Справа № 2-/638/3112/13
638/5450/13-ц
11 вересня 2013 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді - ЛОСЄВОЇ Д.А.
при секретарі - ВОРОНІНІ Д.Г.
за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідачки ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
встановив:
Сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 18 серпня 2001 року, від шлюбу мають неповнолітня дитину, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
17.04.2013 року ОСОБА_1 звернувся з дійсним позовом до суду, в якому просить розірвати шлюб з відповідачкою ОСОБА_3
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що спільне життя з відповідачем не склалося через різні погляди на питання, що виникали у їх сімейному житті, що призводило до суперечок між ними і фактичного припинення шлюбних відносин з квітня 2012 року. Неодноразові спроби врегулювати розбіжності до порозуміння не призвели. Між ними постійно виникали сварки, свідком яких була їх донька і це впливає на її психічний стан та спричиняє душевні страждання, подальше спільне проживання та збереження шлюбу не є можливим.
03.09.2013 року у судовому засіданні представником відповідачки надана зустрічна позовна заява, у якій ОСОБА_3 просить стягнути з ОСОБА_1 на її користь аліменти у розмірі ? частини заробітку щомісячно на утримання доньки ІНФОРМАЦІЯ_2, починаючи з 01.05.2013 року, судові витрати просить покласти на відповідача.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що з квітня 2012 року і по теперішній час ОСОБА_1 жодним чином не бере участі у вихованні, догляді та матеріального забезпечення доньки, домовитись з чоловіком про порядок та розмір матеріального утримання дитини вони не можуть. Також ОСОБА_3 вказує на те, що ОСОБА_1 доньку бачити не хоче, не спілкується з нею і заборонив своїм батькам спілкуватися з дитиною. Крім того ОСОБА_1 фактично позбавив доньку права проживання в квартирі, вигнавши їх з цього помешкання. Її дохід є мінливим, а її батьки не в змозі допомагати настільки, щоб повністю задовольнити її потреби, а ОСОБА_1 має постійну роботу та заробіток. Одночасно ОСОБА_3 просила розірвати шлюб з відповідачем, з тих підстав, що з квітня 2012 року вони фактично припинили шлюбні відносини, чоловік неодноразово їй погрозами виганяв її з дитиною з квартири, у зв'язку з чим, вона змушена була переїхати до своїх батьків, крім того через нанесення чоловіком їй фізичних травм, вона змушена була звернутися до міліції з відповідною заявою.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні свої позовні вимоги підтримав у повному обсязі, та просив їх задовольнити, у задоволені зустрічного позову не заперечував та погодився виплачувати аліменти з травня 2013 року. При цьому пояснив, що до червня 2013 року він регулярно надавав матеріальну допомогу дитині та приймав участь в її виховані, а після того як він з донькою повернувся з моря, де вони разом відпочивали, співмешканець дружини став погрожувати йому та навіть стріляв в нього і вони перестали давати йому доньку.
Відповідачка ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи була повідомлена своєчасно та належним чином.
Представник відповідачки ОСОБА_2 у судовому засіданні зустрічний позов підтримав та просив його задовольнити, у задоволені первісного позову не заперечував, підтвердив що подружжя з квітня 2012 року живуть оремо один від одного.
У відповідності до вимог ст. 112 ч. 2 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї суперечило б інтересам одного з них.
Суд, перевіривши матеріали справи, вважає що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, так як сім'я сторін розпалася остаточно та поновлена бути не може, подальше сумісне життя подружжя та збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам, сторони з квітня 2013 року припинили шлюбно-сімейні відносини.
Відповідно до абзацу 1 п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року, за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Як вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 дійсно є батьком неповнолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Виходячи з цього, відповідач, як батько, зобов'язаний брати участь у виховані та утримані своєї дитини наряду з позивачем.
При цьому, відповідно до абзацу 3 п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Згідно довідки про доходи від 29.05.2013 року відповідач працює на ТОВ «Альфатех» менеджером із збуту має постійний дохід (а.с. 26).
Приймаючи до уваги, що прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, який на даний час, згідно Закону України "Про державний бюджет України на 2013 рік" становить 972 грн., суд вважає, що аліменти у розмірі 1/4 частини зі всіх видів заробітку буде достатнім для задоволення розумних матеріальних потреб дитини.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 367 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів в розмірі суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Згідно ч. 3 ст. 88 ЦПК України судові витрати у розмірі 215 грн. підлягають стягненню в дохід держави з відповідача , так як позивачка , на користь якої ухвалено рішення, звільнена від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст.10,11,60, 88, 367 ЦПК України, ст.ст.110,112,160, 180, 181, 182, 184, 191 СК України,
Шлюб, зареєстрований 18 серпня 2001 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у міському відділі реєстрації актів цивільного стану Харківського обласного управління юстиції (актовий запис 1360)- розірвати.
Після розірвання шлюбу відповідачці залишити прізвище ОСОБА_3.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Харків, (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь ОСОБА_3, аліменти у розмірі 1/4 частини заробітку щомісячно, на утримання доньки ОСОБА_4, народження ІНФОРМАЦІЯ_1 року, починаючи з 01.05.2013 року, до її повноліття.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп.
Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню, але може бути оскаржене апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд міста Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.