітну плату в розмірі 4000,00 грн. на місяць. За час роботи в ресторані «ІНФОРМАЦІЯ_3» у відпустці жодного разу не була.
18.07.2012 року позивачу наказали допомогти перенести каструлю місткістю 40 літрів з гарячою рідкою їжею. Допомагаючи переносити згадану вище каструлю, позивач послизнулась на мокрій підлозі та впала, а гаряча рідина з каструлі вилився на неї та потрапила на тіло, що спричинило сильний біль та опіки.
На місце пригоди була викликана швидка медична допомога, екіпажем якої позивача було доставлено того ж дня з робочого місця до приймального відділення Центру термічних уражень та пластичної хірургії Київської міської лікарні №2 та госпіталізовано до відділення для лікування дорослих з опіками та відмороженнями.
В лікарні позивач перебувала на стаціонарному лікуванні по 20.08.2012 року, а потім перебувала на амбулаторному лікуванні по 05.10.2012 року.
В результаті зазначеного вище нещасного випадку позивач отримала опіки І-ІІ-ІІІ ступенів: постраждали 21 % тулуба, ліва рука та ліва нога.
Під час перебування позивача в лікарні, впродовж перших чотирьох тижнів до неї періодично навідувались представники роботодавця та передавали грошові кошти на лікування.
Всього від роботодавця на лікування позивач отримала 3950,00 грн.
По телефону керівник ресторану «ІНФОРМАЦІЯ_3» - ОСОБА_4 неодноразово запевняв позивача про те, що їй виплатять заробітну плату та оплатять всі необхідні витрати на лікування.
Зазначила, що 16.08.2012 року до позивача в лікарню приїхав представник роботодавця та вимагав підписати бланк заяви про прийом на роботу до ФОП ОСОБА_2, без дати, який вона підписувати відмовилась та зберегла в себе.
Після 16.08.2012 року роботодавець нічого позивачу не компенсував. Заробітну плату за червень-липень 2012 року не виплатив. На телефонні дзвінки позивача представники роботодавця не відповідали.
Після закінчення стаціонарного лікування, позивач звернулась за правовою допомогою до адвоката ОСОБА_6, який за дорученням направив запити до відповідних установ та організацій з метою з'ясування обставин, що зумовили настання зазначеного вище нещасного випадку та вирішення питання щодо відшкодування завданої позивачу шкоди.
З'ясувалось, що працевлаштування позивача взагалі не було оформлено, про що свідчить відповідь Київського міського центру зайнятості №08-6649 від 06.09.2012 року на запит адвоката ОСОБА_6
Вважає, що з вини роботодавця її працевлаштування не було належним чином оформлене та не було складено акт про нещасний випадок на виробництві, у зв'язку з чим вона не може отримати страхові виплати у зв'язку з втратою працездатності, звернутись до МСЕК з метою визначення ступеня втрати працездатності, отримати відшкодовування шкоди, заподіяної внаслідок ушкодження здоров'я.
02.10.2012 року позивач направила поштою на адресу ФОП ОСОБА_2 та адміністрації ресторану «ІНФОРМАЦІЯ_3» заяву про звільнення з 05.10.2012 року із займаної посади, у зв'язку із порушенням роботодавцем законодавства про працю та на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України, видачі довідки про заробіток за час роботи, трудової книжки та остаточного залишку заробітної плати.
Проте, відповіді, трудової книжки, довідки та заробітної плати позивач не отримала.
З урахуванням викладеного, позивач вважає що вона має право на отримання заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку та вихідної допомоги.
Крім того, внаслідок неправомірний дій відповідача позивачу також було завдано моральну шкоду, яку вона оцінює в розмірі 400000,00 грн.
На підставі вищевикладеного просила позов задовольнити.
Позивач та її представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечували.
Відповідач ФОП ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про день і час розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Суд, відповідно до ст.ст. 169, 224 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній матеріалів у його відсутність, оскільки неявка відповідача не перешкоджає постановленню заочного рішення, проти чого не заперечували позивач та її представник.
Представник третьої особи Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Києві в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечувала.
Суд, вислухавши думку позивача та її представника, представника третьої особи, врахувавши пояснення свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про часткове задоволення позову з огляду на наступне.
Згідно ч. 2 ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Судом встановлено, що 18.07.2013 року позивач ОСОБА_1 отримала опіки І-ІІ-ІІ ступенів.
