"13" серпня 2013 р.
Справа №150/606/13-а
Провадження по справі №2-а/150/47/13
13 серпня 2013 року Чернівецький районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді: Суперсона С.П.
при секретарі: Гендзьорі О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Щуки Олександра Олеговича - старшого інспектора Вінницького районного відділу управління МВС України про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВН1 №219119,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора Вінницького районного відділу управління МВС України, посилаючись на те, що 29 червня 2013 року інспектора Вінницького районного відділу управління МВС України було винесено постанову про визнання позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 122 ч.1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав, просив їх задоволити повністю. Свою вину він не визнає, заперечує проти адміністративного стягнення застосованого працівником ВДАІ відносно нього.
Представник відповідача, повідомлений у встановленому законом порядку про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, не повідомивши при цьому про причини своєї неявки та не надавши суду письмові визнання або заперечення проти позову з посиланням на докази, якими вони обгрунтовуються.
Згідно п. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причину неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Судом встановлено, що 29.06.2013 року ОСОБА_1 керуючи автомобілем ВАЗ 21214 державний номерний знак НОМЕР_1, порушив вимогу дорожнього знаку 4.2 «Рух праворуч» повернувши ліворуч, у зв'язку із чим інспектором ВДАІ Щукою О.А. було винесено постанову про визнання позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 122 ч.1 КУпАП.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши та оцінивши в сукупності матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити з наступних підстав.
Статтею 280 КпАП України встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251 КпАП України доказами є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган(посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту наведеної правової норми слідує, що вказані дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показанням технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Однак, під час винесення постанов про адміністративні правопорушення, які є предметом судового оскарження, працівником ВДАІ не дотримано вимог вказаних вище статей КпАП України, не з'ясовано в повному обсязі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, крім того відповідачем не надано доказів які б спростовували обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги (згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача).
Крім цього, в порушення вимог ст.ст. 33, 280 КпАП України, інспектором ВДАІ при винесенні постанови про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу не з'ясовано характер вчиненого діяння, дані, характеризуючі ОСОБА_1, його майновий стан, ступінь його вини, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, що є самостійною підставою для скасування постанови.
Дослідивши та оцінивши в сукупності всі обставини справи, керуючись законом та правосвідомістю, суд приходить до висновку, що дії старшого інспектора Вінницького районного відділу управління МВС України Щуки О.О. слід вважати неправомірними, а права ОСОБА_1 порушеними, що дає підстави відповідно до положень чинного законодавства для задоволення позову та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Крім цього, на підставі вище викладеного, суд приходить до висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КпАП України, про відсутність таким чином складу адміністративних правопорушень та закриття провадження в справі у зв'язку із цим в силу пункту 1 статті 247 КпАП України.
На підставі ст., ст. 293 п. 3, 278, 287-289, 247 п.1 КпАП України, керуючись ст., ст.6, 11, 18, 19, 99, 104, 105, 106, 159-163, 171-2 КАС України, -
Позов задовольнити.
Постанову старшого інспектора Вінницького районного відділу управління МВС України Щуки О.О. від 29.06.2013 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. скасувати.
Звільнити ОСОБА_1 від відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП у зв'язку з малозначністю вчиненого правопорушення та обмежитись усним зауваженням.
Відповідно до ч.2 ст.171-2 КАС України постанова у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.
Суддя: Суперсон С.П.