№ справи:2/123/514/2013 Головуючий суду першої інстанції:Сенько М.Ф.
№ провадження:22-ц/190/5462/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Дралло І. Г.
"05" вересня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді:Дралла І.Г.,
суддів:Білоусової В.В., Іващенко В.В.,
при секретарі:Почотовій Я.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 14 червня 2013 року, -
ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Вимоги мотивовані тим, що позивачка є власником квартири АДРЕСА_1. Квартира №63, що розташована за вищевказаною адресою поверхом вище, належить ОСОБА_7 Відповідачем з 2010 року проводиться капітальний ремонт квартири з переплануванням. Актом працівників ЖЕУ №3 від 26 жовтня 2010 року було зафіксовано факт залиття кухні квартири позивача з квартири відповідача. В акті зазначено, що залиття відбулося через самовільні роботи на трубопроводі центрального опалення, що здійснювались у квартирі відповідача. 19 січня 2011 року працівниками ЖЕУ №3 були виконані роботи по відновленню електропостачання в квартирі позивача, при цьому ними було встановлено, що причиною припинення електропостачання стало те, що робітниками, які здійснювали ремонті роботи в квартирі №63, був вирваний електричний дріт, який знаходиться у перекритті між поверхами, про що було складено акт. Крім того в наслідок ремонтно-будівельних робіт, що проводились в квартирі відповідача 24 січня та 31 січня 2011 року було пробито міжповерхове перекриття в кухні та спальні позивача. Даний факт також зафіксовано актами ЖЕУ №3. Просить стягнути з ОСОБА_7 на її користь 10 000 гривень на відшкодування матеріальної шкоди, 5 000 гривень на відшкодування моральної шкоди, яка завдана пошкодженням її майна, порушенням її звичних життєвих зв'язків.
Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 14 червня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволені частково.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 на відшкодування майнової шкоди 10 000 гривень, на відшкодування моральної шкоди 500 гривень, 2000 гривень компенсацію витрат на оплату експертного дослідження.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, при висновках суду, які не відповідають фактичним обставинам. Зокрема апелянт посилається на те, що у квартирі проживає ОСОБА_8, яка притягувалася до відповідальності за статтею 150 КУпАП, але до участі у справі залучена не була, акти складені з порушенням чинного законодавства, висновки експертизи не відповідають фактичним обставинам, моральна шкода не доведена позивачем.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_6 суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги обґрунтовані та засновані на законі. У справі була проведена судова будівельно-технічна експертиза, з висновків якої вбачається, що в приміщеннях квартири АДРЕСА_1 виявлені такі пошкодження: на стелі є сліди залиття у вигляді жовтих плям на площі близько 0,5 кв.м., освітлення кухні здійснюється відкритою проводкою, в прихожій та житловій кімнаті є пошкодження стелі у вигляді відставання куска плити перекриття. Причиною виникнення даних пошкоджень на думку експерта є проникнення вологи через міжповерхове перекриття з квартири №63, що розташована поверхом вище, а також проведення ремонтно-будівельних робіт у зазначеній квартирі. З врахуванням цього суд першої інстанції знайшов доведеним, що саме внаслідок неналежного проведення відповідачем ремонтно-будівельних робіт в квартирі були спричинені пошкодження квартири позивачки. Оскільки відповідачем не надано належних та допустимих доказів, що вказували б на те, що шкода заподіяна не з її вини, суд вважав, що наведені пошкодження в квартирі позивача виникли саме за винних дій відповідача. Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди в межах заявлених вимог в сумі 10 000 гривень суд першої інстанції виходив з того, що експертом розмір шкоди, заподіяної позивачу у вигляді вартості ремонтно-відновлювальних робіт становить 10 345 гривень.
Задовольняючи частково позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди в сумі 500 гривень, суд першої інстанції виходив з того, що шкода позивачу була завдана винними діями відповідача і тому відповідно до вимог статті 1167 ЦК України підлягає задоволенню саме на 500 гривень.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та наданим сторонами доказам в порядку правил статей 10, 11, 60 ЦПК України.
Відповідно до правил ст. 303 ЦПК України, при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_7 не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставами для скасування чи зміни рішення суду.
Так, довід апеляційної скарги щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам суд апеляційної інстанції не може прийняти до уваги, оскільки цей довід є необґрунтованим. Судом повно та всебічно з'ясовані фактичні обставини і ухвалено судове рішення, яке відповідає фактичним обставинам у справі, наданим сторонами доказам та нормам матеріального права. Суд першої інстанції правильно та обґрунтовано врахував всі обставини справи і дійшов вірного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають частковому задоволенню.
Посилання ОСОБА_7 на те, що вона є неналежним відповідачем, суд апеляційної інстанції не може прийняти до уваги, оскільки з матеріалів справи вбачається, що вона є основним квартиронаймачем і несе відповідальність за належне використання квартири. Та обставина, що член її сім'ї притягнутий до адміністративної відповідальності за статтею 150 КУпАП не звільняє ОСОБА_7 від майнової відповідальності за завдану шкоду, оскільки проведення ремонтних робіт покладено саме на ОСОБА_7, якої наданий дозвіл на ремонт та перепланування квартири.
Довід апелянта про те, що вона не була присутня при складанні актів суд до уваги не бере, оскільки ОСОБА_7 пояснила, що вона на час проведення ремонтних робіт не проживала у квартирі. Крім того, вона не спростувала належними та переконливими доказами складені ЖЕУ №3 акти.
Довід ОСОБА_7, що факт заподіяння моральної шкоди є недоведеним, суд апеляційної інстанції також до уваги взяти не може. Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_6 заподіяно майнову шкоду пошкодженням її квартири, що безперечно завдало їй моральних страждань, порушило її звичні життєві зв'язки і вимагало від неї додаткових зусиль для організації свого життя. Розмір відшкодування моральної шкоди в 500 гривень відповідає правилам статті 23 ЦК України.
Майнова шкода стягнута судом з врахуванням висновку експертизи та в межах заявлених позовних вимог.
Довід апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального права суд апеляційної інстанції до уваги взяти не може. Судом першої інстанції правильно визначені правовідносини, які виникли між сторонами та застосовані норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини, зокрема статті 22, 23, 1166, 1167 ЦК України.
Доводи апеляційної скарги щодо порушення норм процесуального права суд апеляційної інстанції не може прийняти до уваги, оскільки згідно правил статті 309 ч.3 ЦПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування рішення суду якщо ці порушення призвели до неправильного вирішення справи.
У даному випадку немає підстав вважати, що справу вирішено неправильно.
Інших доводів, які б свідчили про те, що рішення суду не відповідає вимогам статті 213 ЦПК України, апеляційна скарга не містить.
Судом правильно встановлені факти, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення та докази, якими вони підтверджуються, правовідносини та норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини і ухвалено рішення по справі на підставі доказів наданих сторонами в порядку правил статті 60 ЦПК України.
Рішення суду першої інстанції постановлено у відповідності до норм матеріального і процесуального права при висновках суду, які відповідають фактичним обставинам і наданим сторонами доказам, що відповідно до положень ст.308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 14 червня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Судді:
Дралло І.Г. Білоусова В.В. Іващенко В.В.