Позивач в судовому засіданні пояснила, що вказану травму вона отримала під час виконання своїх службових обов'язків в ресторані «ІНФОРМАЦІЯ_3» за адресою: АДРЕСА_1, на території Національної кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка.
Також, зазначила, що у вказаному ресторані вона працювала з 01.11.2011 року по 05.10.2012 року на посаді повара.
У зв'язку з викладеними обставинами, позивач просила встановити факт трудових відносин, а саме: її роботи у ФОП ОСОБА_2 з 01.11.2011 року по 05.10.2012 року на посаді повара в ресторані «ІНФОРМАЦІЯ_3» за адресою: АДРЕСА_1, на території Національної кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка на умовах повного робочого дня з заробітною платою в розмірі 4 000 гривень на місяць із звільнення із займаної посади 05.10.2012 року на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України, у зв'язку із порушенням роботодавцем законодавства про працю та встановити факт нещасного випадку на виробництві, який трапився з позивачем 18.07.2012 року під час виконання своїх трудових обов'язків у ФОП ОСОБА_2, на що слід зазначити наступне.
Встановлено, що ОСОБА_1 з 01.11.2011 року працювала на посаді повара в ресторані «ІНФОРМАЦІЯ_3» за адресою: АДРЕСА_1, на території Національної кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка.
При оформлені на роботу позивач надавала роботодавцю всі необхідні документи, зокрема свою трудову книжку.
Позивач працювала в ресторані «ІНФОРМАЦІЯ_3» на умовах повного робочого дня, маючи 2-3 вихідні на місяць та отримувала заробітну плату в розмірі 4000,00 грн. на місяць.
За час роботи в ресторані «ІНФОРМАЦІЯ_3» позивач у відпустці жодного разу не була.
18.07.2012 року позивач виконуючи свої трудові обов'язки допомагала переносити каструлю місткістю 40 літрів з гарячою рідкою їжею.
Так, допомагаючи переносити вказану каструлю, позивач ОСОБА_1 послизнулась на мокрій підлозі та впала, а гаряча рідина з каструлі вилилась на неї та потрапила на тіло.
На місце події була викликана швидка медична допомога, екіпажем якої позивача було того ж дня доставлено з робочого місця до приймального відділення Центру термічних уражень та пластичної хірургії Київської міської лікарні № 2 та госпіталізовано до відділення для лікування дорослих з опіками та відмороженнями.
Вказане підтверджується відповіддю на запит адвоката Київської міської клінічної лікарні №2 за №740 від 06.09.2012 року, з якої вбачається, що згідно з супровідним листком №245737 підстанції №6 Київської міської станції швидкої медичної допомоги та медицини катастроф ОСОБА_1 була доставлена з робочого місця - ресторану «ІНФОРМАЦІЯ_3» кіностудії імені Довженка (а.с. 10).
Встановлено, що позивач перебувала на стаціонарному лікуванні з 18.07.2012 року по 20.08.2012 року, що підтверджується медичною картою №820/367 стаціонарного хворого (а.с. 11).
Діагноз при госпіталізації - опік гарячою їжею І-ІІ-ІІІ ступенів 10% спини, лівої сідниці, лівого стегна.
Діагноз при госпіталізації - опік гарячою їжею І-ІІ-ІІІ А ступенів 15% спини, лівої сідниці, лівого стегна; легкий опіковий шок. Діагноз клінічний - опік гарячою їжею І-ІІ-ІІІ А ступенів 21% тулуба, лівої верхньої та нижньої кінцівок, у стані легкого опікового шоку.
Після виписки з лікарні, позивач перебувала на амбулаторному лікуванні до 05.10.2012 року.
Як пояснила в судовому засіданні позивач, під час перебування в лікарні, впродовж перших чотирьох тижнів до неї періодично навідувались представники роботодавця ФОП ОСОБА_2 та передавали грошові кошти на лікування.
Всього від роботодавця на лікування позивач отримала 3950,00 грн.
Заслуговує на увагу зокрема та обставина, що 16.08.2012 року до позивача в лікарню приїхав представник роботодавця та наполягав на підписанні бланку заяви, без дати, про прийом на роботу до ФОП ОСОБА_2 (а.с. 19).
Проте, вказану заяву позивач відмовилась підписувати.
Після 16.08.2012 року роботодавець витрати на лікування позивачу не компенсував.
Заробітну плату за червень-липень 2012 року не виплатив.
На неодноразові телефоні дзвінки представники ФОП ОСОБА_2 не відповідали.
Після закінчення лікування, позивач звернулась за правовою допомогою до адвоката ОСОБА_6, який за дорученням направив запити до відповідних установ та організацій з метою з'ясування обставин, що зумовили настання зазначеного вище нещасного випадку та вирішення питання щодо відшкодування завданої позивачу шкоди.
З'ясувалось, що працевлаштування позивача взагалі не було оформлено, про що свідчить відповідь Київського міського центру зайнятості №08-6649 від 06.09.2012 року на запит адвоката ОСОБА_6
Згідно ст. 1, ч. 1 ст. 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», завданнями страхування від нещасного випадку є: проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров'ю застрахованих, викликаним умовами праці; відновлення здоров'я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків або професійних захворювань; відшкодування шкоди, пов'язаної з втратою застрахованими особами заробітної плати або відповідної її частини під час виконання трудових обов'язків, надання їм соціальних послуг у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також у разі їх смерті здійснення страхових виплат непрацездатним членам їх сімей. Дія цього Закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їх форм власності та господарювання, у фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності.
У відповідності до п. 1 ч.1 ст. 8 закону, обов'язковому страхуванню від нещасного випадку підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) або на інших підставах, передбачених законодавством про працю.
Як встановлено п.1 ч.1 ст. 21 закону, в разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я.
При цьому, відповідно до ч.2, ч.7 ст. 13 закону, страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.
Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.
Окрім того, ч.1, ч.2 ст. 30 закону передбачено, що ступінь втрати працездатності потерпілим установлюється МСЕК за участю Фонду соціального страхування від нещасних випадків і визначається у відсотках професійної працездатності, яку мав потерпілий до ушкодження здоров'я. МСЕК установлює обмеження рівня життєдіяльності потерпілого, визначає професію, з якою пов'язане ушкодження здоров'я, причину, час настання та групу інвалідності у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також визначає необхідні види медичної та соціальної допомоги. Огляд потерпілого проводиться МСЕК за умови подання акта про нещасний випадок на виробництві, акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами, висновку спеціалізованого медичного закладу (науково-дослідного інституту профпатології чи його відділення) про професійний характер захворювання, направлення лікувально-профілактичного закладу або роботодавця чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання, або робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків, суду чи прокуратури.
Згідно ст. 171 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 10 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 року №1232, роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок (крім випадків, передбачених пунктом 37 цього Порядку), зобов'язаний: 1) протягом однієї години передати з використанням засобів зв'язку та протягом доби на паперовому носії повідомлення про нещасний випадок згідно з додатком 2: Фондові за місцезнаходженням підприємства, на якому стався нещасний випадок; керівникові первинної організації профспілки незалежно від членства потерпілого в профспілці (у разі наявності на підприємстві кількох профспілок - керівникові профспілки, членом якої є потерпілий, а у разі відсутності профспілки - уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці); керівникові підприємства, де працює потерпілий, якщо потерпілий є працівником іншого підприємства; органові державного пожежного нагляду за місцезнаходженням підприємства у разі настання нещасного випадку внаслідок пожежі; закладові державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснює санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством (у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння); 2) протягом доби утворити комісію у складі не менш як три особи та організувати проведення розслідування. Роботодавець зобов'язаний створити належні умови для роботи комісії (забезпечити приміщенням, засобами зв'язку, оргтехнікою, автотранспортом, канцелярським приладдям), компенсувати витрати, пов'язані з її діяльністю, а також залучених до роботи експертів,інших спеціалістів та сприяти роботі комісії з метою своєчасного і об'єктивного проведення розслідування нещасного випадку.
У відповідності до пп. 1-4, п. 5 вказаного порядку, обставинами, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов'язаний з виробництвом, і складається акт за формою Н-1, є зокрема: 1) виконання потерпілим трудових (посадових) обов'язків за режимом роботи підприємства, у тому числі у відрядженні; 2) перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці для виконанням потерпілим трудових (посадових) обов'язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття потерпілого на підприємство до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, в тому числі протягом робочого та надурочного часу; 3) підготовка до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення; 4) виконання завдань відповідно до розпорядження роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні, святкові та неробочі дні.
Згідно відповіді Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Києві №04-08/2804-08 від 12.09.2012 року наданої на запит адвоката ОСОБА_6, в управлінні відсутні відомості, які підтверджують наявність трудових відносин між позивачем та ФОП ОСОБА_2
Проте, 25.07.2012 року (за тиждень після нещасного випадку) від ФОП ОСОБА_2 надійшло повідомлення про нещасний випадок, який стався з позивачем ОСОБА_1 18.07.2012 року (а.с. 53).
Станом на 12.09.2012 року (майже за два місяці після нещасного випадку), розслідування нещасного випадку не закінчено, відповідні акти не складено, нещасний випадок не визнано «страховим випадком» у відповідності до ст. 13 закону, тому підстав для виплати позивачу страхових виплат та відшкодування завданої їй шкоди в Управління відсутні (а.с. 24).
Також, встановлено, що 03.12.2012 року від ФОП ОСОБА_2 надійшов лист до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Києві, про відзив повідомлення, згідно з подією, яка сталася 18.07.2012 року за адресою: АДРЕСА_1 у кафе ресторані «ІНФОРМАЦІЯ_3» травми (опіки кип'ятком) ОСОБА_1, в зв'язку з тим, що вона не перебуває у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_2, а в той день зайшла до своєї знайомої, яка працює у ресторані.
Проте, вказані обставини спростовуються показами допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які підтвердили факт перебування позивача у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_2 та факт настання нещасного випадку позивача на виробництві.
Оцінюючи покази свідків, суд вважає їх достовірними і такими, що не викликають сумніву в їх правдивості, оскільки свідки не заінтересовані в справі і підстав для обмови позивача та відповідача у них немає, їх покази не суперечать іншим матеріалам справи.
Тому і підстав для сумніву у правдивості пояснень позивача ОСОБА_1 про те, що вона перебувала у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_2, та під час виконання своїх трудових обов'язків з нею стався нещасний випадок, у суду немає.
Таким чином, вказані обставини підтверджують той факт, що з вини роботодавця працевлаштування позивача ОСОБА_1 не було належним чином оформлене та не було складено акт про нещасний випадок на виробництві, у зв'язку з чим остання не може отримати страхові виплати у зв'язку з втратою працездатності, звернутись до МСЕК з метою визначення ступеня втрати працездатності, отримати відшкодовування шкоди, заподіяної внаслідок ушкодження здоров'я.
Згідно абз. 13 п. 38 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 року №1232, факт перебування потерпілого у трудових відносинах з роботодавцем, якщо відповідні документи не оформлені роботодавцем, але потерпілий фактично допущений до роботи, підтверджується в установленому порядку Держпраці на запит голови спеціальної комісії або в судовому порядку.
02.10.2012 року позивач направила поштою на адресу ФОП ОСОБА_2 та адміністрації ресторану «ІНФОРМАЦІЯ_3» заяву про звільнення з 05.10.2012 року із займаної посади, у зв'язку із порушенням роботодавцем законодавства про працю, на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України, видачі довідки про заробіток за час роботи, трудової книжки та залишку заборгованості по заробітній платі (а.с. 28).
Проте, відповіді, трудової книжки, довідки та заробітної плати позивач не отримала.
З урахуванням викладеного, судом достовірно встановлено факт перебування позивача в трудових відносинах з ФОП ОСОБА_2 з 01.11.2011 року по 05.10.2012 року на посаді повара в ресторані «ІНФОРМАЦІЯ_3» за адресою: АДРЕСА_1, на території Національної кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка на умовах повного робочого дня з заробітною платою в розмірі 4000,00 грн. на місяць із звільненням із займаної посади 05.10.2012 року на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України, у зв'язку із порушенням роботодавцем законодавства про працю та факт нещасного випадку на виробництві, який стався з позивачем 18.07.2012 року під час виконання своїх трудових обов'язків у ФОП ОСОБА_2 на посаді повара в ресторані «ІНФОРМАЦІЯ_3».
Позивач також просила зобов'язати ФОП ОСОБА_2 видати їй належним чином оформлену трудову книжку та довідку про її роботу із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати та стягнути з ФОП ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі з 01.06.2012 року по 18.07.2012 року в сумі 6322,59 грн., на що слід зазначити наступне.
Відповідно до п. 6 ч. 1, ч. 4 ст. 24 КЗпП України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим при укладенні трудового договору з фізичною особою. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказу чи розпорядження не було видано, але працівника фактично було допущено до роботи.
Згідно до ч.1, ч.3 ст. 38 КЗпП України, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.
У відповідності до ст. 44 КЗпП України, при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Встановлено, що належно оформленої трудової книжки на день звільнення позивачу видано не було, так само як і не було проведено з нею розрахунку.
Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
При цьому, ст. 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.
Згідно ст. 49 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.
При стягненні заборгованості по заробітній платі, суд виходить з наступного розрахунку:
4000,00 грн. (розмір заробітної плати за 1 місяць) / 31 (кількість календарних днів в липні місяці) х 18 (кількість відпрацьованих днів в липні 2012 року) = 2322,59 грн. (невиплачена заробітна плата за липень 2012 року);
4000,00 грн. (розмір невиплаченої заробітної плати за червень 2012 року) + 2322,59 грн. (невиплачена заробітна плата за липень 2012 року) = 6322,59 грн. (невиплачена заробітна плата за червень-липень 2012 року).
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення цієї частини позовних вимог.
Окрім того, відповідно до ч.1, ч. 4 ст. 83 КЗпП України, в разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей. За бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданих працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.
В порушення вимог статті 83 КЗпП України відповідач не виплатив позивачу грошову компенсацію за невикористану за 2012 рік відпустку в розмірі 4004,00 грн., виходячи з наступного розрахунку:
24 (кількість днів при мінімальному розмірі щорічної відпустки) / 12 місяців х 11 (кількість повних фактично відпрацьованих місяців) = 22 (кількість не використаних днів щорічної відпустки);
4000,00 грн. (оклад на місяць) / 22 (кількість днів невикористаної відпустки) = 182,00 грн. (середньоденна заробітна плата);
182,00 грн. (середньоденна заробітна плата) * 22 (кількість днів невикористаної відпустки) = 4004,00 грн. (грошова компенсація за невикористану відпустку).
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про стягнення з ФОП ОСОБА_2 на користь позивача грошової компенсації за невикористану відпустку за 2012 рік в сумі 4004,00 грн.
При цьому, зважаючи на те, що причиною звільнення позивача стало порушення ФОП ОСОБА_2 законодавства про працю, суд приходить до висновку про стягнення з останнього на користь позивача вихідної допомоги у розмірі тримісячного середнього заробітку, що становить 12000,00 грн. (4000,00грн. (оклад на місяць) * 3 місяці = 12000,00 грн.).
Також, ст. 117 КЗпП України встановлено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Отже, на підставі статті 117 КЗпП України, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за весь час затримки розрахунку, а саме з 05.10.2012 року по день фактичного розрахунку, що станом на 04.09.2013 року становить 11 місяців і дорівнює 44000,00 грн.: (11 місяців * 4000,00 грн. (оклад на місяць).
Позивач також просила стягнути моральну шкоду в сумі 400000,00 грн., на що слід зазначити наступне.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Відповідно до положень ст.ст. 23, 1167 ЦК України позивач має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення його прав. При цьому, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини душевних страждань, ступеня вини відповідача, який завдав моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.
Згідно ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Як встановлено в судовому засіданні, в результаті порушення прав позивача на оплату праці відповідач, заподіяв позивачу моральну шкоду, яка полягала в незабезпеченні відповідачем безпечних і нешкідливих умови праці та порушенням ним трудового законодавства; виразилась у негативних емоціях та переживаннях з приводу пошуку грошових коштів на лікування, ушкодження зовнішності, погіршення нормального способу життя, приниження, необхідності, будучи ще хворою, звертатися до відповідних установ, збирати докази для звернення до суду.
При цьому, виходячи з обставин справи, суд вважає, що розмір моральної шкоди, завданої позивачу в сумі 400000,00 грн. значно завищений нею і з відповідача ФОП ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню моральна шкода в сумі 20000,00 грн.
Згідно ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу.
Згідно ч. 4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивач довела ті обставини на які посилалась як на підставу своїх позовних вимог, а тому позов підлягає частковому задоволенню.
Згідно п. 2 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, з відповідача на користь держави підлягає стягненню сума судового збору за відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 663,26 грн. та за відшкодування моральної шкоди в розмірі 200,00 грн., а також за позовні вимоги немайнового характеру в сумі 114,70 грн., відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.
Керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», ст. ст. 24, 38, 44, 47, 49, 83, 115, 116, 171, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 23, 1167 ЦК України, ст. ст. 10, 27-30, 57-60, 88, 174, 209, 212-214, 218, 367 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2, третя особа: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Києві про встановлення факту трудових відносин, встановлення факту нещасного випадку на виробництві, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, вихідної допомоги та моральної шкоди - задовольнити частково.
Встановити факт трудових відносин, а саме: факт роботи ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, у ФОП ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_2, код ЄДРПОУ для юридичної особи НОМЕР_3, з 01.11.2011 року по 05.10.2012 року на посаді повара в ресторані «ІНФОРМАЦІЯ_3» за адресою: АДРЕСА_1, на території Національної кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка на умовах повного робочого дня з заробітною платою в розмірі 4000,00 гривень на місяць із звільненням із займаної посади 05.10.2012 року на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України, у зв'язку із порушенням роботодавцем законодавства про працю.
Встановити факт нещасного випадку на виробництві, який стався з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, 18.07.2012 року під час виконання своїх трудових обов'язків у ФОП ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_2, код ЄДРПОУ для юридичної особи НОМЕР_3, на посаді повара в ресторані «ІНФОРМАЦІЯ_3» за адресою: АДРЕСА_1, на території Національної кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка.
Зобов'язати ФОП ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_2, код ЄДРПОУ для юридичної особи НОМЕР_3, видати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, належним чином оформлену трудову книжку та довідку про її роботу із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.
Стягнути з ФОП ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_2, код ЄДРПОУ для юридичної особи НОМЕР_3, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, місцезнаходження юридичної особи: АДРЕСА_1 кафе «ІНФОРМАЦІЯ_3», АДРЕСА_4 кулінарія «ІНФОРМАЦІЯ_3», на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 невиплачену заробітну плату за період з 01.06.2012 року по 18.07.2012 року в сумі 6322,59 грн.
Стягнути з ФОП ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_2, код ЄДРПОУ для юридичної особи НОМЕР_3, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, місцезнаходження юридичної особи: АДРЕСА_1 кафе «ІНФОРМАЦІЯ_3», АДРЕСА_4 кулінарія «ІНФОРМАЦІЯ_3», на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 невиплачену грошову компенсацію за 22 дні невикористаної щорічної відпустки в сумі 4004,00 грн.
Стягнути з ФОП ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_2, код ЄДРПОУ для юридичної особи НОМЕР_3, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, місцезнаходження юридичної особи: АДРЕСА_1 кафе «ІНФОРМАЦІЯ_3», АДРЕСА_4 кулінарія «ІНФОРМАЦІЯ_3», на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 невиплачену вихідну допомогу в сумі 12000,00 грн.
Стягнути з ФОП ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_2, код ЄДРПОУ для юридичної особи НОМЕР_3, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, місцезнаходження юридичної особи: АДРЕСА_1 кафе «ІНФОРМАЦІЯ_3», АДРЕСА_4 кулінарія «ІНФОРМАЦІЯ_3», на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 середній заробіток за весь час затримки розрахунку з 05.10.2012 року по 04.09.2013 року в сумі 44000,00 грн.
Стягнути з ФОП ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_2, код ЄДРПОУ для юридичної особи НОМЕР_3, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, місцезнаходження юридичної особи: АДРЕСА_1 кафе «ІНФОРМАЦІЯ_3», АДРЕСА_4 кулінарія «ІНФОРМАЦІЯ_3», на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 моральну шкоду в сумі 20000,00 грн.
Стягнути з ФОП ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_2, код ЄДРПОУ для юридичної особи НОМЕР_3, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, місцезнаходження юридичної особи: АДРЕСА_1 кафе «ІНФОРМАЦІЯ_3», АДРЕСА_4 кулінарія «ІНФОРМАЦІЯ_3» на користь держави суму судового збору за відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 663,26 грн. та за відшкодування моральної шкоди в розмірі 200,00 грн., а також за позовні вимоги немайнового характеру в сумі 114,70 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення в частині стягнення заробітної плати підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: